Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

моди

  • 1 мода

    мода, (редко) поведінка на що, (вульг.) поведенція. [Це мода, а не закон (Мирн.). Не знаєш, яка тепера поведінка в Римі на зачіску? (Л. Укр.)]. Теперь это в -де - тепер на це мода, тепер (повелася) така мода, тепер це модно, тепер це повелося. Выходить, выйти из - ды - виходити, вийти з моди, знемодитися, знемодніти. Это не в -де - мода на це (ця мода) минула(ся) (перейшла), на це нема тепер моди, це вийшло з моди, це знемодилося (знемодніло). Одеваться по -де, по последней -де - вдягатися за модою (по-модн(ь)ому, за останньою модою.
    * * *
    мо́да

    во́йти в мо́ду — увійти́ в мо́ду, стати мо́дним

    Русско-украинский словарь > мода

  • 2 кобыла

    модиён, батар

    Русско-таджикский словарь > кобыла

  • 3 маточный

    \маточныйи мода, \маточныйи модиён

    Русско-таджикский словарь > маточный

  • 4 колоть

    I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].
    II. кольнуть
    1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;
    2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;
    3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;
    4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.
    * * *
    несов.; сов. - кольн`уть
    коло́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти

    Русско-украинский словарь > колоть

  • 5 меняться

    мениваться
    1) (обмениваться) - а) (страд. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися, вимінюватися, (промениваться) промінюватися. Банковые билеты -тся на деньги - банкноти міняються на гроші; б) (возвр. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися з ким чим. [Кайданами міняються, правдою торгують (Шевч.). Писанками обмінююсь, як христосуюсь (Г. Барв.)]. Давай -ться чем-л. - давай мінятися чим и на що, давай мінька (міньки) на що, ходім міньки на що. [Давай мінька на одежу (Куліш)]. -ться без придачи (вещь на вещь) - мінятися так на так, (зап.) віть на віть, токма. -ться взглядами - а) (переглядываться) ззиратися, зглядатися, перезиратися, переглядатися з ким, між собою; б) (мнениями) обмінюватися (ділитися) поглядами, думками, звіряти погляди (думки) одно одному, звірятися поглядами (думками) між собою. -ться крестами - мінятися хрестами, брататися з ким, між собою. -ться словами - перекидатися словом (словами) одно з одним, між собою, перемовлятися з ким, між собою;
    2) (изменяться: страд. и ср. з.) мінятися, змінятися и змінюватися, відмінятися и відмінюватися; (только ср. з.) мінитися, (переменяться) перемінятися; (переиначиваться) переинач[кш]уватися. [Місяць світив Оксані в лице, і було видно, як дивно мінилося воно кожну мить (Васильч.). Сцена швидко переміняється (Л. Укр.)]. Времена -тся - час міниться. Моды -тся - моди з[від]міняються. Ветер -тся - вітер міниться (переміняється). -ться в лице - мінитися, мінитися на лиці, на виду, мінитися (змінятися) з лиця. [Андрій аж мінився, так сердивсь (Коцюб.)]. -ться к лучшему - змінятися на краще, повертати на краще.
    * * *
    міня́тися; ( изменяться) змі́нюватися, зміня́тися; ( обмениваться) обмі́нюватися

    Русско-украинский словарь > меняться

  • 6 модистка

    модистка, (вульг.) модниця, (швея) швачка. [Мені-б як-раз бути модисткою, ремісницею (Л. Укр.). Віддати у науку до модниці (Кониськ.)].
    * * *
    моди́стка

    Русско-украинский словарь > модистка

  • 7 переменчивость

    мінливість (-вости) - см. Переменность. -вость погоды - змінність погоди. -вость моды - мінливість моди (на моду).
    * * *
    мінли́вість, -вості

    Русско-украинский словарь > переменчивость

  • 8 подавать

    подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.
    * * *
    несов.; сов. - под`ать
    подава́ти, пода́ти; ( давать) дава́ти, да́ти; ( подвигать) посува́ти и посо́вувати, посу́нути

    Русско-украинский словарь > подавать

  • 9 Новомодничание

    модникування, додержування нової моди (нових мод).

    Русско-украинский словарь > Новомодничание

  • 10 Новомодничать

    модникувати, додержувати(ся) нової моди (нових мод).

    Русско-украинский словарь > Новомодничать

  • 11 Помодничать

    подержатися моди; см. Модничать.

