Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

медлить

  • 1 медлить

    (мешкать) баритися, забарятися, обарятися, гаятися, загаюватися, угаюватися, (пров. гайкатися), длятися, бавитися, (терять время) гаяти час, годину; (тянуть, проволакивать время) зволікати, відтягатися, (возиться) уводити(ся), мнихатися, монятися, воловодитися. [«Чого се так поспішатись?» - «А чого-ж маю баритись?» (М. Вовч.). Тікати маєм змогу. Не гаймось! (Самійл.). Іди-ж мені та не вгаюйся, швидше й назад (Сл. Гр.). Іди та швидше, не гайкайся (Дніпропетр.). Не дляйся, швидше йди в поле (Звин.). Ти був-би йшов, не бавивсь (Грінч.). «Сьогодня запишуся в легіон» - «Сьогодня?» - «Що-ж уводитись? Навіщо?» (Л. Укр.). Не моняйтесь (не воловодьтеся), бо час не жде (М. Грінч.)]. -лить с чем - баритися, гаятися, длятися, уводитися, зволікати з чим, баритися зробити що, дляти, зволікати що. [Хотів, гаючися з одмовою, тим часом зрозуміти його замір (Грінч.). Зволікати ніколи з рятунком! (Л. Укр.)]. -лить с делом - длятися із справою, дляти (гаяти, зволікати) справу (діло). [Сам не тямить, чого Пугач дляє справу (Кониськ.). Ви сього діла не гайте (Март.)]. Он -лит приходом - він бариться прийти. Торопитесь! как вы -лите! - Швидше! Як ви дляєтесь! Не медля - не гаючись, не дляючись, не гаючи часу, негайно.
    * * *
    бари́тися, га́ятися; ( напрасно терять время) га́яти час; (тянуть с чем-л.) зволіка́ти

    Русско-украинский словарь > медлить

  • 2 канителиться

    (медлить) марудитися, воловодитися, длятися, баритися, (диал.) пулятися. - ться с кем - воловодитися з ким.
    * * *
    мару́дитися, волово́дитися, моро́читися; ( терять время попусту) марнува́ти час, бари́тися, розво́дити тягани́ну, тягти́ Сірка́ за хвіст

    Русско-украинский словарь > канителиться

  • 3 оттягивать

    и Оттягать оттянуть
    1) что, кого от чего - відтягувати, відтягати, відтягнути, відтягти, відволікати, відволокти що, кого від чого, від кого, (о мног.) повідтягувати, повідтягати, повідволікати; (вниз своею тяжестью) отягати, отяг(ну)ти, (о мног.) поотягати. [Червінці аж кешеню мені отягнули];
    2) (растягивать) ви[роз]тягувати, ви[роз]тягати, витягнути, розтягнути що;
    3) -вать время, дело - відтягувати, відтягати, відтягнути, відтягти, відволікати, відволокти, зволікати, зволокти, дляти, задляти час, справу, уводити час. Не -гивай этого спешного дела - не відтягуй цієї негайної справи, не отягайся (не зволікай) з цією негайного справою. -вать (медлить с чем) - зволікати з чим. [Зволікати ніколи з ратунком - медлить некогда с спасением (Л. Укр.)];
    4) -вать, -гать и (иногда) -нуть что у кого (отнимать) - відтягувати, відтягати, відтяг(ну)ти, (судом) відсуджувати, відсудити, (тяжбой) випозивати. Оттянутый -
    1) відтягнений, відтягнутий, відволочений;
    2) витягнений, витягнутий, розтягнений, розтягнутий;
    3) відтягнений, відтягнутий, зволочений, (о времени) уведений. Оттяганный - відтяганий, відсуджений, випозиваний.
    * * *
    несов.; сов. - оттян`уть
    1) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти и повідтяга́ти; ( вниз своей тяжестью) отяга́ти, отягти́ и отягну́ти; ( выпячивать) випина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти и повипина́ти
    2) ( откладывать на более поздний срок) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти, несов. зволіка́ти
    3) техн. відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти и повідтяга́ти
    4) ( отбирать тяжбой) відтя́гувати, відтяга́ти

    Русско-украинский словарь > оттягивать

  • 4 Помешкивать

    помешкать (медлить), баритися, побаритися, гаятися, погаятися, бавитися, побавитися; см. Медлить, Помедлить; (поджидать) чекати, по[за]чекати кого и на кого; см. Поджидать, Выжидать.

