музей

музей

и Музеум музей (-зею), (редко) музеум (-му).

* * *

музей

музей

музей

* * *

1) вмістилище; сховище; склад

2) повірник; довірена особа

3) склеп

4) музей

* * *

1) вмістище, сховище; склад

2) повірник, наперсник

3) склеп

4) музей

5) могильник ( для відходів виробництва)

1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;

2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;

3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.

* * *

1) мисте́цтво; диал. шту́ка

2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рство

АНТРОПОЛОГІЯ ( від грецьк. ανδρωποζ - людина; λόγοζ - поняття) - наука про походження людини, утворення людських ареальних груп (рас), про типи й варіації фізичної будови людини. А. обіймає, окрім природної історії людини, також етнографію та археологію. "Філософський словник" Лаланда дає визначення А. як однієї з галузей природничих наук, яка вивчає людський вид загалом, в його особливостях та зв'язках з усім іншим у природі. Леві-Cmpoc обстоює тезу про те, що зачинателем антропології є Руссо, який передбачив і заснував цю науку на століття раніше її офіційного визнання. У "Роздумах щодо походження нерівності" Руссо зазначає, що "світ населений народами, про котрих ми знаємо лише імена, а попри те, зважуємося розмірковувати про людство". Згадану працю можна вважати першим науковим дослідженням із загальної А., позаяк тут поставлено проблему взаємовідносин між природою та цивілізацією. За Клакхоном, основні тенденції антропологічної думки зосереджено на питаннях: якою була історія людства - і біологічна й культурна? Чи існують загальні принципи або "закони", що управляють цією еволюцією? Якими є природні зв'язки, якщо такі існують, між фізичними типами, мовою й звичаями людей у минулому та сьогодні? Наскільки пластичною є людина? До якої міри вона може підлягати впливові виховання або природних умов? Чому певні особистісні типи більш притаманні одним суспільствам, аніж іншим? ("Дзеркало для людини. Вступ до антропології"). З наведеного переліку зрозуміло, що антропологічна думка обіймає як низку спеціально-наукових питань, так і філософських уявлень про людину (див. антропологія філософська). Ще 1596 р. протестантським гуманістом Гасманном видано кн. під назвою "Антропологія", де остання постає як наука про подвійну духовно-тілесну природу людини. Загалом же людинознавство од перших своїх кроків зіткнулося з надзвичайною полівалентністю свого об'єкта. І донині існує загроза редукціонізму, перебільшення значущості одних ознак людського на шкоду іншим. (Типовий вияв крайнощів у тлумаченні людини: недоврахування біологічних факторів її розвитку або навпаки - факторів соціуму, культури та довкілля.) Як самостійна наукова галузь А. складається з серед. XIX ст.: 1850 р. у Гамбурзі засновано музей етнології; археологічний та етнологічний музей Пібоді в Гарварді засновано 1866 р.; Королівський антропологічний інститут - у 1879 р.; Бюро американської етнології - у 1879 р.; Тейлор почав викладати А. в Оксфорді 1884 р. Розвиток укр. А. започатковано Міклухою-Маклаєм. З 1871 р. він здійснює антропологічне вивчення корінного населення Пд.-Сх. Азії, Австралії, о-вів Тихого океану. Обстоював ідеї видової єдності й взаємної спорідненості рас людини, спільності здібностей архаїчних і сучасних народів. Вивчення укр. народу, як окремої, неповторної антропологічної та етнографічної цілості здійснив з початку 1870-х рр. Вовк. Змушений після Емського указу залишити Україну, він засвоює антропологічні здобутки європейських учених, студіює в "Антропологічній школі" та інших наукових закладах Парижа, стає тут членом Археологічного та Історичного тов-в та Тов-ва народних переказів. Був редактором ж. "Антропологія" (паризьке видання франц. мовою) та "Матеріалів до українсько-руської етнології", що виходив у Львові за ініціативою Франка. Підсумкову працю вченого "Студії з української етнографії та антропології" вперше видано у Празі 1928 р.

1. n (the British) збірн.

англійці, британці

2. adj

великобританський, британський, англійський

* * *

1) ( the British) англійці, британці

2) британський варіант англійської мови; мова древніх бриттів

1. n

1) кабінет

2) кабінет міністрів; уряд

3) невелика шафа (з полицями, шухлядами); шифоньєрка); комод

4) скринька, шкатулка

5) ящик; футляр

6) корпус (приладу)

1) заст. кімнатка; кабінет; будуар

8) мед. камера

9) заст. музей; картинна галерея

10) заст. павільйон, альтанка (в саду)

11) кабінетна фотографія

2. adj

1) кабінетний

2) урядовий; міністерський

* * *

1) гірка, засклена шафка; шафка (з полицями, ящиками); шифоньєр(ка); комод

2) лабораторна шафа

3) скринька; cпeц. футляр; упаковка; (приладу, paд. приймача)

4) icт. кімнатка; кабінет; будуар

5) камера

6) eл. панель шафового типу

7) кабінетна фотографія

1) екскурсія учнів (на підприємство, у музей); виробнича практика ( учнів)

2) наукове відрядження

n ч. ім'я

Холл, Хол

* * *

1) зал; велике приміщення

2) будинок коледжу або університету, призначений для зборів або занять; університетський гуртожиток; студенти, які живуть або вчаться в цьому будинку; університетський коледж

3) університетська їдальня

4) адміністративна будівля

5) хол, вестибюль, приймальня; коридор ( entrance hall)

6) поміщицький будинок, садиба

7) pl мюзик-хол

1) рідкість; незначна поширеність

2) рідкісне явище; раритет; дивина

3) антикварна річ

4) розрідженість (повітря)

* * *

1) рідкість, рідкісність; мала поширеність

2) рідкісне явище, рідкісність; раритет; дивина

3) cпeц. розрідженість

1. n

1) подорож, мандрівка; поїздка; турне

2) прогулянка; екскурсія

3) тур; об'їзд; рейс

4) обхід варти

5) обіг; цикл

6) коло (обов'язків)

7) зміна (на підприємстві)

8) вахта

9) накладне волосся

2. v

1) здійснювати подорож (екскурсію, турне); подорожувати, мандрувати

2) здійснювати театральне турне (гастрольну поїздку)

3) робити об'їзд (обхід)

4) театр. показувати спектакль на гастролях

* * *

1) подорож; поїздка; турне

2) прогулянка; екскурсія

3) тур, об'їзд; рейс

4) обхід караулу

5) cпeц. звернення, оборот, цикл

6) круг ( обов'язкі)

7) зміна ( на фабриці); вахта

8) термін

9) icт. накладне волосся

1) здійснювати подорож екскурсію, турне

2) здійснювати об'їзд, обхід

3) миcт. показувати спектакль на гастролях

музей народної творчості

1) екскурсія учнів (на підприємство, у музей); виробнича практика ( учнів)

2) наукове відрядження

1) зал; велике приміщення

2) будинок коледжу або університету, призначений для зборів або занять; університетський гуртожиток; студенти, які живуть або вчаться в цьому будинку; університетський коледж

3) університетська їдальня

4) адміністративна будівля

5) хол, вестибюль, приймальня; коридор ( entrance hall)

6) поміщицький будинок, садиба

7) pl мюзик-хол