Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

лила

  • 1 Лила

    General subject: Leila (женское имя)

    Универсальный русско-английский словарь > Лила

  • 2 лила

    (понятие в индуизме, означающее деяния бога, производимые им по собственной воле, легко, "играючи"; чаще всего речь идёт о таких играх на земле - с людьми и для людей: проказы Кришны, подвиги Рамы) lila

    Русско-английский словарь религиозной лексики > лила

  • 3 позволять

    vti; св - позво́лить
    1) разрешать to allow sb (to do) sth, to let sb do sth, to permit lit sb (to do) sth

    до́ктор не позволя́ет вам выходи́ть — the doctor does not allow you to go out

    она́ позволя́ет не запрещает де́тям игра́ть на у́лице — she lets her children play in the street

    дире́ктор позво́лил им уйти́ на два часа́ ра́ньше — the director permitted them to leave two hours earlier

    позволя́ть себе́ сде́лать замеча́ние — to venture a (critical) remark

    позволя́ть себе́ обе́дать в дороги́х рестора́нах — to afford dining in expensive restaurants

    позволя́ть себе́ сде́лать что-л без разреше́ния — to take the liberty of doing sth lit

    она́ позво́лила себе́ проче́сть письмо́ в его́ отсу́тствие — she took the liberty of reading the letter while he was away

    позволя́ть себе́ во́льности ( с кем-л) — to take liberties ( with sb)

    позво́льте спроси́ть вас... — permit me to ask you...

    позво́льте предста́вить: моя́ жена́ — allow me to introduce my wife

    позво́льте, я вам помогу́ — please let me help you

    позво́льте, всё бы́ло не совсе́м так! — excuse me, this isn't quite factual

    2) давать возможность to enable, to make it possible; to allow, to permit

    зна́ние двух иностра́нных языко́в позво́лит ему́ найти́ хоро́шую рабо́ту — mastery of two foreign languages will enable him to find a good job

    э́та жени́тьба позво́лила ему́ существова́ть безбе́дно — this marriage made it possible for/enabled/allowed him to live quite comfortably

    нехва́тка средств не позво́лила нам продо́лжить рабо́ту — lack of money made further work impossible

    е́сли позво́лит вре́мя... — if time permits...

    е́сли позво́лит пого́да — weather permitting

    Русско-английский учебный словарь > позволять

  • 4 выливать

    , < вылить> (вылью, ­ьешь; '­лила; лита; лить) ausgießen, ausschütten; fig. ergießen (на В über A), auslassen (an D); выливаться ausfließen; sich ergießen, ausströmen; münden; Gestalt annehmen
    * * *
    вылива́ть, <вы́лить> (вы́лью, -ьешь; ´-лила; ´-лита; → лить) ausgießen, ausschütten; fig. ergießen (на В über A), auslassen (an D);
    вылива́ться ausfließen; sich ergießen, ausströmen; münden; Gestalt annehmen
    * * *
    v
    1) gener. ausschütten, ausstürzen (опрокинув сосуд), kippen (что-л. куда-л.), übergießen (на кого-л., на что-л.), ausgießen, weggießen, wegschütten
    2) eng. auskippen

