-
1 лом
1) (род. -у - ломанное) лом, (деревья, сучья, упавшие на землю) вале́жник2) (род. -а - об инструменте) лом; (тяжёлый, на деревянной рукоятке) пешня́ -
2 лом
-
3 лом
łomч. -
4 лом
ძალაყინი -
5 лом
ламачча -
6 завідувати відділом
be in charge of a department, head a departmentУкраїнсько-англійський юридичний словник > завідувати відділом
-
7 аспергіломікоз
чaspergillosis, aspergillomycosis -
8 стафіломікоз
чstaphylomycosis, staphylococcemia, staphylococcia sepsis -
9 калькуляція з повним розподілом витрат
Українсько-англійський словник > калькуляція з повним розподілом витрат
-
10 поділом
нар. диал.частя́ми -
11 зав
(заві́дуючий, заві́дувач) зав (заве́дующий)зав відділом (заві́дуючий ві́дділом), зав ві́дділу (заві́дувач ві́дділу) — зав отде́лом (заве́дующий отде́лом)
-
12 діло
с; тж. див. справаaffair; ( що стосується когось) concern, concernment; ( питання) matter; ( заняття) business, work; ( вчинок) act, deed; ( покликання) occupation, avocation; ( за яке борються) causeяке мені діло! — І don't care!; what's that to me?
мені нема діла — I don't care; it's no business of mine; it's not my funeral
займатися ділом — to busy oneself (with, in, at)
-
13 виралювати
= ви́ралитивспа́хивать ра́лом, вспаха́ть ра́лом -
14 огулом
нар.1) огу́лом; (все сразу, вместе) гурто́м2) (большой партией; всё, что есть) о́птом, гурто́м, чо́хом, огу́лом -
15 розкидати
I розки́дати1) разброса́ть, раскида́ть; ( резкими движениями) расшвыря́ть; (о постройке или о тяжёлом, сложенном в кучу) развороти́ть, развали́ть; ( энергично кидая в разные стороны) размета́ть; (о сене, соломе) развороши́ть; (роняя, рассыпать в разных местах) рассори́ть2) с.-х. развали́ть; разваля́тьII розки́дати1) (широко разводить в разные стороны; распростирать) раски́нуть, разброса́ть; ( о свешивающихся ветвях деревьев) разве́сить; ( стлать по поверхности) разостла́ть, расстели́ть; простла́ть, простели́ть2) ( распределять) разложи́тьIII розки́датисм. розкидати IIV розкида́ти= розки́дати1) разбра́сывать, разброса́ть, раски́дывать, раскида́ть; ( резкими движениями) расшвы́ривать, расшвыря́ть; (о постройке или о тяжёлом, сложенном в кучу) развора́чивать, развороти́ть, разва́ливать, развали́ть; ( энергично кидая в разные стороны) размётывать, размета́ть; (о сене, соломе) развора́шивать, развороши́ть; (роняя, рассыпать в разных местах) расса́ривать, рассори́ть2) с.-х. разва́ливать, развали́ть; разваля́тьV розкида́ти= розки́нути; розки`дати (диал.)1) (широко разводить в разные стороны; распростирать) раски́дывать, раски́нуть, разбра́сывать, разброса́ть; ( о свешивающихся ветвях деревьев) разве́шивать, разве́сить; ( стлать по поверхности) расстила́ть, разостла́ть, расстели́ть; простила́ть, простла́ть, простели́ть2) ( распределять) раскла́дывать, разложи́ть -
16 соціальні верстви
СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ - різновид одиниць поділу суспільства на основі однієї чи кількох природних або суспільних відмінностей (етнічних, демографічних, економічних, соціальних, політичних, правових, психологічних, релігійних тощо). В період конституювання теорії С. в. (страт) соціальне розшарування пояснювалося відмінностями біологічних ознак, психології, свідомості, ідей, мотивів, стимулів, цілей, духовної культури, освіти та способу життя (Конт, Спенсер, Л. Уорд та ін.). Етапними є розробки М. Вебера, який, високо оцінюючи підхід Маркса до соціальної структури, водночас наголошував, що класовий підхід недостатньо враховує її складність, і виділяв, крім класів, статуси й статусні групи, відмінні за престижем, та партії, пов'язані з розподілом влади. В досить поширеній функціоналістській концепції (Дюркгейм, Парсонс, Шилз, Девіс, Мур) існування ієрархії С. в. пояснюється поділом праці, соціальною та функціональною диференціацією, а також погрупуванням, заснованим на панівній для суспільства системі цінностей та культурних стандартів і спрямованим на ранжування розмаїття різновидів діяльності, потребуючих різних здібностей та зусиль і по-різному винагороджуваних. Більшість сучасних фахівців згодні в тому, що формування та існування системи С. в. - багатомірний процес, зумовлений дією сукупності чинників: зайнятості, прибутку, професії, кваліфікації, району мешкання, типу одягу та житла тощо. Одним із своєрідних узагальнень цього процесу є його відома геометрична модель, за якою соціальний простір постає як такий, що складається з ряду осей, утворених різноманітними вимірюваними ознаками (професія, прибуток, житло, освіта тощо), вздовж яких пересувається індивід чи група. Подальше дослідження системи С. в. в сучасних суспільствах і перспектив її зміни за тих чи тих конкретних умов вимагає розробки не тільки чіткіших критеріїв виміру соціальної належності індивіда до того чи того класу, С. в. чи групи, піднесення точності відповідної техніки і методики, а й забезпечення надійної теоретико-методологічної основи. Адже за умов поступового переходу до постіндустріального суспільства, коли відбувається розмивання чинників і ознак поділу на класи, а в перспективі - самих класів, зростає відповідно своєрідність і значущість системи С. в., її подальшого вивчення і виваженого регулювання.І. Бойченко -
