Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

мурло

  • 1 мурло

    мурло, морда, мармиза; срв. Морда 2, Рожа, Рыло.
    * * *
    бран.
    мурло́, мо́рда, марми́за; (о человеке бран.) мурми́ло

    Русско-украинский словарь > мурло

  • 2 мурло

    ср.
    1) см. морда I 2
    2) (о человеке) прост. груб. мурло, -ла ср.
    морда, -ды жен.

    Русско-белорусский словарь > мурло

  • 3 мурло

    General subject: muzzle

    Универсальный русско-английский словарь > мурло

  • 4 мурло

    sb n
    (fedt) fjæs

    Русско-датский словарь > мурло

  • 5 мурло

    n
    * * *
    purns, mūlis

    Русско-латышский словарь > мурло

  • 6 мурло

    آبخوری، لیوان، ساده لوح، دهان، دهن کجی، کتک زدن، عکس شخص محکوم

    Русско-персидский словарь > мурло

  • 7 мурло

    с. груб.
    jeta f, hocico m, morro m
    * * *
    n
    rude.expr. hocico, jeta, morro

    Diccionario universal ruso-español > мурло

  • 8 мурло

    с. разг. груб.
    gueule f, sale gueule f
    * * *
    n
    colloq. gueule

    Dictionnaire russe-français universel > мурло

  • 9 мурло

    с. прост. презр.
    ugly face; mug sl

    Новый большой русско-английский словарь > мурло

  • 10 мурло

    Русско-финский новый словарь > мурло

  • 11 мурло

    -а ουδ.
    1. (διαλκ.) ρύγχος, μουσούδα, μούρη.
    2. (απλ.) ασχημομούρης.

    Большой русско-греческий словарь > мурло

  • 12 мурло

    [murló] n. (senza pl.) (colloq.)
    grugno (m.), ceffo (m.)

    Новый русско-итальянский словарь > мурло

  • 13 мурло

    koon

    Русско-эстонский словарь (новый) > мурло

  • 14 мурло

    с
    1. обл. фук, пӯз
    2. прост. афти (башараи) хунук, рӯи безеб

    Русско-таджикский словарь > мурло

  • 15 неотёса

    (невежа) не(о)теса, нескреба, невиглада, нечема (общ. р.), (неуч) неук (м. р.) простак (-ка) (соб. простаччя), -стачка, (пренебр.) сліпак (-ка, м. р.), (увалень) вайло, товпига, макуха, хамло (общ. р.), чвалай (-лая, м. р.), (вахлак) мурло, мурляка, (соб. мурляччя), мурмило (общ. р.), ґевал (м. р.), (зап.) мудь, вахлай (-лая), книп, книпоть, кабро, кабряка, квак (м. р.), (байбак) тюхтій (-тія), -тійка, (болван, дубина) бовдур, лобур (-ра) (соб. лобуряччя, лобурня), -бурка, лобуряка (м. р.), йолоп, бевзь (-зя), лобоз, бецман (м. р.), незграба, одороб(а)ло, доробало, бамбула, мамула, маштула, мачула, мармуза (общ. р.), мармос (м. р.), (мужлан, пренебр.) мугир (-ря) (соб. мугиряччя), -гирка, мугиряка (м. р.) мужлай (-лая, м. р.); срв. ещё Неуклюжий. [Яка була неотеса, такою й зосталась (Мова). Ой, вийду я за ворота - нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба (Пісня). Чвалаями ходять, а бісів проводять (Номис). Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде (Сл. Гр.). Провадячи розмову, цей мурло ледві повертає язиком (Н.-Лев.). Там такий тобі мурляка, що й слова по-людському не скаже (Звин.). Чи чуєш, ти, мурмило? (Гул.-Арт.). Ґевали, ґевали, їм що не ляпати язиком, аби ляпати (Васильч.). Та що й говорити з такими мудями! (Н.-Лев.). Там ходило два: подивитись - книпи, а як загра! (Лебед.). Чортів книпоть, туди-ж таки до панів тешеться (Новомоск.). Чортів кабро (Харк.). Хто-ж їй більше любий - пан чи квак? (Хорольщ.). Цить лишень, гультяю! не знаєш шани, дикий лобуряко! (Куліш). А вони лобурня, як одвезуть (сболтнут) що-небудь, то за їх зчервонієш (Васильч.). Бісова ти бамбула, не підбіжиш! (Канівщ.). Не кожен бачив отаку маштулу, як ото був у бурсі Макар Мусійович (Яворн.). Нема мого мармузи (Пісня). Там такий мачула (Яворн.). Що це за мугиряка? (Звин.)].
    * * *
    неоте́са, незгра́ба; бран. хамло́, хаму́ла