    Русско-украинский словарь > Помодничать

  • 12 кобыла

    ж
    1. модиён, байтал
    2. спорт. харак
    3. груб. прост. зани тануманд (ғафс) <> [не] пришёй кобыле хвост груб. прост. 1)нодаркор, зиёдатй 2) беҷо, беҳуда

    Русско-таджикский словарь > кобыла

  • 13 кобылий

    …и модиён, …и байтал; кобылье молоко қимиз

    Русско-таджикский словарь > кобылий

  • 14 крик

    м
    1. дод, фарьёд, доду вой, ҷеғ, бонг; крик о помощи дод; крик младенца гирьяи кӯдак // (животных, птиц) наъра, уллос, фарьёд, бонг; крик петуха бонги хурӯс
    2. ғалоғула, мағал; поднять крик ғалоғула бардоштан
    3. перен. фиғон, нола; крик души фиғони дил <> последний крик моды моди навбаромад

    Русско-таджикский словарь > крик

  • 15 мода

    ж
    1. мод, мӯд; войти в моду мод шудан; быть одетым по моде аз рӯи мод либос пӯшидан
    2. мн. моды модҳо, мӯдҳо; журнал мод журнали модҳо
    3. разг. (привычка) одат <> последний крик -моды охирин моди навбаромад

    Русско-таджикский словарь > мода

  • 16 полукровка

    ж дурага; кобыла-полукровка модиёни дурага

    Русско-таджикский словарь > полукровка

  • 17 подсосный

    с.-х. маконанда; макидашаванда, қобили макидан; подсосная кобыла байтали маконанда, модиёни ширдеҳ // маканда, синамак, ширмак; аз шир набаромада; подсосные телята гӯсолаҳои ширмак

    Русско-таджикский словарь > подсосный

  • 18 помесный

    с.-х. …и дурага; помесные матки модиёнҳои дурага

    Русско-таджикский словарь > помесный

  • 19 прошлогодний

    порсола, порсола(н)гӣ, …и соли гузашта; прошлогодняя мода моди соли гузашта <> как прошлогодний снег нужен (интересует) мисли накораи баъди тӯй; барфи порина барин зарур

    Русско-таджикский словарь > прошлогодний

См. также в других словарях:

  • Моди — многозначный термин. Моди бог воинской ярости в скандинавской мифологии. Моди письменность, ранее применявшаяся для языка маратхи. Моди, Нарендра индийский политический и государственный деятель …   Википедия

  • моди — maudit. Проклятый. То же, что поэт моди . А в последний период жизни с чьей то нелегкой руки его <г. Иванова> стали называть поэт maudit и сокрушаться о его горестной судьбе. Одоевцева На берегах Сены 187 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • МОДИ — Московский областной дом искусств Источник: http://www.regnum.ru/news/450935.html …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Моди (письмо) — У этого термина существуют и другие значения, см. Моди. Моди Тип: абугида Языки …   Википедия

  • Моди (мифология) — Германо скандинавская мифология Асы (боги и богини) боги: Даг, Деллинг, Мейли, Риг, Андхримнир, Бальдр, Бёр, Браги, Бури, Вали, Ве, Видар, Вили, Квасир, Лодур, Магни, Моди …   Википедия

  • Моди, Нарендра — Нарендра Дамодардас Моди (англ. Narendra Damodardas Modi; род. 17 сентября 1950, Ваднагар)[1] индийский политический и государственный деятель, главный министр штата Гуджарат (с 2001 года), один из видных деятелей Бхаратия джаната парти… …   Википедия

  • МОДИ — Дживанджи Джамшеджи (26.X.1854 28.III.1933) индийский востоковед. В 1877 окончил Бомбейский ун т, в 1912 получил докторскую степень в Гейдельбергском ун те. Автор работ по древней и ср. век. истории Индии и Ирана, истории и этнографии общины… …   Советская историческая энциклопедия

  • модиён — [ماديان] ҷинси модинаи асп, байтал …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • моди́стка — и, род. мн. ток, дат. ткам, ж. устар. Мастерица по изготовлению женских шляп, а также платья и белья. Мы шляпки наши покупаем у Сихлера и не довольствуемся произведениями костромских модисток. Пушкин, Рославлев. [Анна] отдала модистке для… …   Малый академический словарь

  • поэт моди — * poètes maudits. Гениально капризный бред плеяды poètes maudits. Весы 1909 7 66. Эта наилегчайшая легкость путей с .. казалась грубым общественным вызовом и даже цинизмом, и. может быть, наиболее отталкивала от поэта, создавая ему <Г.… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Косса Моди Буман — М. Б. Косса. «Полевые работы». 1974. Косса Моди Буман (Cossa) (р. 1941), живописец Гвинеи. Учился на факультете декорационного искусства ВГИКа в Москве. Наряду с тематикой, посвящённой национально освободительной борьбе народов Африки («Могила… …   Энциклопедический справочник «Африка»

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»