-
1 лохмач
-мачка1) кудлай (-лая), кудлач (-ча), -лачка, кудла (общ. р.), патлань (-ня), патлач (-ча), -чка, пелех (-ха, м. р.); срв. Лохматый;2) см. Лохмотник, -ница.* * *кудла́й, -лая́, кудла́нь, -ня́, кудла́ч, -а, ку́дла, патла́ч, -а, патла́нь, -ня́, пе́лех; диал. куйо́вда -
2 наниматель
-ница1) наймач (-ча), -мачка. [Наймачі робочої сили (Київ)];2) (берущий, -щая в наём что) наймач, -мачка чого;3) (сдающий, -щая в наём что) винаймач, -мачка чого, наймодавець (-вця), -в(н)иця.* * *найма́ч, -а -
3 жвачка
1) жуйка, жвака. [Віл завсіди жуйку має в роті]. Жевать жвачку (о животн.) - жуйку жувати, ремиґати, ремиґати жуйку. [Віл жує жуйку. Воли ремиґають. Ремиґають воли сонно жуйку];2) (самий процесс) ремиґання, жвакання, жвакування;3) (листовой табак для жеванья) жуйка, жувалка, жування;4) (что-н. пережёванное) жвак (и жваки), жвачище, жуванина, жва[и]канина, (пережёв. табак) мачка (гал.).* * *жу́йка; ( вторичное пережёвывание пищи животными) ремиґа́нняжева́ть \жвачка чку — жува́ти жу́йку; ( о животных) ремиґа́ти
-
4 истолкователь
-ница тлумач, тлумачка, товмач, -мачка, витолковник, -ниця, (об'яснитель) пояснювач, -вачка; см. ещё Комментатор. [З сцени виступав (Карпенко- Карий) товмачем і своїх власних і чужих образів (Єфр.) Він (Нечуй-Левицький) разом з Панасом Мирним зробився в українському письменстві найкращим витолковником та виразником цього перелому (Єфр.)].* * *тлума́ч, -а; відга́дувач -
5 надувальщик
щица1) надимач, -мачка, надимальник, -ниця, надимайло (м. р.);2) (обманщик, -щица) дурисвіт, -світка, крутій (-тія), -тійка, (зап.) ошуканець (-нця), ошуканка, ошукач (-ча), ошукачка.* * * -
6 нарушитель
-ница порушник, -ниця, порушувач, -вачка, ламач (-ча), -мачка, переступець (-пця), -ступниця. -тель закона - порушник (ламач) закону, правопорушник. -тель общественной тишины - порушник (порушувач) громадського спокою.* * *пору́шник -
7 нахлебник
-ница1) (приживалец, -валка) нахлібник, -ниця, приймак (-ка), -мачка, (квартирант, -рантка) комірник, -ниця;2) (дармоед, -едка) дармоїд (-да), -їдка, дармоїдник, -ниця;3) (из платы) столо[і]вник (-ка), -ниця. [Вона столовників держить і з того живе (Харківщ.)];4) (батрак, -рачка) наймит, -мичка.* * *1) нахлі́бник; ( дармоед) презр. дармоїд -
8 неряха
неохайний (-ного), неохайна (-ної), неохая (ж. р.), нечупара, нечепура, (диал.) нечупайда (общ. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (-люї, ж. р.), нетіпаха, нетьопуха, нетіпанка, підтіпанка, (замарашка) таляпалка, таляпало, зателепа (общ. р.), зателепанка (ж. р.), затьопа, задрипа (общ. р.), задрипанець (-нця, м. р.), задрипанка (ж. р.), дрипавка, захвойдаха, замазура, замазуха, замурза, жмайло, шльондра, шлюндра, шлинда, розстьоба (общ. р.), (растрёпа) патлань, пелехань (м. р.), пелеханя (ж. р.), патлач (-ча), -лачка, кудлань, пелех, космач (-ча, м. р.), -мачка, косматій (-тія), -тійка, коструб, кострубань; срв. Замарашка, Космач. [Кара божа, не дівка! Ти як голову вичесала? Хто тебе візьме таку нечупару? (Коцюб.). Та то, каже, така нетіпаха; нечепура - куди їй! (Рудч.). Я не бачив її в будень дома, але казали, що вона ходить великою нехлюєю (Грінч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). Нетіпанка - одежу на себе начепить та вивозить-виялозить так, що й свого доброго не пізнаєш! (Мирний). Оце ще зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, пояс аж по землі волочиться (Брацл.). Уже й вечір минає, зателепи немає, а як вечір проминув, зателепа прилинув (Грінч. III). Не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого нехлюя, задрипу, затьопу (Гр. Григор.). І хто її візьме, таку задрипанку? - на вулиці як приберуться, та й то на їй скрізь висить, а вже коли дома порається, то й глянути гидко (Бердянщ.). Дрипавко, ти! (Липовеч.). Де це ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? от захвойдаха! (Зміївщ.). Хоч у неділю причепурилася-б, замазуро! (Хорольщ.). Мені тільки досадно, що він мене застав такою шлиндою, - в капоті, нечесану (Л. Укр.). Відібрала пелеханя сокола від мене (Голов. IV). Бач, яка космачка! ти хоч-би пальцями пригладила свою голову! (Новомоск.)].* * *м., ж.неоха́йний, -ого (м.), неоха́йна, -ої (ж.); нечепу́ра, нечепуру́ха (ж.), нехлю́й (м.), нехлю́я (ж.), хво́йда (ж.), неті́панка (ж.), нетіпа́ха (ж.), задри́панка (ж.); диал. нечупа́ра -
9 Изъяснитель
-тельница з'ясовник, з'ясовниця, вияснювач, -вачка, з'яснювач, -вачка, (толкователь) тлумач, -мачка. -
10 Наймодавец
-вица винаймач (-ча), -мачка, наймодавець (-вця), -дав(н)иця. [Соціяльне забезпечення всіх трудящих за кошти наймодавців і держави (Азб. Комун.)]. -
11 Приниматель
-ница приймач (-ча), -мачка, приймальник, -ниця. -
12 зимушка
-
13 слюнтяйка
См. также в других словарях:
мачка — матухна, матя, матика, матушь, матунька, матенка, матонька, матынька, матуличка, матуся, матка, матуша, мамушка, матуня, матуха, матусенька, матунюшка, матуненька, матуничка, матуля, мамка, мама, матушка, маточка, мамаша, мать Словарь русских… … Словарь синонимов
Мачка — Город Мачка тур. Maçka Страна ТурцияТурция … Википедия
мачка — и, ж., зах. Кішка. •• Ма/чку засвіти/ти зах. дати ляпаса … Український тлумачний словник
мачка — котка (шопски) … Речник на Северозападния диалект
мачка — мачку засвітити: давати ляпаси [X] Мачку світити: (на злодійському жаргоні) давати ляпаса [I(Ів.Фр.);15 ] мачку світити: въ воровскомъ жаргонѣ: давать оплеухи [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
мачка — кы, ж. Пн. Кішка … Словник лемківскої говірки
Коли умер бачка, некстати и мачка. — Коли умер бачка, некстати и мачка. См. ДЕТИ РОДИНЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Не кстати и мачка, коли умер бачка. — Не кстати и мачка, коли умер бачка. См. ПОМОЩЬ КСТАТИ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
знімачка — и. Жін. до знімач 2) … Український тлумачний словник
світити — мачка, світити: мачку світити: въ воровскомъ жаргонѣ: давать оплеухи [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
мачкатий — прикметник … Орфографічний словник української мови