    Русско-украинский словарь > Помешкивать

  • 5 затягивать

    техн., несов. затя́гивать, сов. затяну́ть
    1) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти
    2) (медлить, совершать проволочку - ещё) зволіка́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > затягивать

  • 6 затягивать

    техн., несов. затя́гивать, сов. затяну́ть
    1) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти
    2) (медлить, совершать проволочку - ещё) зволіка́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > затягивать

  • 7 зволікати

    техн. затя́гивать (медлить, совершать проволочку - ещё), тяну́ть ( о времени)

    Українсько-російський політехнічний словник > зволікати

  • 8 годить

    тривати, ждати, чекати. См. Погодить.
    * * *
    ( выжидать) чека́ти, жда́ти; ( медлить) бари́тися

    Русско-украинский словарь > годить

  • 9 длить

    дляти що [Чого Пугач дляє справу? (Коц.)], барити [Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі (Ном.)], марудити [Скоріше-б вирок той. Чого марудять? (Л. Укр.)], уводити. -ся [Що-ж уводитись? Навіщо? (Л. Укр.)], гаяти [Ви цього діла не гайте (Март.)], продовжити. См. Медлить, Продлить.
    * * *
    для́ти; ( затягивать) затяга́ти

    Русско-украинский словарь > длить

  • 10 затягивать

    затянуть
    1) починати, почати тягти;
    2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];
    3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;
    4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];
    5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];
    6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - затян`уть
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш

    Русско-украинский словарь > затягивать

  • 11 мешкать

    мешкивать гаятися, баритися, длятися, обарятися, забарятися, бавитися, забавлятися; см. Медлить. [Не гаявсь і зараз пішов (Кониськ.). Де-ж ти так барився? (Шевч.). Не маю й я чого тут довше длятись (Куліш). Не бався тут, іди швидше (Шевч.)]. -кать чем - гаятися (баритися и т. д.) з чим.
    * * *
    бари́тися, га́ятися

    Русско-украинский словарь > мешкать

  • 12 мямлить

    (мяться) м'ятися, мнихатися, мимрати, (вяло, неясно говорить) м'яти, мимрити, папляти, слебізувати (нерешительно говорить, делать) дзямдзяти(ся), мондзяти(ся), (тянуть, копаться) мона[я]тися, марудитися, момсатися, (вяло жевать) хамелити, (перен.) ремигати. [Та ти не мни, а кажи по-людськи, чого треба (Звин.). Коли-б уже не мимрав він, а хутче до діла (М. Вовч.)].
    * * *
    1) ми́мрити
    2) ( медлить) м'ятися (мну́ся, мне́шся)

    Русско-украинский словарь > мямлить

  • 13 мяться

    1) (стр. и возвр з.) - а) м'ятися, м'яшкуритися; бгатися, жужмитися, гарбатися, жмакатися, жмакуватися; міситися; (только стр. з.) бути м'ятим и т. п.; б) м'ятися, тертися; мервитися; м'ятися, виминатися; ключкуватися; (только стр. з.) бути м'ятим, тертим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни простирадло як слід, нехай не гарбається (Звин.)];
    2) (не решаться, медлить) м'ятися, муля[и]тися, (диал.) мона[я]тися, микулитися, (фамил.) шандру терти. [Грицька поривало й собі спуститися санчатами, проте він м'явся (Васильч.). Кажи, не муляйся! (Звягельщ.). Микита довго чогось мулився і не хотів проти ночи виїздити (Основа 1861). Я тобі давно сказав зробити, а ти все монаєшся (Полт.). Як ти довго моняєшся! (Борз.). Усі бояться, микуляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне шандру терти, поки повернеться, поки зробить (Яворн.)].
    * * *
    1) м'я́тися (мну́ся, мне́шся); ( собираться в складки) бга́тися, жу́жмитися
    2) ( топтаться на месте) м'я́тися, тупцюва́ти, ту́пцяти
    3) (проявлять нерешительность, колебаться) м'ятися, му́лятися, му́литися
    4) страд. м'ятися; тіпа́тися, те́ртися

