мурчати

См. также в других словарях:

• мурчати — чу/, чи/ш, недок. 1) неперех. Те саме, що муркотати 1). 2) перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1) …   Український тлумачний словник

• мурчати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• мурчати — мурчиш, чит, Вр. Муркотіти. Безперестанно видавати звуки мур мур …   Словник лемківскої говірки

• мручати — мурчати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• замурчати — чу/, чи/ш, док. перех. і неперех. 1) Почати мурчати (про котів і т. ін.). 2) перех. Забурмотати що небудь нерозбірливе (про людей) …   Український тлумачний словник

• маручати — чу/, чи/ш, недок., зах. Мурчати …   Український тлумачний словник

• мирчати — чу/, чи/ш, недок., зах. Мурчати …   Український тлумачний словник

• мурчання — я, с. Дія за знач. мурчати …   Український тлумачний словник

• помурчати — чу/, чи/ш, док. Мурчати якийсь час …   Український тлумачний словник

• промурчати — чу/, чи/ш, перех. і неперех. Док. до мурчати …   Український тлумачний словник

• бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… …   Словник синонімів української мови