лінчування

См. также в других словарях:

• закінчування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• розвінчування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• закінчування — я, с. Дія за знач. закінчувати …   Український тлумачний словник

• лінчування — я, с. Дія за знач. лінчувати …   Український тлумачний словник

• прикінчування — я, с. Дія за знач. прикінчувати …   Український тлумачний словник

• розвінчування — я, с. Дія за знач. розвінчувати …   Український тлумачний словник

• увінчування — я, с. Дія за знач. увінчувати …   Український тлумачний словник

• лінчування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• вгвинчування — (угви/нчування), я, с. Дія за знач. вгвинчувати (угви/нчувати) …   Український тлумачний словник

• сатира — и, ж. 1) Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні вад, хиб, негативних явищ дійсності. 2) Твір літератури або мистецтва, в якому використано цей прийом. || Сукупність таких творів. 3) Різка …   Український тлумачний словник

• угвинтити — угвинти/тися, угви/нчений, угви/нчування, угви/нчувати, угви/нчуватися див. вгвинтити, вгвинтитися і т. д …   Український тлумачний словник