-
1 молодий
1) прикм. young; youthful; ( про неістоти) newз молодих літ — since youth, from childhood, from one's youth up
2) ч (як ім.) bridegroom -
2 молодий
teen, young -
3 молодий
I прил.молодо́й; ( о человеке) ю́ный; младо́йII (род. -ого); сущ.жени́х; ( после свадебного обряда и реже во время него) новобра́чный, молодо́й -
4 молодий
jeune -
5 молодий
mołodyjприкм. -
6 молодий
ახალგაზრდა -
7 молодий
малады -
8 молодий
yaş -
9 молодий злочинець
( у віці від 13 до 19 років) teen offenderУкраїнсько-англійський юридичний словник > молодий злочинець
-
10 Бережи одяг поки новий, а здоров'я доки молодий
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Бережи одяг поки новий, а здоров'я доки молодий
-
11 безвусий
2) ( дуже молодий) callow, green, immature -
12 вовк
ч1) ( тварина) wolfзграя вовків — wolf pack, horde of wolves
луговий вовк — coyote, prairie-wolf
2) ( досвідчена людина) асе, old handморський вовк — old salt; sea dog
дивитися вовком — to scowl, to lour; to look surly (morose, crusty)
-
13 лебідь
-
14 місяць
ч1) ( частина року) month1-го числа цього (минулого, наступного) місяця — on the First instant (ultimo, proximo)
2) астр. moonсерп місяця — crescent/sickle moon
3) -
15 олень
чdeer; hartблагородний олень — stag, red deer; ( самка) hind
північний олень — reindeer; амер. caribou
-
16 парубок
чfellow; ( молодий) youth, boy, lad; chap; sl coveвеселий парубок — merry fellow; jolly old blade sl
-
17 правопорушник
ч; ж - правопорушниця; юр.transgressor ( infringer) of the law; offender, lawbreaker, wrongdoer; delinquent; wrongdoer; criminal -
18 сир
-
19 молодик
mołodykч. -
20 Достоєвський, Федір Михайлович
Достоєвський, Федір Михайлович (1821, Москва-1881) - рос. письменник, мислитель, публіцист. Увійшов у європейську філософську традицію (й світову філософію в цілому) завдяки глибокому художньо-філософському осмисленню фундаментальних екзистенційних проблем людського буття. Формування світогляду Д. визначає поєднання ідей "натуральної школи" (молодий Д. - спадкоємець Гоголя й шанувальник Бєлінського) і радикалізму, властивого романтизмові. Арештований у 1849 р. за участь в гуртку петрашевців, він переживає спочатку, внаслідок інсценізації страти, момент екзистенційного пробудження. Пізніше, після зіткнення з реаліями каторжного життя, з одного боку, і осмислення релігійно-моральних інтенцій народної свідомості, з другого, вступає у період "переродження переконань". Останній привів до зміщення уваги з перетворення зовнішніх умов суспільного життя, як основного засобу подолання дисгармоній людського буття, на перебудову внутрішнього, духовного світу людини, а також до переконаності у розбіжності шляхів Росії та Заходу. Д. наголошує на тому, що західноєвропейська цивілізація, внаслідок органічно властивих їй вад - утилітаризму і відсутності "братського" першопринципу єднання людей, перетворила суспільство на індивідуалістичний "мурашник" і тому не лише не має позитивного значення для рос. людини, а й не заслуговує на гідне місце в подальшому історичному поступі. Як рушій історії, людська свобода є двоїстою і може бути чинником як відходу людини від Бога, так і її наближення до нього й тому повноцінного, духовно насиченого існування. Повноцінність буття людини в історії полягає не в позірній величі видатних історичних осіб, а в духовному самоздійсненні кожної особистості. Втім, хоча в історії немає "маленьких" людей (оскільки навіть нікчемність соціального статусу не применшує самоцінності будь-якої людини, зумовленої її неповторністю), в різних культурах переважає один з двох можливих основних варіантів духовної самореалізації індивіда - або демонічна снага, за принципом "все дозволено", що зумовлює відречення людини від Бога аж до богоборства й самообожнення; або ж - подолання негативних спонук "свого підпілля", виявлення і дбайливе плекання морального й духовного багатства людської душі, що може