мандатар

См. также в других словарях:

• мандатар — а, м. mandataire m. Лицо, выполняющее чье л. письменное поручение; плательщик по переводному векселю. Беленький Комм. сл. 1926 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

• мандатар —   лицо, выполняющее чье либо письменное поручение; плательщик по переводному векселю (см. трассат) …   Справочный коммерческий словарь

• мандатарій — я, ч. 1) Уповноважений; особа, держава, які одержали мандат. 2) Особа, яка приймає на себе доручення іншої особи (манданта) виконувати ті чи інші дії, що мають юридичне значення …   Український тлумачний словник

• мандатар — (лат. mandatarius) прав. лице што прима полномоштие ополномоштеник, овластен застапник …   Macedonian dictionary

• мандатар — австрійський судовий і поліційний урядовець за часів панщини, [VII] …   Толковый украинский словарь

• мандатарій — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови