-
1 кура
-
2 кураїст
-а; муз.кураи́ст -
3 курча
кура -
4 куражитися
кура́житься -
5 курка
куракурыца -
6 Гассенді, П'єр
Гассенді, П'єр (1592, Шамтерсьє, Прованс - 1655) - франц. філософ, математик. Проф. філософії Енського ун-ту (1617), од 1645 р. проф. математики Королівського колежу у Парижі. Тривалий час був каноником кафедрального собору. В історію філософії увійшов насамперед завдяки своїм п'яти настановам для спростування "метафізичних роздумів" Декарта. Заперечуючи аристотелізм і картезіанство, прагнув поєднати атомістику Епікура з християнською вірою В. важав, що атоми, з одного боку, є самостійними осередками сили, а з другого - підлягають дії механічних причин. У впорядкованості різноманітних комбінацій атомів вбачав доказ існування Бога Н. амагався поєднати думку Епікура про спокій як мету життя та християнську ідею про досягнення цього спокою у потойбічному світі. В гносеології захищав емпіризм і сенсуалізм, хоч і не відкидав важливості інтелектуальних зусиль в досягненні істини. Зрештою, схилявся до думки про доцільність рівноваги у процесі пізнання між розумом та відчуттями.[br]Осн. тв.: "Коментар про життя, звички й думки Епікура" (1649); "Антикартезіанські дослідження" (1649); "Система філософії" (1658). -
7 курай
I -ю́; бот.кура́й, соля́нкаII -я; муз.кура́й -
8 Діоген Лаертський
Діоген Лаертський (пер. пол. ПІ ст.) - автор єдиної з античних історій філософії, що збереглася до наших днів і обіймає майже весь період розвитку античної думки. Його твір "Про життя, вчення та вислови славетних філософів" складається з 10 книг. В ньому історія античної філософії подана як розгортання двох ліній спадковості: "іонійської" та "італійської". (Теми книг: І - еллінські мудреці; II - іонійські космологи, Анаксагор, Сократ, та сократики; III - Платощ IV - послідовники Платона по Академії (до Клітомаха); V - Аристотель і перипатетики; VI - кініки; VII - Зенон і стоїки; VIII - Піфагор, Емпедокл, Епіхарм і піфагорейці; IX - Геракліт, елеати,Демокрит, Протагор, скептики; X - Епікур). Він охоплює історію еллінської філософії від напівлегендарних мудреців до Нової Академії, Хрисиппа та Епікура. За викладом матеріалу твір Д.Л. є компіляцією, в якій, здебільшого некритично, опановано близько 200 джерел й описано понад 80 мислителів. Далекий від систематизованості і вельми хаотичний за змістом, твір Д.Л. залишається вагомим першоджерелом з філософії Античності, а у деяких відношеннях (зокрема де стосується текстів Епікура) його значення унікальне. -
9 Еразм Роттердамський, Дезидерій
Еразм Роттердамський, Дезидерій (псевдонім Герхарда Герхардса) (1466, Роттердам - 1536) - голланд. мислитель, теолог, письменник доби Відродження, цілком підставово зажив слави лідера європейського гуманізму. Навчався і викладав у Парижі, згодом у головних культурних центрах Європи. В Сорбонні вивчав середньовічну філософію і теологію. Останні роки життя провів у Базелі, займаючись письменницькою, перекладацькою та редакторською діяльністю. Зусиллями Е.Р. були видані грецьк. текст Нового Завіту та його латин. переклад, здійснені численні коментарі до Євангелій. Проте значно більшої популярності набув як письменник-сатирик. Найвідоміший твір Е.Р. - "Похвала глупоті", в якому він піддає нищівній критиці крайнощі схоластичної псевдомудрості. Характерне для гуманістів протистояння середньовічній схоластиці досягає у цій книзі кульмінації. Світовідчуття Е.Р. ґрунтується на двох тезах: 1) парадоксальна двоїстість усіх явищ буття та 2) згубність будь-якої одержимості, що межує з інтелектуальною засліпленістю. Сутність поглядів Е.