    Русско-украинский словарь > мяться

  • 14 отставать

    отстать от кого, от чего
    1) (оставаться позади) зоставатися, зостатися (позаду) від кого, відставати, відстати, відстрявати, відстряти, відбиватися, відбитися від кого, (медлить) отягатися. [Ногу змуляв та й зостався від своїх, не міг зійти з ними. Ягня відбилось від отари (Гліб.). Він іде попереду, а я отягаюсь, отягаюсь, та як побіжу додому. З ним недобре молотити, бо відстає]. Стараться не -вать от кого - тягтися за ким. [За багачами тягнеться]. Мои часы -стают на пять минут от городских - мій годинник зостається (спізнюється) на п'ять хвилин проти міського. -вать от берега - відставати, відстати, відчалювати, відчалити від берега;
    2) (от дому, знакомых, друзей) відставати, відстати, відстрявати, відстряти від кого, від чого, відкидатися, відкинутися (від) кого, (від) чого, покидати, покинути кого, що, (отбиться) віднаджуватися, віднадитися від кого, від чого. [Хотіли гуртом купити ту землю і Павло був між нами, а тоді він від нас відстряв. Зовсім домівки відкинувся (віднадився від домівки)]. -стать (отвыкнуть) от чего - відкидатися, відкинутися, відцуратися чого и від чого, покинути, занехаяти що. [Відкинувсь від тютюну. Відцурався горілки. Покинув люльку = -стал от трубки)];
    3) (отделиться) відставати, відстати, відлипати, відлипнути, відтулятися, відтулитися, відсідатися, відсістися, (о мног.) повідставати, повідлипати и т. д. Штукатурка -стала - тинк повідставав (повідлипав). Корка у хлеба -стала - скоринка на хлібі відсілася. Дверь -стаёт - двері відходять;
    4) (отвязаться) відступатися, відступитися, уступатися, уступитися, відійти, відчепитися, відкаснутися, відсахнутися. Не -стану, пока вы мне не скажете - не відступлюся (не уступлюся, не відійду), поки ви мені не скажете. Пристал и не -стаёт - причепився і не відступається (не відходить). -стань от меня! - відчепись (відкаснись, відійди) від мене! Отставший - відсталий; (отклеившийся) відлиплий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отст`ать
    відстава́ти, відста́ти

    Русско-украинский словарь > отставать

  • 15 помедлить

    побаритися, побавитися, погаятися, згодити. Срв. Медлить.
    * * *
    почека́ти, зачека́ти, підожда́ти, пожда́ти, зажда́ти; не поспіша́ти; ( замешкаться) затри́матися, побари́тися, пога́ятися

    Русско-украинский словарь > помедлить

  • 16 протягивать

    протянуть
    1) (простирать) простягати, простягти и простягнути, протягати, протягти, простирати, простерти що до чого, що куди, (вытягивать) вистягати, вистягти що, (во мн.) попростягати и т. д. [Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Грінч.). Він простяг руку та й поблагословив мене (М. Вовч.). Як безсильна дитина протягнув до неї руки (Стеф.). Руці свої простираєте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеряві в'язи попростягали зелені лапи над річкою (ЗОЮР. II.)]. -вать, -нуть руку, руки к кому, к чему - простягати; простягти руку, руки, (о мног.) попростягати руки до кого, до чого, сягати, сягнути, посягнути рукою за чим. [Тай посягнув за рожею стрілець молоденький (Федьк.)]. -нуть руку кому - простягти, подати руку кому. Не -вай руки, не дам - не простягай руки, не дам. -нуть ногу, ноги (расправить, вытянуть) - простягти, вистягти ногу, ноги, (о мног.) попростягати, повистягати ноги. [Не лежиться мені, ногу то простягну, то підкорчу (Тесл.)]. -вай ножки по одёжке - по своєму ліжку простягай ніжку. - нуть ноги (умереть) - випростатися, простягтися, дуба дати, ґиґнути, освіжитися. [Я побіг, так ще жива була; а може вже досі й простяглась (Кониськ.). Я дам, дак тут і освіжиться (Борз.) Ґиґнув старий (Липовеч.)]. -вать, -нуть верёвку поперёк улицы, двора - перепинати, переп'ясти и перепнути мотузку уперек вулиці, двора. -нуть межу к самой реке - протягти межу до самої річки;
    2) что во что, через что, сквозь что - протягати, протягти, промикати, промкнути що в що, крізь що. [Ой протягну я волоконце крізь віконце (Чуб.)];
    3) (дело, время) продляти, протягти, проволокти, проволоводити (діло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти, прокалантати, перебідувати. [Продляли цілий день (Черк.). Як- небудь ще цей тиждень перетягнемо (Зміїв.)]. Лишь-бы -нуть время - аби протягти, загаяти час; аби день до вечора. Больной до вечера не -нет - хорий до вечора не дотягне, не витягне, не доживе;
    4) (голосом) протягати, протягти. [Так? - якось злякано протяг поет (Л. Укр.)]. Говорить -вая слова - говорити з протягом, на-розтяг. Протянутый - простягнутий и простягнений, протягнутий и -тягнений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - протян`уть
    1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти; (руку, ногу) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти
    2) ( затягивать) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (несов.: медлить) зволіка́ти
    3) ( подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти

