меркнути

См. также в других словарях:

• меркнути — і ме/ркти, кне, недок. 1) Поступово втрачати яскравість, блиск; згасати, темнішати. || безос. Темніти. || Тьмяніти (про очі, погляд). 2) перен. Втрачати силу; послаблюватися. || Втрачати значення, важливість …   Український тлумачний словник

• меркнути — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• меркнути — меркне, меркнут, Пр. Сутеніти, згасати, темнішати …   Словник лемківскої говірки

• згасати — і рідко ізгаса/ти, а/ю, а/єш, недок., зга/снути і рідко ізга/снути, ну, неш; мин. ч. згас і зга/снув, нула, нуло, рідко ізга/с, ла, ло і ізга/снув, нула, нуло; док. 1) Повільно переставати горіти або світити, світитися; погасати (про світло,… …   Український тлумачний словник

• змеркнути — і зме/ркти, кне; мин. ч. змерк, ла, ло. Док. до меркнути, меркти …   Український тлумачний словник

• меркти — див. меркнути …   Український тлумачний словник

• мінитися — міню/ся, мі/нишся, недок. 1) Те саме, що мінятися 3). 2) Втрачати самовладання під впливом якихось переживань. 3) Затемнюватися на короткий час; меркнути. 4) чим. Сяяти різними тонами, кольорами; переливатися, грати (див. грати 7)). || без… …   Український тлумачний словник

• погасати — I а/є, недок., пога/снути, не; мин. ч. пога/с, ла, ло і пога/снув, нула, нуло; док. 1) Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. || безос. || Ставати невидимим (про небесні світила, промені і т. ін.). ||… …   Український тлумачний словник

• гаснути — I (переставати горіти, світитися), (і)згасати, (і)згаснути, загасати, загаснути, погасати, погаснути, у[в]гасати, у[в]гаснути, догасати, догаснути, гаситися, загашуватися, загаситися, тухнути, потухати, потухнути, стухати, стухнути, затухати,… …   Словник синонімів української мови