сягнути, зрештою, щаблю святості Д. ля Заходу типовим є перший варіант, для Росії - другий. Рос. народ, на переконання Д., має врятуватися не в комунізмі, не в механічних формах європейського соціалізму, а через єднання вищих станів суспільства з народом та їхнє прилучення до ідеї православ'я, справжніх християнських ідеалів всебратської злуки в любові та загальної вселюдської гармонії. Ці думки Д. здійснили безпосередній вплив на В. Соловйова та його осмислення рос. ідеї, а також на наступних її адептів. Внесок Д. у світову культуру й, зокрема, філософію полягав не стільки в розробці однієї із самобутніх національних ідей, як у своєрідному філософському осмисленні екзистенційних обріїв існування людства, в розширенні й поглибленні "самого метафізичного досвіду" (Флоровський). Як один із провісників екзистенційного філософування, він був переконаний, що в історії, зрештою, торжествують не мільйони людей, не потужні матеріальні сили, а "непомітна спочатку думка і часто якогось, вочевидь, найнікчемнішого з людей". Такий підхід становив внутрішній стрижень власне художньої творчості Д., яку він розумів як "реалізм у вищому сенсі". Саме такий "реалізм" був спроможний розгледіти за зовнішніми обставинами й подіями у їх найскладніших переплетіннях найглибші спонуки і найтонші нюанси дій неповторної людської індивідуальності. Якісно новими є твори Д. і за своєю формою, вимагаючи від читача активної співучасті з автором у розв'язанні порушених проблем, формування спромоги до особистого вибору у складних моральних колізіях Г. либина і своєрідність мислення Д. як письменника й філософа зробили його творчість надбанням культури усього людства.[br]Осн. тв.: "Біднілюди"(1847); "Записки з підпілля" (1864); "Гравець" (1866); "Злочин і покарання" (1865); "Ідіот" (1874); "Біси" (1871 - 1872); "Щоденник письменника" (1876); "Брати Карамазови" (1879-1880) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Достоєвський, Федір Михайлович
- 1
- 2
См. также в других словарях:
молодий — а/, е/, нар. поет. 1) Який має небагато років, не досяг зрілого віку; юний. || Не старий. || у знач. ім. молоди/й, до/го, ч.; молода/, до/ї, ж.; молоде/, до/го, с. Той, хто має небагато років, ще не старий. || З прізвищем, прізвиськом і т. ін. –… … Український тлумачний словник
молодий — 1) (який має небагато років, не досяг зрілого віку про людину, тварину); юний (який має дуже мало років про людину); безбородий, безвусий (ще не зміцнілий про хлопця); жовторотий (про підлітка) 2) див. наречений 1) … Словник синонімів української мови
молодий — прикметник … Орфографічний словник української мови
молодник — (молодий ліс, сад тощо), молодняк; переліс(ок) (молодий ліс) … Словник синонімів української мови
мводий (моводий) — молодий (жених) на весіллі … Лемківський Словничок
яличняк — молодий ялиновий ліс … Лемківський Словничок
Молодой Народный Рух — (укр. Молодий Народний Рух) общественная организация на Украине. Припартийная организация украинской партии Народный Рух Украины. Основная цель создания организации поддержка патриотичных направлений деятельности, развитие… … Википедия
Hej, sokoły — [1] (Эй, соколы; Хэй, соколы; укр. Гей, соколи; белор. Гэй, саколы) польская песня, популярная также на Украине и в Беларуси. По общепринятому мнению, её автором является польско украинский поэт, один из представителей польской украинской… … Википедия
панич — а/, ч. 1) Молодий неодружений син пана, пані (у 1 знач.). || перен., ірон., зневажл. Молода людина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. 2) Неодружений молодий чоловік, що належав … Український тлумачний словник
Бондаренко, Григорий Антонович — Григорий Бондаренко Григорий Антонович Бондаренко Имя при рождении: Григорий Августович Бондаренко Род деятельности: художник Дата рождения: 31 … Википедия
Молодой Шахтёр — Посёлок Молодой Шахтёр укр. Молодий Шахтар Страна УкраинаУкраина … Википедия