    Русско-украинский словарь > неотёса

  • 16 барбос

    1) барбо́с
    2) перен. мурло́

    Русско-украинский словарь > барбос

  • 17 грубый

    1) грубий; (жёсткий) цупкий, шорсткий, (грубого размера) дебелий; (о голосе, низкий) товстий. [Грубе полотно. Цупка тканина. Шорстка тканина. Шорстке волосся];
    2) грубіянський, брутальний, неввічливий, простацький, (жёсткий) шорсткий, терпкий. [В шорстких, та незлих словах. Терпка в нього вдача]. Грубый человек (по виду) - мурло, мурмило; (по обращению) грубіян. Грубо - грубо, по-грубіянському, брутально, по- простацькому, шорстко, неввічливо.
    * * *
    гру́бий; (о неучтивом человеке, поступке, нравах) брута́льний; ( о голосе) товсти́й

    гру́бая рабо́та — гру́ба (незгра́бна) робо́та

    Русско-украинский словарь > грубый

  • 18 медведь

    1) зоол. Ursus - ведмідь (-медя), (диал. ведмідь, -медя). [Швидкий, як ведмідь за перепелицями (Номис). Тягнеться, як ведмідь (Звин.)]. -ведь белый, полярный (U. maritimus) - ведмідь білий, полярний. -ведь обыкновенный, бурый (U. arctos L.) - ведмідь звичайний, бурий; бортняк, бур'янник (-ка); (народн.: мишка, потапыч, топтыгин) вуйко, старий (- рого), великий (-кого), бурмило, бортневий біс (-са). -ведь серый, гризли (U. horribilis) - ведмідь сірий, ґрізлі (нескл.). -ведь ворчит - ведмідь бурчить. -ведь всю зиму лапу сосёт - ведмідь усю зиму лапу смокче. Не убив -дя, шкуры не продавай - з невбитого ведмедя шкуру не продавай. -ведь губастый, зоол. Melursus labiatus Blainw. - ведмідь губатий, губач (-ча). -ведь сумчатый, зоол. Phascolarctus cinereus Goldf. - коала, торбун- (торбач-) ведмідь;
    2) перен. - а) (ворчун) бурмило, бурмак (-ка), бурмій (-ія); б) (неотёса, грубиян) мурмило, мурло, (вахлак) ґевал (-ла); в) (косолапый) бамбула, незграба, вайло, мамула, тюхтій (-тія), кнюх (-ха);
    3) (напиток) - а) ведмідь, кава з ромом; б) пунш (-шу) з вершками или з яйцями;
    4) (товар) залежаний крам (-му).
    * * *
    1) ведмі́дь, -ме́дя
    2) перен. ведмі́дь, вайло́, бурми́ло

    смотре́ть (гляде́ть) медве́дем — диви́тися як ведмі́дь (ведме́дем, во́вком, вовкува́то)