    Универсальный русско-немецкий словарь > выливать

  • 5 наделять

    наделить кого чем наділяти, наділити кому чого, що и кого чим, обділяти, обділити кого чим, уділяти, уділити кому чого, що, приділяти, приділити кому що, надавати, надати кому чого, обдаровувати, обдарувати кого чим, (щедро) щедро обдаровувати, обдарувати, (возвыш.) ущедряти, ущедрити кого чим, (о мног.) понаділяти, пообділяти, поприділяти, понадавати, пообдаровувати. [А мені яблучок не наділите? (Звин.). Автор наділив їм так багато дивної якоїсь сліпоти (Рада). Природа наділила мені гарне обличчя (Крим.). Пиріжком у неділю наділить (М. Вовч.). Одна нас мати породила, та не однаково розумом обділила (Тобіл.). Хай бог йому уділить довгий вік (Грінч.). Щедра природа надала йому не самий тільки дар поезії й музики (Куліш). Обдарував усіх гостинцями (Васильч.). Добром та благом ущедряв твоїх спасенних (Куліш)]. -ть дочь приданным - вінувати, вивінувати, виправляти, виправити, випосажити дочку. Наделённый - наділений, обділений, уділений, наданий, обдарований, ущедрений, понаділяний и т. п. [Територія, щедро від природи обдарована (Крим.)]. -ться - наділятися, бути наділяним, наділеним, понаділяним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надел`ить
    (чем) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти (чим); ( оделять) обділя́ти, обділи́ти (чим); ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -рюю, -руєш и обдари́ти, -дарю, -дариш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти (чим)

    Русско-украинский словарь > наделять

  • 6 ручей

    1) струмо́к, -мка́, поті́к, -то́ку, течія́, руча́й, -ча́ю, стру́мінь, -меня, рівча́к, -а; диал. пото́чина, брід, род. п. бро́ду; ( бурный) бурча́к, -а

    \ручей чьи́ слёз — пото́ки слі́з

    пла́кать в три \ручей чья́ — реві́ти (ревти́) ре́вма, залива́тися (облива́тися, розлива́тися, умива́тися, захо́дитися) сльоза́ми (слізьми)

    кровь лила́сь \ручей чьём — кров лила́ся струмко́м (цюрко́м), кров струми́ла (цебені́ла)

    2) мет. рівча́к, кана́вка

    Русско-украинский словарь > ручей

  • 7 выливаться

    вылива́ть, <вы́лить> (вы́лью, -ьешь; ´-лила; ´-лита; → лить) ausgießen, ausschütten; fig. ergießen (на В über A), auslassen (an D);
    вылива́ться ausfließen; sich ergießen, ausströmen; münden; Gestalt annehmen
    * * *
    v
    1) gener. hinauslaufen (auf), (in A) münden (во что-л.), herausströmen
    2) liter. ausmünden (во что-л.)
    3) oceanogr. ausfliessen
    4) shipb. ausströmen

    Универсальный русско-немецкий словарь > выливаться

  • 8 позволять

    1) müsaade etmek, izin vermek; cevaz vermek

    позво́ль пройти́ — müsaade et de geçeyim

    никому́ не позво́лено оскорбля́ть челове́ка — insana hakaret etmeye kimsenin yetkisi yoktur

    2) ( давать возможность) olanaklı / mümkün kılmak;...mak olanağını / imkanını vermek, fırsat vermek; elvermek; müsaade etmek

    э́то позво́лило увели́чить произво́дство — bu, üretimin artırılmasını olanaklı kıldı

    э́то позволя́ет нам лу́чше поня́ть происходя́щее — bu, olup bitenleri daha iyi anlamamız için bize fırsat veriyor

    э́то позволя́ет мне сказа́ть, что... — bu,... söylememi mümkün kılıyor

    е́сли вре́мя позво́лит — zaman elverirse

    отодви́нь телефо́н, наско́лько позволя́ет шнур — telinin müsaade ettiği kadar telefonu yana çek

    боле́знь ребёнка не позво́лила ей уе́хать — çocuğunun hastalanması gitmesini engelledi

    когда́ позво́лят усло́вия — ileride koşullar elverdiğinde

    со́весть не позволя́ла ему́ лгать — yalan söylemeyi namusuna yediremiyordu

    Русско-турецкий словарь > позволять

  • 9 река

    ж
    ırmak (-ğı), nehir (- hri), akarsu; su, çay ( небольшая)

    ре́ки Ту́рции — Türkiye'nin akarsuları

    ••

    кровь лила́сь реко́й — kan dere gibi akıyordu; kan gövdeyi götürüyordu

    вино́ лило́сь реко́й — şarap su gibi akıyordu, şarap gırla gidiyordu

    де́ньги текли́ реко́й — para oluk gibi akıyordu

    Русско-турецкий словарь > река

  • 10 ручей

    м
    ••

    лить слёзы в три ручья́ — gözlerinden sicim sicim yaşlar dökülmek, iki gözü iki çeşme olmak

