Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

марушка

  • 1 Марушка

    пляма; (помарка) помазка, вимазане, викреслене (місце); (на теле) пляма; срв. Пятно.

    Русско-украинский словарь > Марушка

  • 2 накладывать

    и Накладать накласть
    I. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);
    2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];
    3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -
    1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;
    2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;
    3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.
    II. Накладывать и Налагать, наложить -
    1) см. I. Накладывать 1 и 2;
    2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).
    * * *
    несов.; сов. - налож`ить
    1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти

    \накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что — см. налагать

    \накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что; \накладывать жить [свою́] печа́ть на кого́-что, \накладывать жить [свой] отпеча́ток на кого что — см. налагать

    \накладывать жить резолю́цию — накла́сти (по́класти) резолю́цію

    \накладыватьть ру́ку (ла́пу) — ( завладевать) накладати, накла́сти ру́ку (ла́пу)

    \накладывать жить на себя́ ру́ки — ( о самоубийстве) накла́сти (підня́ти, зня́ти) на се́бе ру́ки, заподі́яти собі́ смерть, укороти́ти собі́ ві́ку

    \накладыватьть штраф — наклада́ти, накла́сти штраф

    2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду

    Русско-украинский словарь > накладывать

См. также в других словарях:

  • МАРУШКА — МАРУШКА, см. марать и Марии зажги снега. | Марка, марха, маруха, марушка, у офеней, гривна. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • марушка — и, ж. жарг. Молодка, бабенка; любовница. <Павел> пообещал своей марушке, что найдет хорошее местечко в Сибири и покличет ее, распишется. В. Лихоносов Родные. // Квеселевич 2003. Ср. Амара, Мара …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Марушка — МАРЕНКО МАРИКОВ МАРОВ МАРУШКЕВИЧ МАРЬЯНОВ МАРЬЕНКОВ МАРЕНИН МАРЕНКОВ МАРЕНЮК МАРИНЕВИЧ МАРИНЕСКУ МАРИНЕЦ МАРИНЧУК МАРИНЯК МАРУШКА МАРУЩАК МАРЫЧЕВ МАРЫШЕВ МАРЬЕНКО МАРЕВ МАРЕВ Возможно некоторые из фамилий на Мар образованы от мужских крестильных… …   Русские фамилии

  • марушка — МАРУХА, и, МАРУШКА, и, ж. Женщина, девушка, подруга, любовница. Ср. уг. «Маруха» любовница вора; устар. «мара» ведьма, кикимора; офен. «марха», «маруха» десять копеек; Возм. Передел. собств. Мария …   Словарь русского арго

  • марушка — пятно, помарка , укр. мароватий нечистый , словен. maroga пятно, помарка , чеш. morovaty пятнистый, в пятнах , польск. morąg темная полоса, полосатое животное . От марать, – см. Бернекер 2, 18; Сольмсен, Jagic Festschrift 576 и сл.; Траутман,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Марушка — 659441, Алтайского, Целинного …   Населённые пункты и индексы России

  • марушка — молодая проститутка …   Воровской жаргон

  • марушка — мурашка …   Краткий словарь анаграмм

  • Марушка — Блядушка …   Словарь криминального и полукриминального мира

  • Детмерс, Марушка — Марушка Детмерс Maruschka Detmers …   Википедия

  • ДЕТМЕРС Марушка — ДЕТМЕРС (Detmers) Марушка (р. 16 декабря 1962), французская актриса голландского происхождения. Получила известность благодаря фильмам «Имя Кармен» (Prenom Carmen, 1983) Жан Люка Годара и «Дьявол во плоти» (Il Diavolo In Corpo, 1986) Марко… …   Энциклопедия кино

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»