марнотратник

См. также в других словарях:

• марнотратник — а, ч. Той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо …   Український тлумачний словник

• марнотратник — (той, хто нерозумно витрачає гроші, майно тощо), марнотрат, марнотратець, розтринькувач, перевідник …   Словник синонімів української мови

• марнотратник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• розфійник — Розфійник: марнотратник [14] розпусник [I] «Розфійник» (марнотрат, марнотратник): «Адіть, говорять, пияк, розфійник, марнотратник! то ти мені вже тепер таке строїш?» (150) викладено «розпусник», незважаючи на контекст і словник Желехівського,… …   Толковый украинский словарь

• марник — ника, ч. Вр. 1. Нечиста сила, чорт. Г нім сідит марник. Марник бы тя взяв! 2. Марнотратник. Марнотратник мій сын, розпустив марні вшытки пінязі, якы м му дав …   Словник лемківскої говірки

• агет — а, ч., діал. Марнотратник …   Український тлумачний словник

• марнотрав — а, ч., діал. Марнотратник …   Український тлумачний словник

• марнотравець — вця, ч., заст. Те саме, що марнотратник …   Український тлумачний словник

• марнотрат — а, ч. Те саме, що марнотратник …   Український тлумачний словник

• марнотратець — тця, ч. Те саме, що марнотратник …   Український тлумачний словник

• марнотратниця — і. Жін. до марнотратник …   Український тлумачний словник