-
1 лещ
1) зоол. Abramis brama L. - лящ (-ща); (чебак) чабак (-ка), таранник (-ка). [Наваримо вечерять, та вкинемо чабака (Гнід.)];2) лящ, ляпас (-са); см. Оплеуха. [А що, із'їв ляща? (Номис)]. Дай ему -ща - дай йому ляща, ляпаса.* * *ихт.лящ, -а; диал. чаба́к, -адать (подда́ть) леща́ кому́ — да́ти ляща́ (ля́паса) кому́
-
2 затрещина
ляпас (-са), лящ (-ща), потиличник запотиличник (-ка), пац по шиї, ошийок (- шийка). Дать -ну - дати потиличника, дати паца (ляща, ляпаса) по шиї кому.* * *ля́пас; лящ, -а, ля́панець, -ця, шльо́панець, диал. поти́личник, груб. морда́с -
3 оплеуха
и Оплеушка ляпас, ляпанець (-нця), лящ (-ща), намордень (-дня), намордасник, личман, мордас, мордач. Дать -ху - дати ляща, ляпаса и т. д. кому.* * *ля́пас; лящ, -а, поморда́с -
4 плюха
ляпас, лящ, плескач, (гал.) поличник. Дать -ху - дати ляпаса, ляща. [Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину]. См. Оплеуха.* * *ля́пас; лящ, -а -
5 пощёчина
поличник, ляпас (и поляпас), ляпанець (-нця), лящ (-ща), (грубо) намордень (- дня), мордас (-са), мордач (-ча), помордасник. Давать, дать -чину - давати, дати в лице, давати, дати ляпаса, ляща (у пику, по пиці) и т. д., намордня, мордаса и т. д. кому. Надавать -чин - наляскати, (многим) поналяскувати кому, (шутл.) ляпанцями, намордасниками нагодувати кого. Получить -чину - дістати в лице, дістати (злапати, з'їсти) ляпаса, ляща и т. д.* * *ля́пас, поли́чник; лящ, -а\пощёчина обще́ственному вку́су — знева́га грома́дської ду́мки, знева́га грома́дських смакі́в
-
6 заушение
1) ( оплеуха) ля́пас; лящ, -а2) ( оскорбление) обра́за -
7 истреблять
истребить1) кого что (много, всё: губить, погублять) вигублювати и вигубляти, вигубити кого, що (багато, все), згублювати и згубляти, згубити кого, що, (о мн.) погубити, (уничтожать) винищувати, винищити кого, що (багато, багатьох, все), знищувати, нищити, знищити, (о мн.) понищити, повинищувати, познищувати, повигублювати кого, що; тлумити, (о мн.) витлумити, потлумити, вимордувати, (изводить) зводити, звести, (о мн. позводити), виводити, вивести, повиводити, переводити, перевести, попереводити, вибавляти, вибавити, повибавляти, (отравой) витруювати, витруїти, повитруювати кого (багато, все). [Сипав град буйний, вигублював скотину (Куліш). Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких (Куліш). Я вже миші вигубив (Звин.). Ми знищили гадюче кодло люте (Грінч.). Хотів-би я усіх їх до одного винищити, вибити (Грінч.). Супротивних собі людей до останку витлумити (Куліш). Шляхти вимордував безліч (Куліш). Да ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.). Усіх лящів позводиш (Глібов)]. -блять, -бить вредителей - винищувати, винищити, вибавляти, вибавити шкідників. -бить клопов - вигубити, вибавити, повиводити, позводити блощиці. -блять, -бить заразу - виповітрювати, виповітрити пошесть (Сл. Ум.). Мы -бляем леса без оглядки - ми нищимо (виплюндровуємо) ліси безоглядно. -бить до тла кого - вигубити, винищити, вивести, вибити до ноги, до-щенту кого. [Виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду (Манж.)]. -блять бесцельно - марнувати, глумувати що;2) (потреблять, поедать) тлумити, стлумити, споживати, спожити, трубити, перетрубити що; см. Уничтожать. -блять, -бить (поедать) груши, арбузы - тлумити, стлумити, споживати, спожити груші, кавуни. [Тлумили ласощі (Мкр.)]. Я -бил массу груш - я перетрубив силу грушок. Истреблённый - згублений, знищений, зведений, (о мн.) вигублені, повигублювані, понищені, повинищувані и т. д. -ться -1) вигублюватися, винищуватися, знищуватися, нищитися, зводитися, переводитися, вибавлятися, сов. вигубитися, знищитися, винищитися, звестися, перевестися, вибавитися; бути згубленим, знищеним, вигубленим, повигублюваними и т. д. [Бодай його корінь звівся (Номис)];2) (потребляться) споживатися, спожитися.* * *несов.; сов. - истреб`ить -
8 любитель
