-
1 личити
1) (відповідати правилам, звичаям тощо) to become, to befit, to beseem, to be fittingне личити — to misbecome, to be unbeseeming, to ill beseem
2) ( бути до лиця) to suit, to become -
2 личити
1) ( оказываться подходящим) быть к лицу́, идти́, приста́ть ( ставится всегда только в прошедшем времени)2) (надлежать, быть приличным) подоба́ть, быть к лицу́; быть под стать, приста́ть ( ставится всегда только в прошедшем времени), прили́чествовать -
3 личити
łyczytyдієсл. -
4 личити
yaraşmaq -
5 підходити
= підійти1) ( наближатися) to approach, to come up (to), to go up (to); to come near up (to); ( під щось) to come under2) ( наставати - про час) to come; to draw near3) ( з якоїсь точки зору) to approach, to considerпідходити до питання — to approach (to treat, to consider) a question
4) (бути придатним, личити) to suit; to match; ( про колір) to become; ( за розміром) to fit; ( личити) to befit5) ( про воду) to rise, to reach -
6 пасувати
1. kelişmek (личити)2. pas bermek (cпортивний термін) -
7 підходити
1. yaqın kelmek2. köterilmek (про сонце)3. kelişmek (личити)
См. также в других словарях:
личити — ить, недок. 1) кому, чому. Гармонувати з зовнішністю; бути до лиця. 2) кому, чому і без додатка. Відповідати установленим правилам, звичаям, певному становищу і т. ін … Український тлумачний словник
личити — [ли/чиетие] чиет … Орфоепічний словник української мови
личити — (кому що, до чого гармоніювати із зовнішністю), пасувати (кому що, до чого), (бути) до лиця (кому що, у чому), приставати, пристати (кому що, до чого), ловко (кому в чому), і[й]ти (кому що, до чого); припадати, припасти (перев. зі сл. до лиця ,… … Словник синонімів української мови
личити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
изобличить — Заимствование из старославянского, где образовано из глагола личити – обличать . Личити восходит к той же основе, что и существительное лик (имевшее когда то значение лицевая сторона ) … Этимологический словарь русского языка Крылова
приходитися — диться, недок., прийти/ся, при/йдеться, док. 1) до кого – чого. Повністю відповідати кому , чому небудь за певними ознаками; підходити, пасувати. || Підходити кому небудь за розміром. || Стосуватись або зачіпати когось (своїм змістом,… … Український тлумачний словник
пасувати — 1) (відповідати кому / чому н. за певними ознаками; відповідати певним традиціям), годитися, приставати, припадати, подобати, личити 2) див. личити … Словник синонімів української мови
ПОДЛИЧАТЬ — Слово подличать (сов. вид сподличать) современному языковому сознанию представляется тесно связанным с прилагательным подлый. Ср. вольничать, нагличать. В «Восьмидесятниках» А. В. Амфитеатрова: «Обрадованный Авкт засуетился, заторопился,… … История слов
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
ітися — (йтися), іде/ться (йдеться); мин. ч. ішло/ся (йшло/ся); недок., безос. 1) кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). 2) кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися. || Щастити комусь. 3) до… … Український тлумачний словник
лицювати — I ю/ю, ю/єш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. II ю/є, недок., неперех., діал. Личити … Український тлумачний словник