    Русско-украинский словарь > медведь

  • 19 мордоворот

    мурми́ло, мурло́, страхови́дло, гидоми́р

    Русско-украинский словарь > мордоворот

  • 20 мужик

    1) мужик (-ка), чоловік (-ка), (зап. и гал.) хлоп (-па), (крестьянин) селянин, (стар.) посполитий (-того). [Коли-б не мужик (не хлоп) та не віл, не було-б панів (Приказка). Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Приказка). До панів - пан, а до мужиків - мужик (Номис). Доля, як лихоманка, не розбира, на кого насідається: чоловік, чи пан - їй все однаково (Основа 1861). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис).]. Нас хлопами взивали, канчуками сікли нас (Франко). Ой, задумав селянин міщаночку брати, вона-ж йому відказала: «я не вмію жати» (Пісня)]. Быть -ком - бути мужиком, мужикувати, мужичити. [Тут мужикував, там пануватимеш (Мирн.)];
    2) (пренебр.: неуч, невежа) селюк, простак, сіряк (-ка), чубрій (-рія), очкур (-ра), ціпов'яз, мазниця, (вахлак) ґевал, (зап.) мудь (-дя). [Батько його був селюк, якого-ж ти поводження від його сподівався? (Київщ.). Для нас ви ворог, зрадник і простак (Франко). Сам крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Міщанин називає селянина - очкур, чубрій, а селянин міщанина - салогуб (Основа 1862). Чи ти-ж, мазнице, вчився в школі? (Н.-Лев.). З виду він і по одежі не ґевал, а щось не просте (Стор.) Хлоп хлопом! мудь мудьом! - Не дай боже з хлопа пана! (Франко). Мудя масти лоєм, а він смердить гноєм (Номис).]. -жик сиволапый - мужлай (-лая), мугир (-ря), мурло. [Треба, каже, вас, мужлаїв, провчити, щоб ви знали, як слухатися (Грінч.). Бо він, бачте, пан, а ми мугирі (Звин.)];
    3) народн. - мужик, чоловік; срв. Муж 2.
    * * *
    1) ( крестьянин) дорев. мужи́к, -а
    2) ( неотёса) бран. мужи́к, селю́к, -а
    3) ( мужчина) чолові́к, мужчи́на; мужи́к
    4) ( муж) мужи́к; чолові́к

    Русско-украинский словарь > мужик

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • мурло́ — мурло, а …   Русское словесное ударение

  • МУРЛО — Слово мурло представляет собою экспрессивный вульгаризм бытового просторечия. Оно обозначает морду, уродливое, некрасивое лицо (ср. у Маяковского: мурло мещанина). От этого слова произведено прилагательное мурластый с некрасивым лицом, с мурлом …   История слов

  • МУРЛО — МУРЛО, мурла, ср. (прост. вульг., бран.). Уродливое, некрасивое лицо; морда. «Мурло мещанина.» Маяковский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • мурло — мурло, мурла, мурла, мурл, мурлу, мурлам, мурло, мурла, мурлом, мурлами, мурле, мурлах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • мурло — уродина, физика, чучело, фотография, хрюкало, пугало, квазимодо, харя, личность, образина, моська, ряха, рыловорот, страхоидол, лошади пугаются, страшило, урод уродом, ряшка, мордасы, страшилище, физиомордия, уродец, мордоворот, кикимора, мордень …   Словарь синонимов

  • МУРЛО — МУРЛО, а, ср. (прост.). Некрасивая физиономия, морда. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • МУРЛО — МУРЛО, мурно ср., южн., тамб. (татар. мурун, нос?) рыло, морда, рожа, мусалы, сусалы (сысалы), мордасы. Мурластый, мордастый, толсторожий. Мурлыкать или мурныкать, кивать, кнуть, кричать тихо кошкой, урчать негромко; петь себе под нос, напевать… …   Толковый словарь Даля

  • мурло — 1 іменник чоловічого або середнього роду, істота людина зневажл. мурло 2 іменник середнього роду обличчя зневажл …   Орфографічний словник української мови

  • мурло — род. п. а рожа , диал. мурно, тамб. (Преобр.). Обычно объясняют из тюрк. murun нос наряду с burun – то же (Даль, Горяев, ЭС 219); окончание объясняют влиянием слова рыло (Преобр. I, 569). Недостоверно. Возм., это ономатопоэтическое образование.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Мурло — I ср. разг. сниж. Лицо человека (обычно некрасивое, толстое, широкое). II ср. 1. разг. сниж. Человек с некрасивым обычно с толстым или с широким лицом. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • мурло — а; ср. Разг. сниж. 1. Лицо человека (чаще толстое или некрасивое). Кто л. с толстым мурлом. Вытри своё м. Добрейшее м. Наесть м. (растолстеть, сильно поправиться в лице). 2. Презрит. О человеке, вызывающем неприязнь. Опять это м. выступает …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»