маячити

См. также в других словарях:

• маячити — I мая/чу/, мая/чи/ш і маячі/ти, і/ю, і/єш, недок. Виднітися, вирізнятися на тлі чогось; бути видним здалеку, майоріти (у 1 знач.). || З являтися (час від часу) в полі зору; мигтіти. || Поставати в уяві, ввижатися. || Мерехтіти в темряві (про… …   Український тлумачний словник

• маячити — 1 дієслово недоконаного виду виднітися маячити 2 дієслово недоконаного виду марити …   Орфографічний словник української мови

• маяти — маячити, виднітися, даленіти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• майоріти — майори/ть і рідко майорі/є, недок. 1) Невиразно виднітися вдалині; маячити (див. маячити I). 2) Те саме, що мигтіти 1). 3) Коливатися під дією вітру …   Український тлумачний словник

• помаячити — I я/чу/, я/чи/ш і помаячі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Док. до маячити I і маячіти. 2) Маячити, маячіти якийсь час. II я/чу/, я/чи/ш, док., діал. Помарити …   Український тлумачний словник

• замаячити — I я/чу/, я/чи/ш і замаячі/ти, і/ю, і/єш, док. Почати маячити; завиднітися. II я/чу/, я/чи/ш, док. Почати марити (про хворого) …   Український тлумачний словник

• манячити — я/чу/, я/чи/ш і манячі/ти, і/ю, і/єш, недок., розм., рідко. Те саме, що маячити I; майоріти (у 1 знач.). ||Нерухомо стояти; стовбичити …   Український тлумачний словник

• маячення — я, с. Дія і стан за знач. маячити II …   Український тлумачний словник

• маячіння — я, с. Дія і стан за знач. маячити II …   Український тлумачний словник

• маячіти — див. маячити I …   Український тлумачний словник

• маячливий — I а, е. Те саме, що маячний. II а, е. Який маячить (див. маячити I) …   Український тлумачний словник