-
1 Мних
Мнишеский, Мнишка см. Монах, Монашеский, Монашенка. -
2 мних
( монах) monk -
3 избегать
I. избежать и избегнуть кого, чегоI. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].* * *Iвибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасатиII несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть(кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)\избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння
\избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих
\избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в
\избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці
\избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри
не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́
что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́
-
4 ресурсы подземных вод
ресу́рси підзе́мних водРусско-украинский политехнический словарь > ресурсы подземных вод
-
5 ресурсы подземных вод
ресу́рси підзе́мних водРусско-украинский политехнический словарь > ресурсы подземных вод
-
6 заветный
(завещанный) заповітний; (задушевный, свято хранимый) заповітний, щиросердий, таємний, святотаємний. [Тобі оддав я заповітний скарб душі моєї. Всі наші заповітні думи й мрії. Поет висловив свої щиросердні мрії про вселюдську згоду (Єфр.)]. Моих -ных дум я никому не открою - моїх святотаємних дум я нікому не сповірю.* * *запові́тний, заві́тний; ( тайный) тає́мний, потає́мний -
7 мешкотный
(о работе и человеке) загайний, загайливий, гайний, забарний, марудний, копіткий; (только о человеке) длявий, мних[к]уватий, маруда (общ. р.); срв. Медлительный 1. [Загайна (марудна, копітка) се робота (М. Грінч.). Загайна справа (Звив.). Став-би млявим, загайливим, недбалим у ваших справах (Куліш). Пас очима руки забарного воротаря, що не поспішаючись стромляв ключ у замок (Грінч.)].* * *заба́рний, забарливий; гайний, зага́йний; ( кропотливый) мару́дний -
8 напоминание
1) (действие) нагадування, пригадування;2) нагад (-ду), напомин (-ну), нагадування (-ння). [Слухає навіть таких неприємних нагадів (Рада). Самих нагадуваннів було мало (Н. Громада)].* * *нага́дування, нага́д, -у; прига́дування -
9 непроворный
немоторний, неметкий, непроворний, (нескорый) нешвидкий, непрудкий, (медлительный) повільний, забарливий, (вялый) млявий, (о жив. сущ. ещё) покволий, (пров.) мних[к]уватий, лемехуватий, немний. [Серед дітей він несмілий і непроворний (Франко). Мникуватий дуже (Борзенщ.)].* * *немото́рний, неметки́й, непрово́рний; ( неловкий) неспри́тний -
10 расстраиваться
I несов.; сов. - расстр`оиться1) (терпеть ущерб, повреждаться, дезорганизоваться) розла́днуватися, -нуюся, -нуєшся, розладна́тися, розла́джуватися, -джується, розла́дитися, -дитьсядела́ \расстраиваться ро́ились — спра́ви розладна́лися
пое́здка \расстраиваться ро́илась — по́дорож (пої́здка) не відбула́ся (розладна́лася)
2) муз., радио розстро́юватися, розстро́їтися3) ( огорчаться) [ду́же] засму́чуватися, -чуюся, -чуєшся, [ду́же] засмути́тися, -смучу́ся, -сму́тишся, бу́ти при́кро вра́женим, бу́ти [ду́же] засму́ченимII несов.; сов. - расстр`оитьсяон \расстраиваться ро́ился от неприя́тных изве́стий — він був при́кро вра́жений (був [ду́же] засму́чений) неприє́мними звістка́ми, він [ду́же] засмути́вся від неприє́мних звісто́к
розбудо́вуватися, -до́вуюся, -до́вуєшся, розбудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся
См. также в других словарях:
мних — См … Словарь синонимов
МНИХ — МНИХ, мниха, муж. (др. верхне нем. Munich с греч. monachos) (старин.). Монах. «Меж трупов бродящие мнихи.» А.К.Толстой. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Мних — м. устар. то же, что монах Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
МНИХ — муж. мнишка жен., ·стар. в ныне зап. монах, монашенка. Мнихов, мнишкин, ему, ей принадлежащий. ший, шеский, к ним относящийся шество ср. монашество. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
мних — мниха, м. [др. верхне нем. Munich с греч. monachos] (старин.). Монах. Меж трупов бродящие мнихи. А. К. Толстой. Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК», 2007 … Словарь иностранных слов русского языка
мних — мних, а (устар. к мон ах) … Русский орфографический словарь
мних — а, м. устар. Монах. Царьградский философ и мних тому рад, Что хочет Владимир креститься. А. К. Толстой, Песня о походе Владимира на Корсунь. А сказание есть такое о трех мнихах. Были три мниха: Федосей, и Лука, и Фома. Жили в горе, спасались.… … Малый академический словарь
МНИХ — Князь Василей Семенович Мних, воевода московский. 1506. Лет. VIII, 246 … Биографический словарь
мних — род. п. мниха монах , др. русск., ст. слав. мъниχъ (Еuсh Sin.), словен. mnìh, mǝnìh, чеш. mnich, слвц. mnich, польск., в. луж. mnich. Заимств. из д. в. н. munih от народнолат. monicus, из греч. μοναχός; см. Уленбек, AfslPh 15, 489; Мi. ЕW 207;… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
мних — мних, мнихи, мниха, мнихов, мниху, мнихам, мниха, мнихов, мнихом, мнихами, мнихе, мнихах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
мних — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} монах, инок, чернец … Словарь церковнославянского языка
