-
1 мора
-
2 затискач Мора
(для гумових трубок) pinchcockУкраїнсько-англійський словник з аналітичної хімії > затискач Мора
-
3 море
мора -
4 морський
мора -
5 приморський
мора -
6 моравський
мора́вский -
7 моральний
мора́льный; нра́вственный -
8 морально-політичний
мора́льно-полити́ческий -
9 мораль
-
10 утопія
УТОПІЯ ( від грецьк. ονμε; σό - не, τοποζ - місце, тобто місце, якого немає) - модель вигаданого суспільства як втілення суспільного ідеалу, світоглядна форма освоєння майбутнього. Поряд з існуючими в різні історичні епохи формами освоєння майбутнього - міфом, апокаліптикою, хіліазмом, міленаризмом - У. пов'язана зі зміною світоглядної парадигми в епоху Модерну. У. отримує свою назву з одноіменного твору Мора, який вийшов в 1516 р. в Лувені. У. стали називати і більш ранні твори, найвідоміший з яких - це "Держава" Платона. Вже в самому словотворенні "У." Мора міститься можливість діаметрально протилежних його тлумачень, що вказує на складність і багатоплановість його вживання в мові Ч. асто опис соціальних процесів, до яких неможливо вжити термін "реальність", "дійсність", характеризують поняттям "У.". У такому контексті У. вживають як антипод реальності. Різні соціальні, політичні, правові теорії знаходили в ній форму для викладення програм майбутнього. У. розглядалась у співвідношенні з наукою (Енгельс), ідеологією (Маннгейм), міфом (Сорель), релігією (Бердяєв, Булгаков, Франк). У. може проявити себе у вигляді мрії, фантазії, екстраполяції, попередження, альтернативи дійсності, зразка для досягнення в майбутньому, експерименту. Вона виступає як у позитивному вигляді ("еутопія"), так і у вигляді негативної У. ("антиутопія", "дистонія"). Негативні У. - це насамперед утопії-застереження. Кордон між позитивною і негативною У. полягає в системі цінностей. Історичні реалії XX ст., що призвели до кризи оптимістичної віри в людину і її можливості, прояснюють той факт, що відродження утопічної традиції в XX ст. пов'язане з літературним жанром антиутопії та дистопії. Картини, намальовані антиутопістами, покликані виявляти не захоплення, а жах. Утопічне мислення XX ст. представлене серією видатних негативних утопій: "Ми" Зам'ятіна (1920), "О дивний новий світ" Гекслі (1932), "1984" Оруела (1949), "Механічна піанола" Воннегута (1952), "451 по Фаренгейту" Бредбері (1953) та ін. Але як негативна, так і позитивна У. мають загальні витоки, які лежать у світоглядній свідомості людини.Т. Рогова -
11 мара
-и́1) при́зрак, виде́ние; ( во время сна) сновиде́ния; привиде́ние ( в образе умершего или отсутствуюгцего лица), ( в поверьях) наважде́ние; фанто́м; диал. мара́2) ( нечистая сила) миф. чёрт; ( в образе женщины) фольк. кики́мора3) (мн. ч. - ма́ри) мечты́, грёзы4) мрак -
12 моральність
- остімора́льность; нра́вственность -
13 морально
нар.мора́льно; нра́вственно -
14 потвора
-ичудо́вище, чу́дище; ( о безобразной внешности человека) урод, перен. кики́морамале́нька потво́ра уменьш. — уро́дец
-
15 шурпа
-и; диал.кики́мора -
16 соціалізм
СОЦІАЛІЗМ ( від лат. socialis - суспільний) - 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів; у загальному сенсі виражає усуспільнення, егалітаризацію, прагнення до рівності, що виявлялося на різних етапах історії та за різних форм політичного устрою і режиму. Втім, намагання абсолютизувати тенденції соціалізації, створити на їх основі соціальний проект докорінної перебудови суспільства та його реалізувати виявилися хибними; соціалізація є комплементарною по відношенню до інших, не менш вагомих тенденцій (індивідуалізація, лібералізація, корпоратизація, монополізація та ін.), які стимулюють розвиток, винаходять і поширюють нові цивілізаційні здобутки, активізують (мотивують) найбільш здібних та енергійних членів суспільства, хоча в той же час підсилюють прояви нерівності та несправедливості тощо. 2) Впливова ідейно-політична течія сучасності, що репрезентована низкою версій - від респектабельної соціал-демократії до жорстко-тоталітарних різновидів ідеології. С. як ідея тривалий час існував у вигляді певної соціально-філософської традиції утопічного ґатунку, характерної для творів Мора, Кампанелли, Фур'є, Сен-Симона, Оуена та ін. Од поч. XIX ст. С. почав кристалізуватись як невід'ємна складова частина емансипаторської метаідвології розвитку, в рамках якої базисна тріада "великих ідеологій" виконувала низку специфічно розбіжних, але необхідних функцій, а саме; лібералізм забезпечував динаміку, інноваційний пошук, рух до змін; консерватизм надавав інституціональної усталеності ліберальному пошуку, зберігав ціннісну спадкоємність і культурну самобутність суспільства; С. забезпечував репрезентацію інтересів більшості населення країн, які переживали стрімкі зміни і багатомірну перебудову всього суспільного організму. У цьому сенсі С. уособлює