    пот льёт с него́ ручья́ми — oluk oluk terliyor

    кровь лила́ ручьём — kan sel gibi akıyordu

    Русско-турецкий словарь > ручей

  • 11 усиливать

    yoğunlaştırmak; artırmak,
    şiddetlendirmek; hızlandırmak; güçlendirmek
    * * *
    несов.; сов. - уси́лить
    artırmak; yoğunlaştırmak, şiddetlendirmek; hızlandırmak; güçlendirmek

    уси́лить жа́жду — susuzluğu artırmak

    уси́лить внима́ние к чему-л. — bir şeye daha yakın bir ilgi göstermek

    уси́лить контро́ль — kontrolu sıklaştırmak / daha etkili kılmak

    уси́лить борьбу́ за разоруже́ние — silahsızlanma için verilen savaşımı hızlandırmak

    э́та поли́тика уси́ливала национа́льный гнёт — bu politika ulusal baskıyı yoğunlaştırmaktaydı

    э́та а́кция не уси́лила их пози́цию — bu eylem onların konumunu güçlendirmedi

    Русско-турецкий словарь > усиливать

  • 12 обессиливать

    affaiblir vt; épuiser vt

    э́та рабо́та его́ обесси́лила — ce travail l'a épuisé ( или lui a pris toutes ses forces)

    * * *
    v
    gener. affaisser

    Dictionnaire russe-français universel > обессиливать

  • 13 обессилить

    affaiblir vt; épuiser vt

    э́та рабо́та его́ обесси́лила — ce travail l'a épuisé ( или lui a pris toutes ses forces)

    * * *
    v

    Dictionnaire russe-français universel > обессилить

  • 14 обессилить

    сов. В
    indebolire vt, fiaccare vt, far perdere le forze, stremare vt, sfiancare vt

    болезнь его обесси́лила — la malattia lo ha indebolito / stremato

    * * *
    v

    Universale dizionario russo-italiano > обессилить

  • 15 бордюр

    бордюра, (у платья, материи) окрайка, окравка, крайка, бордюра. Проводить, провести бордюр (цветной глиной, краской) - підводити, підвести чим. [Побілила стіни, підвела припічок червоною глиною].
    * * *
    бордю́р, -у; ( камень) береги́, -і́в, бережо́к, -жка́

    \бордюр обо́йный — окра́йка, окра́йок, -йка

    Русско-украинский словарь > бордюр

  • 16 давать

    дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.
    * * *
    несов.; сов. - дать
    дава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́ти

    дава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте

    дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й

    Русско-украинский словарь > давать

  • 17 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 18 кайма

    1) (покромка) берег (-рега), береги (мн.), крайка; (обшивка) (об)лямівка, обвідка, окраєць (-йця), шлярка; (на юбке или рубахе) лиштва; (суконная) викравка, окрайка, окравка; (бархатная, меховая) торочка, бабак. [Хустка з жовтогарячою крайкою (Кон.). Принесу хвартух дорогий - золотії береги (Пісня)];
    2) (полоса по краю чего-либо) лямівка, торочка, обвідка, лиштва, (полоса) смуга. [Скелі присипані зверху лямівкою з білого снігу (Корол.). Над річкою село з білими хатками та вишневими садками облягло її узорчатою лиштвою (Мирний)]. Обвести -мой чего - підвести чим. [Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною (Коцюб.)].
    * * *
    облямі́вка, лямі́вка, о́бвідка и обві́дка, кра́йка, бе́рег; ( по краю ткани) габа́; ( полоса) сму́га, окра́йка, окра́вка

    Русско-украинский словарь > кайма

  • 19 лить

    ливать
    1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;
    2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;
    3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];
    4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].
    * * *
    1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти
    2) мет. лити, вилива́ти