1) (чего) любитель, аматор, прихильник чого, охочий, охотливий, охітний, щирий до чого, залюбленик у чому, (знаток) знавець (-вця) чого и у чому, (охотник до чего) ласий до чого и на що, (шутл.) голінний до чого; срв. Любящий. [І Хомяков, Русі ревнитель, Москви, отечества любитель (Шевч.). Я не охочий до підслухів (Грінч.). Охочий до лящів (Глібів). Залюбленики в квітках (Н.-Лев.)]. -тель легкой жизни - прихильник легкого життя, полегкар (-ря), легкобит (-та). -тель почета - шанолюбець; см. Честолюбец. -тель пиров - бенкетолюб, бенкетар (-ря); см. Гуляка. -тель прекрасного, женского пола - прихильник гарного (красного) роду, (вульг.) охочий, ласий до жіноцтва; срв. Бабник. [Дуже охочий до гарних дівчат (Н.-Лев.). Ласий до гарних жінок (Леонт.)]. -тель покушать - ласий (охочий) до доброї страви, ласій, ласун; срв. Чревоугодник. -тель пения - співолюб, охочий до співів;2) (почитатель, ревнитель) прихильник, (поклонник) приклонник. -тель науки, книги - прихильник науки, книги, книголюб. Общество -лей древности физкультуры, камерной музыки - товариство прихильників старовини, фізкультури, камерної музики. -тель вашего таланта, вашей кисти, музы - прихильник (приклонник) вашого таланту, пензля, вашої музи;3) (непрофессионал) аматор (-ра). [Грали аматори (Грінч.)]. Фотограф -тель - фотограф-аматор.* * *ама́тор -
9 навредить
нашкодити, наробити шкоди, (о мног.) понашкоджувати, понароблювати шкоди кому чим, в чому. [Ти гірше тільки тим нашкодиш: усіх лящів позводиш (Глібів)].* * *1) нашко́дити, -джу, -диш, нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) шко́ди, зроби́ти шко́ду2) (перен.: повредить что-л.) диал. пошко́дити, -джу, -диш, ушко́дити -
10 Заушина
Заушение запотиличник (-ка), ляпас (-са), ляпанець (-нця), лящ (-ща), позаушник. [Як то буде гарно, як вони увільняться від щоденних позаушників (Франко)]. -
11 Мордотрещина
мордоляп (-па), ляпас (-са), лящ (-ща). -
12 Нащёка
1) (пощечина) ляпас (-са), ляпанець (-нця), лящ (-ща);2) (румянец) рум'янець (- нця);3) (заплата на обуви) латка;4) (в санях) копил (-ла). -
13 свободомыслящий
επ., βρ: -лящ, -а, -еελευθερόφρονας, σκεπτόμενος ελεύθερα.
См. также в других словарях:
лящ — 1 іменник чоловічого роду, істота риба лящ 2 іменник чоловічого роду ляпас … Орфографічний словник української мови
лящ — сущ., кол во синонимов: 2 • растение (4422) • чечевица (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
лящ — I а/, ч. Прісноводна риба родини коропових із пласким тілом. II а/, ч., розм. Те саме, що ляпас … Український тлумачний словник
Лящовка — Село Лящовка укр. Лящівка Страна УкраинаУкраина … Википедия
Малтуга — (Лящ Елга) Характеристика Длина 13 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Вас Елга · Местоположение … Википедия
Чернобаевский район Черкасской области — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Чорнобаевский район — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Семейство Карповые (Cyprinidae) — Карповые самое богатое видами семейство подотряда карповидных. Ротовое отверстие у них окаймлено сверху только предчелюстными костями, которые подвижно соединены с верхнечелюстными. Рот выдвижной. На челюстях нет зубов, но на глоточных… … Биологическая энциклопедия
свободомы́слящий — ая, ее; лящ, а, е. Отличающийся свободомыслием. Он только дожидался минуты, когда можно было бы проявить себя в большом общественном деле. В глубине своей совести он был, действительно, свободомыслящ. Гл. Успенский, Через пень колоду.… … Малый академический словарь
Лещь — Abramis brama (L.) Обыкновенный лещ самый главный и важный представитель своего рода, к которому принадлежат также сырть, клепец, синец и густера. Все эти рыбы отличаются более или менее сжатым телом, очень высоким и вместе узким … Жизнь и ловля пресноводных рыб
ЛЯЩА — жен., орл., калуж. лящ муж., церк. растение Ervum lens, чечевица, сочевица. Лящевый, чечевичный. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
