магістрат

См. также в других словарях:

• магістрат — 1 іменник чоловічого роду орган міського самоврядування, муніципалітет в деяких країнах, а також в Україні до 2 ої пол. XIX ст.; у давньому Римі посада консула, претора тощо магістрат 2 іменник чоловічого роду, істота У Стародавньому Римі особа,… …   Орфографічний словник української мови

• магістрат — [маг істра/т] ту, м. (на) т і, мн. тие, т іў …   Орфоепічний словник української мови

• магістрат — у, ч. 1) У Литві, Польщі та Україні (до другої половини 19 ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самоврядування; муніципалітет. || Будинок міського управління. 2) У Стародавньому Римі – державна посада консула,… …   Український тлумачний словник

• магістрат — (лат. наставництво) Адміністративна споруда міського самоврядування (муніципалітету), що переважно відзначалася високою баштою над призматичним обсягом. Нерідко отримувала зв язок з торговельними крамницями, перед якими влаштовувалися аркові або… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• магістратський — а, е. Прикм. до магістрат 1). •• Магістра/тське пра/во варіація римського цивільного права, основана на рішеннях магістратів, що приймаються при реалізації ними своїх судових та управлінських повноважень. Магістра/тський публі/чний проце/с у… …   Український тлумачний словник

• магістратура — и, ж. 1) У деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії – судове відомство; члени цього відомства. 2) Термін виконання обов язків магістрата, державного чиновника. 3) іст. Збірн. до магістрат 2). 4) У США – сукупність усіх державних… …   Український тлумачний словник

• магістратно-коміційний — а, е: •• Магістра/тно коміці/йний проце/с у римському праві – форма кримінального процесу, що його вів вищий магістрат за участю народних зборів як обов язкової апеляційної інстанції …   Український тлумачний словник

• маґістрат — рату, ч. Пр. Міська рада, магістрат …   Словник лемківскої говірки

• Армянский колодец — Страна  Украина Названи …   Википедия

• едил — а, ч. У Стародавньому Римі – посадова особа (магістрат), яка відала громадськими іграми, наглядом за спорудженнням та утриманням храмів, водопроводів …   Український тлумачний словник

• інтерцесія — ї, ж. 1) У Стародавньому Римі – право посадових осіб (магістратів) призупиняти постанови та дії інших рівних ним або нижчих посадових осіб. 2) В цивільному праві – прийняття на себе чужого боргу, поручительства …   Український тлумачний словник