машталір

См. также в других словарях:

• машталір — іменник чоловічого роду, істота візник арх …   Орфографічний словник української мови

• машталір — а, ч., заст. Конюх, кучер …   Український тлумачний словник

• візник — (людина, яка править кінним екіпажем, зазв. найманим), погонич; ломовик (той, хто перевозить важкі вантажі); би[е]ндюжник (той, хто перевозить вантажі биндюгами); ф[х]урман, фірман, машталір …   Словник синонімів української мови