Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

любонька

  • 1 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 2 зазноба

    1) заморозь (-зи), від[при]морожене місце;
    2) зазноба, зазнобушка (общ. р.) - коханий, кохана, коханочка, любчик, любонька, сухітонька. [Ой дівчино, ти сухітонько моя! Кажуть люди, що не будеш ти моя (Пісня)].
    * * *
    1) (страсть, любовь) коха́ння, любо́в, -бо́ві
    2) ( возлюбленная) лю́бка, коха́на, -ої, диал. люба́ска

    Русско-украинский словарь > зазноба

  • 3 лада

    1) (м. р.) ладо (-да), любко (-ка), любонько, любчик (-ка), любусь (-ся), любий, милий, ласк. любенький, любесенький, миленький, милесенький (-ого). [Загинув ладо, - я загину! (Шевч.)];
    2) (о женщине) ладо (-да, ср. р.) любка, любонька, любця, любуня, люба (-бої), мила (-лої), ласк. любенька, любесенька, миленька, милесенька (-кої). [Царівно, ладо моє, мостіте мости (Чуб. III)].
    * * *
    м., ж. фольк.
    ла́до м., с., любко́ (м.), лю́бка (ж.), лю́бий, -ого (м.), лю́ба, -ої (ж.), лю́бчик (м.), лю́бонька (ж.), лю́бця (ж.), ми́лий (м.), ми́ла (ж.), ласк. любе́нький (м.), любе́нька (ж.), любе́сенький (м.), любе́сенька (ж.), миле́нький (м.), миле́нька (ж.), миле́сенький (м.), миле́сенька (ж.)

    Русско-украинский словарь > лада

  • 4 лапушка

    1) ясочка, серденько, зіронька, любонька, коханочка;
    2) см. Дятловина и Клевер.
    * * *
    уменьш.-ласк. фольк.
    1) ла́почка
    2) (о женщине, ребёнке) я́сочка, я́сонька, зі́ронька, серденя́, -ня́ти, серденя́тко, се́рде́нько, серде́чко

    Русско-украинский словарь > лапушка

  • 5 миленький

    1) любенький, миленький, любесенький, милесенький; (в обращ. ещё) - (м. р.) любчик, любонько, любусь (-ся), (ж. р.) любка, любочка, любонька, любуся. [Тіточко наша любенька, не кидай нас! (М. Вовч.). Миленький, милесенький мій! (Метл.). Не їдь, братіку, не їдь любчику! (Чуб. V). Дідусю-любусю! (Чуб. V). Ой, мамко-любко! (Номис). Тіточко- любочко! (М. Вовч.)]. Мой -кий дружок - мій любчик коханий, (поэтич.) мій друженько милесенький, як голуб сивесенький;
    2) (хорошенький) гарненький, гарнесенький. -кая история! - гарненька історія (оказія, пригода)!
    * * *
    миле́нький, любе́нький, ласк. миле́сенький, любе́сенький; ( хорошенький) гарне́нький, гарне́сенький

    Русско-украинский словарь > миленький

  • 6 милочка

    1) (милая) любонька (-ки), любуня, любуся, любця, любочка, миленька, милесенька (-кої);
    2) (миловидная) красунька, кралечка (-ки), гарненька, гоженька (-кої);
    3) (м. р.) - см. Милашка 1.
    * * *
    1) (хорошенькая женщина, девочка) красу́нька
    2) (ласковое обращение к женщине, девочке - зват.) лю́бонько

    Русско-украинский словарь > милочка

  • 7 Возлюбленник

    -ица любчик, любка (любонька), улюбленик, улюблениця, злюбленик, злюблениця, облюбенець, облюбениця, укоханець, укоханиця.

    Русско-украинский словарь > Возлюбленник

  • 8 Машерочка

    машерочка, любонька, серденько; см. Голубушка 2.

    Русско-украинский словарь > Машерочка

См. также в других словарях:

  • любонька — любуша, любка, любавушка, любашенька, любушечка, любочка, любашечка, любавочка, любушка, любава, любаша, любушенька Словарь русских синонимов. любонька сущ., кол во синонимов: 12 • любава (15) • …   Словарь синонимов

  • любонька — и, ж., поет. Пестл. до любка I …   Український тлумачний словник

  • любонька — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • любава — Любуша, Любавочка, Любавушка, Любка, Любушенька, Любушечка, Любушка, Любашечка, Любочка, Люба, Любоша, Любашенька, Любонька, любимица, Любовь Словарь русских синонимов. любава сущ., кол во синонимов: 15 • имя (1104) • …   Словарь синонимов

  • любка — любуша, любушенька, любашенька, любонька, любочка, любавушка, любашечка, любаша, любушка, любава, любавочка, любушечка Словарь русских синонимов. любка сущ., кол во синонимов: 18 • дремлик (4) • …   Словарь синонимов

  • любушка — любава, зазноба, ненаглядная, любонька, любашечка, любочка, лада, милашка, подружка, подруга, милаша, любимая, люба, милушка, желанная, любаша, любезная, любавочка, любка, милка, возлюбленная, любушечка, любушенька, любуша, любашенька, милая,… …   Словарь синонимов

  • Ган Елена Андреевна — Ган, Елена Андреевна талантливая писательница (1814 1842). Родилась в образованной дворянской семье Фадеевых. Мать ее говорила на пяти языках, прекрасно рисовала, изучала естественные науки, археологию и нумизматику. Она сама занималась… …   Биографический словарь

  • Ган, Елена Андреевн — урожденная Фадеева, писавшая под псевдонимом Зенеиды Р вой, родилась 11 января 1814 г., близ села Ржищева, и провела свое детство и юность на юге России, в Екатеринославле, где отец ее, небогатый дворянин Андрей Михайлович Фадеев, состоял на… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Герцен, Александр Иванович — — родился 25 го марта 1812 г. в Москве. Он был внебрачным сыном родовитого московского помещика Ивана Алексеевича Яковлева. Последний принадлежал к тому поколению, которое Г. впоследствии называл "иностранцами дома, иностранцами в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Р—ва, Зенеида — [псевдоним Елены Андреевны Ган, 1814 1842] русская писательница. Жена артиллерийского капитана П. А. Гана, Р. всю свою жизнь провела в скитаниях по России, следуя со всей семьей вслед за мужем. Первая ее повесть "Идеал" появилась в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Ган Елена Андреевна — рожденная Фадеева, сестра Ростислава Фадеева, род. в 1814 г. В 1830 г. вышла замуж за артиллерийского офицера, и все время они кочевали с бригадой. Попав в Петербург, Г. поместила в Библ. для чтения свою первую повесть, Идеал , под псевдонимом… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»