-
1 мириться
миритися, (состоять в мире) мирити, (вступать в соглашение) годитися, погоджуватися и погоджатися, згоджуватися и згоджатися, лагодитися, ладнатися, ладитися, єднатися з ким, з чим, до згоди приходити з ким; (примиряться с чем) миритися, примирятися, погоджуватися з чим; (заключать мир) миритися, замиряти(ся) з ким. [А вже після бійки були-б мирилися (Крим.). Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Сл. Гр.). Згоджаються, як вода з соломою в ринці (Франко). Лагодимося, нівроку, як кіт з собакою (Сл. Гр.). Він мовчки примирявся з цим фактом (Крим.)]. Не -рюсь я с этим решением - не погоджуюся (не мирюся) я з цією постановою (ухвалою), (с приговором) з цим вироком.* * *мири́тися -
2 примиряться
примириться с кем, чем миритися, помиритися, примирятися, примиритися, годитися, погодитися з ким, з чим, до згоди приходити, прийти з ким; (заключить мир) миритися, замирити(ся) з ким. [Заспокойтесь ви і помирітеся сами з собою (Грінч.). Треба помиритися з життям (Кониськ.). Як-же могла погодитися любов до рідного краю з любов'ю до тодішнього російського режиму? (Грінч.). Зараз мені погодися з жінкою (Коцюб.)]. Надо -риться с этой мыслью - треба погодитися з цією думкою. Примирившийся с кем, чем - помирений з ким, з чим, той, хто помирився (примирився, погодився) з ким, з чим.* * *несов.; сов. - примир`итьсяпримиря́тися, примири́тися, несов. замири́тися; мири́тися, помири́тися, годи́тися, погоди́тися, до зго́ди прихо́дити, до зго́ди прийти́ -
3 ладиться
лаживаться1) (изготовляться, починяться) лагодитися, ладитися, обладжуватися, лаштуватися, рих[ш]туватися. Воз -тся - віз лагодиться, воза лагодять (рих[ш]тують);2) (налаживаться) налагоджуватися. Дело не -тся - справа не ладиться, не налагоджується (не йде на добре, на лад), (шутл.) не прядеться. [Пробув в пущі одні сутки, … ба, щось не прядеться (Рудан.)];3) (готовиться, собираться) лагодитися, злагоджуватися, налагоджуватися, ладнатися, ладитися, лаштуватися, збиратися. [А я оце лагодивсь до вас іти (Кобел.). Прокіп ладнається в дорогу (Сл. Гр.). Умирать ладься (Номис). Лаштується красти (Вовчан.)];4) с кем - (уговариваться) годитися, умовлятися з ким за що, єднатися з ким, ладнати, єднати кого. [Почали годитися за ціну (Сл. Ум.). Не страшно женитись, а страшно попа єднать (Номис)]; (соглашаться, мириться) згоджуватися, миритися з ким;5) пасувати, підходити до чого, бути (приходитися) до ладу (в лад); срвн. Подходить 5.* * *1) ( идти на лад) іти́ (іде́) на лад; ( налаживаться) нала́годжуватися2) ( намереваться) збира́тися, лагодитися, ла́дитися3) ( уславливаться) диал. умовля́тися, годи́тися4) страд. ла́годитися, ла́дитися, ладна́тися -
4 помириться
1) с кем - помиритися, погодитися, з(а)миритися, згодитися, злагодитися, зладнатися, поладитися, поєднатися, стати на згоді з ким, з чим. [Посваряться та й помиряться. Мені важко погодитися з думкою, що його вже нема на світі. Вони сваряться та й поладяться];2) на чём (сойтись) - погодитися, поєднатися на чому. [Погодились на пятьох карбованцях].* * *помири́тися; примири́тися; замири́тися, погоди́тися
См. также в других словарях:
миритися — мирю/ся, ми/ришся, недок. 1) Припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з ким небудь. || безос. || Жити в мирі, не сваритися. 2) з ким – чим і без додатка. Терпимо ставитися до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
миритися — [миери/тиес а] р у/с а, ми/риес :а, ми/риец :а, ми/р ац :а; нак. ри/с а, р і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
миритися — (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), примирятися, примирюватися, примиритися; замирятися, замиритися, змирятися, змиритися; годитися, погоджатися, погодитися, згоджуватися, згоджатися, згодитися (приходити до згоди) … Словник синонімів української мови
миритися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
терпіти — терплю/, те/рпи/ш; мн. терпля/ть; недок. 1) перех. і неперех. Стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання; витримувати (у 2 знач.). || тільки неперех. Не протидіючи, покірливо зносити всілякі життєві злигодні, труднощі й т.… … Український тлумачний словник
примирятися — 1) = примиритися (з ким чим ставитися терпляче до кого / чого н.), миритися, погоджуватися, погодитися, приймати, прийняти (кого що), покорятися, покоритися (чому), змирятися, змиритися 2) див. миритися … Словник синонімів української мови
дума — (1) 1. Размышление. ● Думою сдумати вообразить, представить себе: Жены Рускія въсплакашась, аркучи: „Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслію смыслити, ни думою сдумати, ни очима съглядати, а злата и сребра ни мало того потрепати“. 20. ● Думу думати … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Левицкий, Владислав — Владислав (Vladislav) Левицкий Имя при рождении Василий Левицкий Дата рождения 18 апреля 1985(1985 04 18) (27 лет) Место рождения Львов, Украинская ССР … Википедия
годитися — I джу/ся, ди/шся, недок. Бути на що небудь, для чого небудь придатним; задовольняти певні вимоги. || безос. Уживається у знач. доречно, доцільно, слід, варто. || Такий звичай, так прийнято. •• Для годи/ться для порядку, заради пристойності; про… … Український тлумачний словник
замирювати — юю, юєш і замиря/ти, я/ю, я/єш, недок., рідко замири/ти, мирю/, ми/риш, док., розм. 1) перех.Вносити мир, згоду у що небудь, заспокоювати когось, щось. 2) перех. Налагоджувати мирні стосунки між ким небудь; мирити. 3) неперех. Припиняти… … Український тлумачний словник
замирятися — я/юся, я/єшся, недок., замири/тися, ирю/ся, и/ришся, док., розм. 1) Налагоджувати мирні взаємини, укладати мир; миритися. 2) Скорятися кому , чому небудь, примирятися з тим, що є … Український тлумачний словник