лост

Лост и Лость, судостр.

I. драниця, дранка.

II. Лось, зоол. Alces alces L. - лось (-ся), лосунь (-ня), сохатий (-того). [Коли вже вбила баба лося, - так їй довелося (Кониськ.)].

* * *

техн., физ.

1) астр., матем., техн., физ. ( тесное прилегание) щі́льність, -ності; ( компактность) компа́ктність, -ності

- верхняя плотность

2) матем., техн., физ. ( свойство вещества) густина́; ( густота) гу́стість, -тості; ( текста) сти́слість, -лості; ( твёрдость) тве́рдість, -дості; (ткани, бумаги - ещё) цу́пкість, -кості; (прочность, толстость, грубость) дебе́лість, -лості

- критическая плотность

•

- поверхностная плотность

техн., физ.

1) астр., матем., техн., физ. ( тесное прилегание) щі́льність, -ності; ( компактность) компа́ктність, -ності

- верхняя плотность

2) матем., техн., физ. ( свойство вещества) густина́; ( густота) гу́стість, -тості; ( текста) сти́слість, -лості; ( твёрдость) тве́рдість, -дості; (ткани, бумаги - ещё) цу́пкість, -кості; (прочность, толстость, грубость) дебе́лість, -лості

- критическая плотность

•

- поверхностная плотность

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

1) немилість, неласкавість (-ости);

2) неласка. Срв. Милость. Быть в -ти - бути (жити) в неласці, ласки не мати в кого. [Я чув, Мандоф живе вже у неласці (Куліш). Через добрих людей у його ласки не має (Рудан.)]. Попасть в -лость у кого - потрапити в неласку в кого, (потерять милость) збутися ласки чиєї, втратити ласку чию, відпасти ласки чиєї.

* * *

мин. (состояние) скаменілість, скам'янілість (-лости); (предмет) кам'янина.

* * *

1) окам'яні́лість, -лості, скам'яні́лість, закам'яні́лість, окамені́лість, скамені́лість, закамені́лість

2) ( окаменевшие остатки) палеонт. окам'яні́лість, окамені́лість

1) окам'яні́лість, -лості, скам'яні́лість, закам'яні́лість, окамені́лість, скамені́лість, закамені́лість

2) (окаменевшие остатки) палеонт. окам'яні́лість, окамені́лість

сталість, стійкість (-ости). -ство в труде - сталість у праці. -ство в любви - вірність у коханні.

* * *

(длина) довгість (-гости), довжина; (продолжение) тривання, (зап.) тривок (-вка); (свойство) довгість, довгочасність, протяжність (-ости). [Довжина робочого дня. Довжина літніх вакацій встановлюється на кожен рік (Стат. Акад.)]. -ность жизни - довжина життя, реченець (срок) життя. -ность войны - довгочасність, тривання війни. -ность звука - протяжність звука.

* * *

вцелости

1) у схоронності, вцілості;

2) цілком, вцілості, вповні.

(42; ­тен, ­тна) unbarmherzig, erbarmungslos

* * *

безжа́лостный [bɪʒʒ-sn-] (-тен, -тна) unbarmherzig, erbarmungslos

* * *

<-ная, -ное; -ен, -на, -но>

прил erbarmungslos, unbarmherzig

* * *

1) gener. brutal, hartherzig, impassibel, knallhart, schonungslos, unbarmherzig, unerbittlich, erbarmungslos, mitleidlos

2) pompous. gnadenlos

F (42; ­ен, ­на) жалобный, жалостливый

* * *

жа́лостный [-sn-] fam (-ен, -на) → жалобный, жалостливый

* * *

<-ная, -ное; -ен, -на, -но>

прил kläglich, jämmerlich

жа́лостный стон Klagestöhnen nt

жа́лостное отноше́ние mitfühlendes Verhalten nt

* * *

1) gener. jämmervoll

2) colloq. quätschig