-
1 лектор
чlecturer, reader -
2 лекторій
-
3 лектор
-але́ктор -
4 лекторій
-юлекто́рий -
5 лекторія
-їлекто́рия -
6 лектор
łektorч.lektor, prelegent -
7 лекторій
łektorijч. -
8 лектор
ლექტორი -
9 лектор
lektor -
10 лектор з права
-
11 кілектор
ч мор. -
12 Бергсон, Анрі Луї
Бергсон, Анрі Луї (1859, Париж - 1941) - франц. філософ, представник інтуїтивізму та "філософії життя", лауреат Нобелівської премії (1927). Викладаючи в Колеж де Франс (1901 - 1921), зажив великої популярності як лектор. Прагнув створити "позитивну метафізику", яка долає однобічність механіцизму та догматичного раціоналізму. Основою метафізично-космічного процесу є життя як "порив", прагнення до творчих перетворень. Згідно з Б., "творча еволюція" є цілеспрямованою і однією з її цілей є свобода, що реалізується у побудованому на християнських етичних принципах "відкритому суспільстві". Творча еволюція включає постійне творення нових форм, становлення, взаємопроникнення минулого і сучасного, непередбачуваність майбутніх станів. У розумінні життя головним є часовий аспект (динамічний, континуальний), а не просторовий (статичний) О. сягнути життя можна лише завдяки інтуїції, яка безпосередньо проникає у предмет, зливаючись із його індивідуальною природою. Інтуїція - це самоосягнення життя. Вона протистоїть інтелектуальним методам, орієнтованим у пізнанні не на динамізм, а на статику Ш. лях "життєвого пориву" пролягає через людину як творчу істоту, здатну до ірраціональної інтуїції як Божого дару, що ним наділені тільки обрані. Філософія Б. вплинула на персоналізм, екзистенціалізм, філософію Тойнбі, Тейяра де Шардена, Поппера.[br]Осн. тв.: "Час і свобода волі" (1889); "Матерія і пам'ять" (1896); "Творча еволюція" (1907); "Два джерела моралі" (1932). -
13 Шевельов, Юрій Володимирович
Шевельов, Юрій Володимирович (псевдонім і криптонім - Григорій Шевчук, Юрій Шерех, Sherekh, Sher, Гр. Ш., Ю. Ш.) (1908, Ломжа, Польща) - укр. мовознавець, літературознавець, славіст. Закінчив Педагогічний ін-т професійної освіти у Харкові (1931). Захистив канд. дис. (1939). У 1946 - 1949 рр. - доцент Укр. Вільного ун-ту в Мюнхені, у 1950 - 1952 рр. - лектор укр. і рос. мов у Лундському (Швеція), у 1952 - 1954 рр. - у Гарвардському (США) ун-тах, у 1954 - 1958 рр. - доцент, у 1958 - 1977 рр. - проф. кафедри слов'янської філології Колумбійського ун-ту (Нью-Йорк). Співзасновник і заступник голови "Мистецького українського руху" (1945 - 1949 рр., Мюнхен). У 1959 - 1961 рр., 1981 - 1986 рр. - президент Укр. Вільної академії наук (УВАН), од 1989 р. - почесний президент цієї установи. Засновник об'єднання укр. письменників на еміграції "Слово". Мовознавчі дослідження Ш. "Передісторія слов'янської мови І. сторична фонологія загальнослов'янської мови" (1964) та "Історична фонологія загальнослов'янської мови" (1979, обидві англ. мовою) протистояли ідеологічній залежності радянського мовознавства. Ш. обґрунтував виникнення укр. мови близько VII ст. і завершення її формування приблизно в XVI ст., заперечивши концепції слов'янської прамови та виникнення з неї трьох східнослов'янських мов. Інші праці - з проблем укр. літературної мови, діалектології, соціолінгвістики, історичної морфології, лексикології, лінгвостилістики, антропонімії, історіографії укр. мовознавства (наукової спадщини Павловського, Потебні, Ганцова, Курило, Михальчука). Ш. - автор збірок статей на літературні теми "Не для дітей" (1964), "Друга черга" (1978), "Третя сторожа" (1991), а також великої кількості рецензій, оглядів та полемічних виступів, розпорошених по різних виданнях. Сумарно вони охоплюють всю укр. літературу від давніх часів до сучасності, від Барановича і Шевченка до Хвильового і Стуса; в колі його зацікавлень також театр, малярство, архітектура.[br]Осн. тв.: "Пороги і Запоріжжя". У 3 т. (1998).Філософський енциклопедичний словник > Шевельов, Юрій Володимирович
См. также в других словарях:
ЛЕКТОР — (лат. lector читатель, от legere читать). 1) преподаватель одного из новых языков в университете; также учители при католических и епископальных семинариях. 2) при начале христианства, у католиков лицо, которому поручалось чтение Библии в церквах … Словарь иностранных слов русского языка
лектор — а, м. lecteur m. <лат. lector. 1. Преподаватель живого иностранного языка. Сл. 18. Французской лектор .. будет .. разбирать со мною эстетически французских лучших авторов. АБТ 2 25. Хотя у французского лектора беру теперь только два урока в… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
лектор — См … Словарь синонимов
ЛЕКТОР — ЛЕКТОР, лектора, муж. (лат. lector чтец). 1. Лицо, читающее лекции. 2. Название должности преподавателя иностранных языков в высшей школе (устар.). Лектор французского языка. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ЛЕКТОР — ЛЕКТОР, а, мн. ы, ов, муж. Человек, читающий лекции, а также вообще тот, кто читает лекцию. | жен. лекторша, и (прост.). | прил. лекторский, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ЛЕКТОР — муж. учитель новых языков при заведении, где учители именуются профессорами. Лекторша, жена его. ров, ршин, ему, ей принадлежащий; лекторский, к нему относящийся. Лекция жен. чтение, преподавание, урок, учебный час профессора. Толковый словарь… … Толковый словарь Даля
лектор — лектор, мн. лекторы, род. лекторов (не рекомендуется лектора, лекторов) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
лектор — (лекторыр, лекторхэр) лектор Лекциемэ къяджэрэр ары Лекторыр лекцием къеджагъ Ар лектор дэгъу … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
лектор — Тот, кто читает лекции. ► лат. leсtor «чтец». В значении «чтец государя» слово лектор было заимствовано из фр. lecteur в 30 х годах ХVIII в. (Бирж., 375). Фиксируется в Сл. Яновск. (II, 537). В конце ХVIII в. из немецкого языка было… … Историко-этимологический словарь латинских заимствований
лектор — Заимств. в XVIII в. из нем. яз., где Lektor < лат. lector, суф. производного от legere, «читать». Первоначально «чтец», затем «преподаватель» и далее «лектор» … Этимологический словарь русского языка
ЛЕКТОР. — Из нем. яз. в XVIII в. Нем. Lektor < лат. lector, производное от legere читать . Буквально чтец , затем преподаватель и лектор … Этимологический словарь Ситникова