Р. полягає в свободі та ясності духу, миролюбстві, здоровому глузді, освіченості, опозицію яким становлять фанатизм, невігластво, насильство, лицемірство, ускладненість. Е.Р. був прихильником церковної реформи, прагнув звільнити християнство від псевдовченості та догматизму, виявити його істинне, приховане під зовнішньою обрядовістю значення. Реформу церкви розумів як відродження первісного християнства. Пристрасно захищав свободу волі; у цьому питанні його гнівним опонентом був Лютер. Захист свободи волі Е.Р. базувався на принципі скептицизму та розкритті можливостей людського розуму. Підтримував концепцію християнського епікуреїзму, сполучаючи принцип насолоди Епікура із цінностями християнської моралі.[br]Осн. тв.: "Презирство світу" (1490); "Похвала глупоті" (1509); "Про свободу волі" (1524); "Послідовник Епікура" (1533).Філософський енциклопедичний словник > Еразм Роттердамський, Дезидерій
-
10 бадьоритися
бодри́ться; ( принимать храбрый вид) храбри́ться; (вести себя нагло, заносчиво) кура́житься -
11 бешкетувати
буя́нить, озорнича́ть, дебоши́рить, дебоши́рничать, безобра́зничать, безобра́зить, бесчи́нствовать, бу́йствовать, сканда́лить; поша́ливать, шали́ть, черти́ть, кура́житься; разоря́ться; жарг. оха́льничать -
12 ворохобитися
диал.1) ( бес0покойно) кида́ться, ( беспокойно) вска́кивать; ( о животных) настора́живаться2) задава́ться; кура́житься -
13 комизитися
арта́читься; ( о людях) капри́зничать, ( горячиться) ерши́ться, ( упрямиться) ерепе́ниться, кочевря́житься, кобе́ниться; ( вести себя дерзко) фордыба́чить, фордыба́читься; ( держать себя заносчиво) кура́житься -
14 кураж
-укура́ж -
15 курант
-а( камень для растирки красок) спец. кура́нт -
16 куранти
- івкура́нты -
17 кураре
нескл. сущ. с.кура́ре -
18 куратор
-а; мед.кура́тор -
19 поташевий
пота́шныйпоташе́вий кура́й бот. — пота́шник
-
20 сакура
-и; бот.са́кура ( японская вишня)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
кура́ж — кураж, а, ом … Русское словесное ударение
кура́й — курай, я … Русское словесное ударение
Кура — река, впадает в Каспийское море; Турция, Грузия, Азербайджан. Упоминается Страбоном, I в., как река Кур или Кор; в арм. истор. источниках Кур. Название связывают со словом кур водохранилище на языке древних ал банов или с мегрел., крыз. кур вода … Географическая энциклопедия
КУРА — КУРА, курица, см. кур. II. КУРА жен. куровник муж. вид молочая, растение Euphorbia segetalis (gracilis?), см. курить; также Е. palustris, изгон, чистотел (это также Chelidonium); ошибочно вместо куга. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
КУРА — КУРА, курица, см. кур. II. КУРА жен. куровник муж. вид молочая, растение Euphorbia segetalis (gracilis?), см. курить; также Е. palustris, изгон, чистотел (это также Chelidonium); ошибочно вместо куга. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
КУРА — КУРА, куры, жен. (обл.). Курица. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
кура — см. курица Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. кура сущ., кол во синонимов: 16 • … Словарь синонимов
КУРА — река в Закавказье. 1364 км, площадь бассейна 188 тыс. км². Начинается в Турции; течет в основном по территории Грузии и Азербайджана; впадает в Каспийское м., образуя дельту (площадь 100 км²). Средний расход воды 575 м³/с. Судоходна в … Большой Энциклопедический словарь
Кура — река в Закавказье, впадающая в Каспийское море. Из арм. Kur, др. греч. Κῦρος, Κύρνος (Плутарх), Κόρος (Страбон 11, 500 и т. д.), лат. Суrus (Плиний); см. Хюбшман, IF 16, 370 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
кура́нт — (пестик для растирания красок) … Русское словесное ударение
кура́ре — [рэ], нескл., с … Русское словесное ударение