    Русско-украинский словарь > лить

  • 20 мякиш

    I. 1) (особ. в печён. хлебе) м'якушка, (вязкий, невыпеченный) глевтяк (-ка), ласк. м'якушечка, глевтячок (-чка). [Нарізував батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку (Грінч. I)]. Мять шарики из -ша - робити (ліпити) галочки з м'якушки. Делать фигурки из - ша - ліпити коники з м'якушки. Дайте мне -ша, а не горбушку - дайте мені м'якушки, а не окраєць. Здесь одна корочка, а -ша вовсе нет - тут сама скоринка (шку[о]ринка); а м'якушки й трошки немає;
    2) (мякоть) м'якуш (-шу), м'якота. Пуля попала в -киш - куля поцілила в м'якуш. Гончая -ши на лапах ободрала - гончак на лапах м'якуші пообдирав.
    II. 1) (бесскорлупн. яйцо) виливок (-вка). [У нашої курки самі виливки (Луб.)];
    2) (толстяк) гладун, товстун (-на);
    3) -ши - см. Мягкотелые (под Мягкотелый 3).
    * * *
    1) ( хлебный) м'яку́шка
    2) ( у млекопитающих и птиц) поду́шечка, м'яку́ш, -а

    Русско-украинский словарь > мякиш

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЛИЛА —     ЛИЛА (санскр. Ша игра) в индийской религиозно философской традиции лила обозначает обычно “космическую” игру Бога, т. е. акт творения мира, начавшийся “беспричинно”, в спонтанном выбросе творческой энергии. В адвайтаведанте Шанкары лила… …   Философская энциклопедия

  • Лила — (цыг., жен.) игра (санскр.) Цыганские имена. Словарь значений.. Лила (жен.) игра Древние индийские имена. Словарь значений.. Лила …   Словарь личных имен

  • лила — lilas m. Сирень. Сл. 18. Лилла Белая очень красивая .. и весьма душиста. Лилла Синяя имеет цветы кресточком, растущие кистью. Сл. нат. ист. 1 264. Лила или испанская сиринга. Всеобщее и полное домоводство. 1795. // РР 1994 5 124. Lilas. Сиринга,… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • лила флёри — lilas fleuri. Цветущая сирень . Сначала немного гимнастики, затем почистил зубы Калодонтом , лучшей пастой летнего сезона 1914 года. Освежил отдохнувшее за ночь тело духами Ли Флери , побрился безопасной бритвой Урания . О. Лебедев Нферитовый… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Лила Ли — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Аппель. Лила Ли Lila Lee …   Википедия

  • Лила — Статья по тематике Индуизм История · Пантеон Направ …   Википедия

  • Лила —     (Санскр.) Буквально, игра; или развлечение. В ортодоксальных индусских Священных Писаниях разъяснено, что деяния божества суть лила , или игра. Источник: Теософский словарь …   Религиозные термины

  • ЛИЛА — (Санскр.) Буквально, игра; или развлечение. В ортодоксальных индусских Священных Писаниях разъяснено, что деяния божества суть лила , или игра …   Теософский словарь

  • Лила (значения) — Лила: Лила (англ. Lilah)  женское имя.[1] Лила  понятие в философии индуизма. Лила  настольная игра для личностного развития, в одном классе с игрой Трансформация. Лила  персонаж британского научно фантастического… …   Википедия

  • Лила Стар — Lela Star Лила на AVN Awards в 2007 году Дата рождения: 13 июня 1985 (23 года)(19850613) Место рождения: Флорида, СШ …   Википедия

  • лила де перс — Персидская сирень. lilas de Perse. Кантон 3. Шеврфейль, жасмин и лила де перс. 1717. Чертеж импер. сада. // Дубяго 323. ♦ Название духов. Lilas de perse это мило: я люблю этот запах. 1894. Лесков Зимний день. // 12 12 39. Тусенька .. не желая… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»