    Русско-украинский словарь > протягивать

  • 17 тянуть

    1) тягти́, тягну́ти; ( волочить) волокти́; ( пить) ціди́ти; (хмельное, трубку) смокта́ти; (тащить, незаконно брать) цу́пити

    \тянуть ду́шу из кого́, \тянуть за́ душу кого́ — перен. ду́шу вийма́ти з ко́го

    \тянуть жи́лы из кого́ — тягну́ти (тягти́, сота́ти) жи́ли з ко́го

    \тянуть за язы́к кого́ — тягти за язи́к кого́

    \тянуть чью ру́ку (сто́рону) — тягти́ ру́ку за ким

    2) ( влечь к себе) тягти́, ва́бити [до се́бе], порива́ти
    3) ( тяготеть) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́ш
    4) (медлить, мешкать) зволіка́ти; тягти́

    \тянуть вре́мя — зволіка́ти час

    5) ( весить) ва́жити, тягти́
    6) (о птицах: тянуться) тягти́ся, тягну́тися; ( лететь) леті́ти, поэз. ли́нути
    7) (безл.: о струе воздуха) тягти́; ( о неприятном запахе) нести́, тхну́ти

    Русско-украинский словарь > тянуть

  • 18 умедлять

    несов.; сов. - ум`едлить
    1) ( замедлять) упові́льнювати, упові́льнити, спові́льнювати, спові́льнити; ( движение) прити́шувати, прити́шити, сти́шувати, сти́шити
    2) (медлить с осуществлением чего-л.) бари́тися и забаря́тися, забари́тися, га́ятися и реже зага́юватися, зага́ятися

    Русско-украинский словарь > умедлять

См. также в других словарях:

  • МЕДЛИТЬ — МЕДЛИТЬ, медливать, мотчать ·стар. мешкать, бавить, временить, выжидать; проволакивать время, не приступать к делу, отлагать, откладывать что либо. Иногда невольно медлится. Медлить дела не избыть. Где ты медлил? пробавлялся, был. Ты долго… …   Толковый словарь Даля

  • медлить — Мешкать, возиться, копаться, проклажаться, волочить (тянуть, убивать) время; откладывать, отсрочивать, оттягивать; длить (волочить, проволакивать) дело, тянуть канитель, канителить; терпеть, временить, выжидать, годить, колебаться, сомневаться,… …   Словарь синонимов

  • МЕДЛИТЬ — МЕДЛИТЬ, медлю, медлишь, несовер., с чем и без доп. (книжн.). Слишком долго что нибудь делать, мешкать, долго не приступать к делу. Медлить с выполнением обещания. «Ты медлишь, и меж тем приверженность твоих клевретов стынет.» Пушкин. Не медля ни …   Толковый словарь Ушакова

  • МЕДЛИТЬ — МЕДЛИТЬ, лю, лишь; несовер., с чем и с неопред. Слишком долго что н. делать, долго не приступать к делу. М. с окончанием работы. М. с ответом. Нельзя м. ни минуты. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • медлить — с чем (устар. чем). Медлить с окончанием работы. Медлить с отъездом. Генерал все медлил с открытием совещания, так как ожидал Плотникова (Казакевич). И это сознание того, что он может и должен медлить решением, было приятно ему (Л. Толстой) …   Словарь управления

  • медлить — ▲ стараться ↑ отодвигать срок медлить долго не приступать к делу. помедлить. мешкать. тянуть. мямлить (прост). тянуть (# с ответом). тянуть время. тянуть [разводить] канитель. прост: тянуть волынку. тянуть резину. тянуть баланду. тянуть кота за… …   Идеографический словарь русского языка

  • Медлить — дела не избыть — Медлить дѣла не избыть. Ср. Не откладывай до завтраго, Что̀ сегодня можешь выполнить. А. С. Пушкинъ. Бова. Ср. Mancherlei hast du versäumet: Statt zu handeln hast geträumet, Statt zu denken hast geschwiegen, Solltest wandern, bliebest liegen.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Медлить — несов. неперех. 1. Долго не приступать к чему либо, не начинать делать что либо; не торопиться, не спешить. 2. разг. Долго находиться где либо; задерживаться. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • медлить — медлить, медлю, медлим, медлишь, медлите, медлит, медлят, медля, медлил, медлила, медлило, медлили, медли, медлите, медлящий, медлящая, медлящее, медлящие, медлящего, медлящей, медлящего, медлящих, медлящему, медлящей, медлящему, медлящим,… …   Формы слов

  • медлить — Общеслав. Суф. производное от *mьdьlъ «медленный», того же корня, что диал. модеть «утомляться», модя «вялый», муден «медленный» и т. д …   Этимологический словарь русского языка

  • медлить — м едлить, лю, лит …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»