17 стани суспільні
СТАНИ СУСПІЛЬНІ - традиційні, відносно замкнуті соціальні групи доіндустріального суспільства, що різнилися такими спадковими ознаками: юридично фіксованим статусом, правами, обов'язками та моральними нормами. В соціальній структурі доіндустріального суспільства С.с. пов'язані з класовим поділом, але їх чисельність переважає, як правило, чисельність класів внаслідок розмаїття форм і засобів позаекономічного примусу. Формування С.с. - тривалий процес, перебіг якого варіювався в різних суспільствах і пов'язаний з формуваням та закріпленням у праві майнової нерівності й соціальних функцій. Порівняно з кастами - як своєрідною вихідною становою формою, де принцип спадковості абсолютний, у С.с. цей принцип не є єдиним: належність до певного С.с. може купуватися, даруватися верховною владою тощо. В Європі класичним зразком станової організації є Франція - од XIV ст. до Великої французької революції з поділом на ієрархізовані С.с.: духовенство, дворянство і третій стан. Кожен С.с. надсилав своїх представників в органи станового представництва - генеральні штати; мав свої чітко окреслені права, привілеї та обов'язки. У слов'ян становий поділ досить чіткий вияв отримав у Росії, де формування С.с. тривало од серед. XVII ст. - початку об'єднання руських земель в єдину державу, від розмаїтого й дрібного станового поділу до поступового зміцнення стану дворянства і одночасного збільшення неповноцінності інших С.с. Од часів Маніфесту про вільність дворянства (1762) й Жалуваної грамоти дворянству (1785) в Росії встановився становий поділ на дворянство, духовенство, селянство, купецтво і міщанство, що проіснував до Лютневої революції 1917 р. В Азії поділ на С.с. отримав розмаїті форми - від жорсткої кастової системи в Індії до майже повної відсутності станових ознак у Бірмі. З переходом до індустріального суспільства в міру того, як ієрархія спадкових, з особистісними моментами залежностей поступається місцем юридичній рівності всіх перед законом, поділ на С.с. руйнується, зберігаючись лише в залишковій формі.І. Войченко -
18 завідувач
manager, chief, (відділом міністерства, органу муніципального управління) commissioner, (школи, лікарні) governor, head, superintendent -
19 розстріл
( розстрільним підрозділом) execution by a firing squad, execution by shooting, shooting down, shooting -
20 випалений
випалений гіпс — boiled plaster of Paris, burnt gypsum
См. также в других словарях:
лом — лом, а, мн. ч. ы и ы, ов … Русский орфографический словарь
Лом — Лом: В Викисловаре есть статья «лом» Содержание … Википедия
Лом — 1. ЛОМ, а; мн. ломы, ов; м. Толстый, заострённый с одного или с обоих концов металлический стержень, которым разбивают, ломают что л. твёрдое. Железный л. Разбивать ломом лёд. Долбить ломом мёрзлую землю. Использовать л. как рычаг. ◊ Против лома… … Энциклопедический словарь
лом — Пришедшие в негодность или утерявшие эксплуатац. ценность изделия из черных и цв. металлов и сплавов, а тж. образующиеся в процессе их металлургич. производства и металлопереработки отходы, используемые для переплава в металлургических агрегатах … Справочник технического переводчика
ЛОМ — ЛОМ, лома, мн. ломы, ломов, муж. 1. Железная большая палка, которою ломают, разбивают твердые предметы. Скалывать лед ломом. Пожарные ломами и кирками разобрали крышу дома. 2. собир., только ед. Ломаные или битые предметы. Металлический лом.… … Толковый словарь Ушакова
ЛОМ — локальная операционная модель Источник: http://www.logistics.ru/9/22/i20 3019.htm ЛОМ линейное отделение милиции ж. д. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский … Словарь сокращений и аббревиатур
лом — ЛОМ, а, мн. ы, ов и ы, ов, муж. Толстый металлический заострённый стержень, к рым ломают, разбивают что н. твёрдое. Скалывать лёд ломом. | уменьш. ломик, а, муж. II. ЛОМ, а, муж., собир. Ломаные или годные только для переработки предметы.… … Толковый словарь Ожегова
лом — См. негодное... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. лом аншпуг; дрова, негодное; здоровяк, апатия, сокол, пешня, много, стержень, верзила, везение, удача, ломик … Словарь синонимов
Лом-13 — Тип: травматический револьвер Страна … Википедия
ЛОМ — город и порт в Болгарии, на Дунае, в устье р. Лом. 44 тыс. жителей (1990). Пищевкусовая промышленность, завод электромотокаров … Большой Энциклопедический словарь
ЛОМ 1 — ЛОМ 1, а, мн. Шы, ов и ы, ов, м. Толстый металлический заострённый стержень, к рым ломают, разбивают что н. твёрдое. Скалывать лёд ломом. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова