-
1 лежати
лежати у дрейфі мор. — to lie to; to heave to
лежати на чомусь — to overlie, to rest on smth.
лежати горілиць — to lie flat on one's back, to lie supine
лежати ниць — to lie prone, to lie face downwards, to prostrate
лежати пластом — to lie motionless; to be on one's back
лежати в діапазоні — to lie in the range (of), to fall in/within the range (of)
-
2 лежати
лежа́ть; ( понемногу или часто) полёживать; (иметь место, быть расположенным) находи́ться; возлежа́ть -
3 лежати
mentir, coucher -
4 лежати
łeżatyдієсл. -
5 лежати
წოლა -
6 лежати
манафалшхлусьня -
7 лежати
1. yatmaq2. olmaq, bulunmaq (знаходитися) -
8 лежати мертвим
-
9 лежати на комусь
( про тягар доведення тощо) lie with smb. -
10 облогом
лежати обло́гом — лежа́ть впу́сте
-
11 вилежувати
= вилежати -
12 горілиць
backwards, on one's back -
13 камінь
ч1) stone; rockбордюрний камінь — curb, kerb-stone; edge stone
дорогоцінний камінь — precious stone, gem, jewel
могильний камінь — gravestone, tombstone
наріжний камінь — cornerstone, foundation stone
підводний камінь — reef, rock; pitfalls, hidden dangers
2) мед. ( у сечовому міхурі) calculus, stone, concretion, gravelкамінь нирки — nephrolith, renal calculus
камінь сечового міхура — cystic calculus, ( urinary) bladder stone
зубний камінь — dental calculus, dental tartar
витин каменя хір. — lithotomy
3)камінь спотикання — stumbling block ( stone), sticking point
-
14 основа
ж1) ( нижня частина) base, foot2) (фундамент, серцевина) base, basis, foundation; foothold; origin, starting pointлежати в основі — to form the basis (of), to be the foundation (of)
класти в основу — to set as principle(s); to base (on)
3) тк. мн. ( вихідні положення) principles, foundations, fundamentals4) лінгв. stem5) текст. ( тканини) warp6) хім. base7) мат. base -
15 постеля
жлежати в постелі — to be ( to lie) in bed; ( про хворого) to keep one's bed
-
16 пролежувати
= пролежатиto lie for some time; ( лежати хворим) to be in bed for some time -
17 вилежувати
= ви́лежативылёживать, вы́лежать -
18 ліжко
-
19 сидіти
См. также в других словарях:
лежати — Лежать лежати (1) 1. Находиться неподвижно на какой л. поверхности: [Камо Туръ (Всеволод) поскочяше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо лежатъ поганыя головы Половецкыя. 13]. Бѣ же пещера, и каменьлежааше на неи. Глагола же Иисусъ: Възьмѣте … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
лежати — жу/, жи/ш, недок. 1) без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому небудь (про людей та деяких тварин). || У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. || Бути… … Український тлумачний словник
лежати — [леижа/тие] жу/, жи/ш, жиемо/, жиете/; нак. жи/, ж і/т … Орфоепічний словник української мови
лежати — I 1) (перебувати в поземному положенні про людей, тварин / частини їхнього тіла), покоїтися; валятися (нічим не займаючись) 2) (про предмети розташовуватися на поземній площині); валятися (не на своєму місці, недбало кинутим) 3) (бути похованим); … Словник синонімів української мови
лежати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лежати обозом — стояти військовим табором … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
митусь — лежати головами в різні сторони … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
валятися — я/юся, я/єшся, недок. 1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). 2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок… … Український тлумачний словник
лежать — Древнерусское – лежати. Немецкое – Lager. Латинское – lectus. Слово имеет созвучия в разных языках. Предположительно, общеславянское слово lezati стало первоосновой появления глагола в русском языке. В современном русском слово имеет следующее… … Этимологический словарь русского языка Семенова
перележувати — ую, уєш, недок., переле/жати, жу, жиш, док. 1) неперех.Лежати довго, пролежувати який небудь час. 2) тільки док., перех., перен., розм. Завдати турботи, збитків, перебуваючи у когось, десь. 3) неперех., рідко перех., а також із спол. поки, доки.… … Український тлумачний словник
мощи — МОЩ|И (191), ИИ с. мн. Мощи, останки умершего святого: Мошти ст҃ыихъ съ вѣрою цѣлѹи. Изб 1076, 44; и цѣловавъ мощи въложиша въ ракѹ кам˫анѹ. СкБГ XII, 20г; аще отъселѣ обрѧщетьсѧ еп(с)пъ без мощии ос҃ща˫а цр҃квь. да отъвьрженъ бѹдеть. (χωρὶς… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
