-
1 ловецтво
łowectwoс. -
2 łowiectwo
[ловецтво]n -
3 звероловство
ловецтво, мисливство, звіроловство.* * *звіроло́вство -
4 звериный
звірячий, звіриний, звіряний. -ная ловля - лови, звіряні гони. -ный промысел - ловецтво, мисливство. Человек с -ным взглядом - звірогляд (-да), (рассерженный) визвірений.* * *1) звіри́ний, звіря́чий2) (перен.: свирепый) звіря́чий, звіри́ний -
5 охота
1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.* * *I1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у2) ( как промысел) мисли́вствоII1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься3) ( период течки) ті́чкав охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та
-
6 охотничий
см. Охотнический. -чий рог - ріг стрілецький (ловецький, мисливський), сурма стрілецька и т. д. -чья собака - вловчий собака, дойда. [Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає (Котл.). Кохався в ловах, держав двісті ще й п'ядесять вловчих собак (Неч.-Лев.)]. -чий промысел - ловецтво, стрілецтво, мисливство, полювання.* * *мисли́вський; стріле́цький; ( ловчий - о собаках) уло́вчий -
7 промысел
промис(е)л (-сла), промисло. [Домашній промисел (Франко). Назад тому років скілька в нас завелося ось яке промисло (Звин.)]. -сел выжигания углей - вуглярство; (дегтярный) діхтярство; (охотничий) ловецтво, стрілецтво и т. д. Рыбный -сел - рибальство. Заниматься -слом - (охотничьим) стрільцювати, (рыбным) рибальчити, (плотничьим) теслювати и т. д. Отхожие -слы - заробітки. [У нас люди бідні, ходять на заробітки в Херсонщину (Звин.)]. На отхожих -лах - на заробітках, у заробітках. Ходить на -сел - (о ворах и т. п.) ходити на роздобутку на здобитки.* * *Iпро́мисел, -слупро́мыслы — мн. про́мисли, -лів
II см. промыслотхо́жие про́мыслы — ист. заробі́тки, -ків, відхо́жі про́мисли
-
8 псовый
псячий, песький, песячий. -вая охота - полювання (лови, влови, ловецтво) з псами, з собаками.* * *пся́чий; ( собачий) соба́чийпсо́вая охо́та — полюва́ння (лови́, вло́ви) з псами (з соба́ками)
См. также в других словарях:
ловецтво — а, с. Те саме, що мисливство … Український тлумачний словник
ловецтво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Blaser R93 — Blaser R93 … Википедия
мисливство — (добування диких звірів і птахів як промисел); полювання (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити / спіймати їх); ловецтво, лови, у[в]лови, ловитва, у[в]лов (перев. із засобами ловіння); стрілецтво (з рушницею) … Словник синонімів української мови