ідеологічну "чутливість" до становища й інтересів трудящого населення, звичайних пересічних громадян, які піклуються про належні умови існування. Функціонально С. виступає формою критики умов і якості соціального розвитку з точки зору інтересів більшості. У XIX ст. С. як ідейно-політична течія набув виразного модернізаційного спрямування, породженого індустріалізмом. У ЗО - 40-х рр. виникає марксизм як теоретично оформлена версія С. на індустріальній стадії суспільства. Од серед. XIX ст. починає розвиватися народницький С. (однією з наріжних ідей народницької доктрини було запобігти розвиткові капіталізму із притаманними йому ризиками і негараздами), різні течії анархістського С. тощо. В ідейному русі з того часу співіснували й боролися поміж собою різні форми революційного С. та С. реформістського (або реформаторського). Поступово (особливо з колапсом соціалістичної системи) роль і вплив революціонаризму у соціалістичному русі зводиться нанівець. До впливових течій соціалістичної орієнтації у сучасному світі належать: деякі форми соціал-демократії, різновиди демократичного С., ліберального С., християнського С., неомарксизму та ін. 3) Форма соціального порядку (устрою) в державі, коли принципи С. (суспільна власність, відсутність експлуатації, загальність праці, соціальні гарантії тощо) декларуються як основоположні принципи існування і функціювання соціуму. Досвід "реального" С. у XX ст. неоднозначний і суперечливий. З одного боку, С. продемонстрував певні мобілізаційні можливості за умов, коли існувала потреба здійснити "стрибок" індустріалізації, ліквідації неписьменності та ін. У рамках цих процесів С. відігравав роль своєрідної інструментальної ідеології, маніпулятивного гасла, що маскувало реальну сутність - тотальне одержавлення суспільства задля здійснення як модернізаційних, так і стабілізаційних заходів. Історичний досвід свідчить про те, що спроби створити суспільство на "засадах справедливості", згідно із заздалегідь розробленим проектом, не життєздатні. Зорієнтоване на розподіл і перерозподіл, споживацтво та утриманство, суспільство С. не в змозі запобігти занепаду виробництва, застою і дефіциту. Намагання централізовано ("зверху") подолати нерівність і несправедливість призводять до того, що нерівність відроджується у ще більш кричущих формах, а несправедливість набуває потворних форм. 4) Термін "С." стосується також соціально-політичних рухів діяльності політичних партій та організацій, які взяли на озброєння різні версії соціалістичної ідеології і намагаються здобути владу (або впливати на неї) з метою реалізації своїх принципів та інтересів.В. Заблоцький
См. также в других словарях:
Мора — (латинск.), или протос хронос (греческ.) единица отсчета времени в стихе у античных теоретиков метрики. За М. принимается время, потребное для произнесения краткого слога /U/, а длительность долгого слога / / определяется в две М. Соответственно… … Литературная энциклопедия
МОРА — 1) отряды спартанской пехоты в 400 чел. 2) итальянская игра. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МОРА итал. Итальянская игра, состоящая в том, что один из играющих протягивает обе руки, загнувши… … Словарь иностранных слов русского языка
МОРА — муж., вологод. момра, мрак, тьма, морок, сумрак, потемки. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
мора — сущ., кол во синонимов: 3 • город (2765) • кустарник (357) • продолжительность (14) … Словарь синонимов
Мора — МОРА у римлян, хронос протос у греков, матра у индусов есть означение времени, потребного для того, чтобы пропеть краткий слог. Это была первичная единица квантитативного стиха, так сказать его атом. Неделимость моры создает известную… … Словарь литературных терминов
Мора — МОРА, самостоятельный отрядъ тяжело вооруженной спартанской пѣхоты; со временъ Пелопонесской войны М. былъ тактической единицей спартан. арміи, числ стью въ 500 900 гоплитовъ. Выставлявшаяся Спартой армія считала всего 6 М. (отъ 3 до 6 т. ч.), не … Военная энциклопедия
Мора — В Викисловаре есть статья «мора» У этого термина существуют и другие значения, см. Мора (значения). Мора (лат … Википедия
мора — см. Метрическое стихосложение. * * * МОРА МОРА, см. Метрическое стихосложение (см. МЕТРИЧЕСКОЕ СТИХОСЛОЖЕНИЕ) … Энциклопедический словарь
МОРА — Ядрёна мора! Пск. Бран. Восклицание, выражающее раздражение, негодование. СПП 2001, 53 … Большой словарь русских поговорок
Мора — (от лат. mora промедление, пауза) ритмическая единица, выделяемая в фонологии древнегреческого, латинского, санскрита, японского и ряда других языков. Мора равна открытому слогу с краткой гласной и компонентам слогов более сложного состава,… … Лингвистический энциклопедический словарь
Мора(плод) — ? Мора Мора Научная классификация Царство: Растения Отдел: Покрыт … Википедия