ловецтво

ловецтво, мисливство, звіроловство.

* * *

звірячий, звіриний, звіряний. -ная ловля - лови, звіряні гони. -ный промысел - ловецтво, мисливство. Человек с -ным взглядом - звірогляд (-да), (рассерженный) визвірений.

* * *

1) звіри́ний, звіря́чий

2) (перен.: свирепый) звіря́чий, звіри́ний

1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);

2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.

* * *

1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у

2) ( как промысел) мисли́вство

1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння

2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься

3) ( период течки) ті́чка

см. Охотнический. -чий рог - ріг стрілецький (ловецький, мисливський), сурма стрілецька и т. д. -чья собака - вловчий собака, дойда. [Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає (Котл.). Кохався в ловах, держав двісті ще й п'ядесять вловчих собак (Неч.-Лев.)]. -чий промысел - ловецтво, стрілецтво, мисливство, полювання.

* * *

промис(е)л (-сла), промисло. [Домашній промисел (Франко). Назад тому років скілька в нас завелося ось яке промисло (Звин.)]. -сел выжигания углей - вуглярство; (дегтярный) діхтярство; (охотничий) ловецтво, стрілецтво и т. д. Рыбный -сел - рибальство. Заниматься -слом - (охотничьим) стрільцювати, (рыбным) рибальчити, (плотничьим) теслювати и т. д. Отхожие -слы - заробітки. [У нас люди бідні, ходять на заробітки в Херсонщину (Звин.)]. На отхожих -лах - на заробітках, у заробітках. Ходить на -сел - (о ворах и т. п.) ходити на роздобутку на здобитки.

* * *

псячий, песький, песячий. -вая охота - полювання (лови, влови, ловецтво) з псами, з собаками.

* * *