-
1 кума
-икума́ -
2 кума
-
3 кума
kumaж. -
4 кумачевий
= кума́чнийкумачо́вый, кума́чный -
5 куманський
кума́нский -
6 кумася
-і; = кума́сенька, -ику́мушка -
7 куман
-акума́н, по́ловец -
8 кумани
-ів; ист.кума́ны, по́ловцы -
9 куманка
-икума́нка, поло́вчанка -
10 кумач
-укума́ч; спец. плюс -
11 куми
-
12 кумин
кумы́ (род. п. от кума́) -
13 Гаман, Йоган Георг
Гаман, Йоган Георг (1730, Кенігсберг - 1788) - нім. філософ-просвітник; вчитель Гердера. Як теоретик руху "Буря і натиск", закладає підмурок т. зв. "філософії почуття і віри", в якій обґрунтовується теза про неспроможність понятійного мислення осягати живу дійсність. Остання, за Г., внутрішньо суперечлива, дисгармонійна, тому до неї не можна підходити без визнання принципу "сходження протилежностей"; однак цей принцип абсолютно чужий логічному мисленню, яке ґрунтується на законі неприпущення протиріччя. Г'юмівський скептицизм давав Г. додаткові аргументи щодо заперечення пізнавальних можливостей мислення. Але твердження Г'кума про наявність у людей безпосереднього чуттєвого переконання ("віри") в достовірності існування зовнішнього світу Г. некоректно поєднує із релігійною вірою, розглядаючи обидва значення віри як щось єдине. Вчення Г. стимулювало дискусію про пантеїзм (або "спінозизм"), яку розпочав Якобі. З позицій "філософії віри" він критикує раціоналізм Фіхте, Шеллінга, Гегеля, а ставлення до системи Канта вкладає в уїдливий афоризм: "Без "речі в собі" не можна увійти в цю систему, з нею - залишатися в ній". З іншого боку, Г. засуджував тяжіння Лессинга, Гете, Гердера, інших просвітників до філософії Спінози.[br]Осн. тв.: "Хрестові походи філолога" (1762); "Метакритика про пуризм розуму" (1784).
См. также в других словарях:
кума́ — кума, ы … Русское словесное ударение
кума́ч — кумач, а, ом … Русское словесное ударение
Кума — Кума: Женское от «кум» вид неродственной связи. Обычно, родители так называют крёстную мать их ребёнка, или же наоборот: крёстные родители родную мать крестника. Персонаж серии файтингов Tekken. Реки Кума (приток Конды) река в… … Википедия
кума — укр., блр. кума, др. русск., цслав. кума, болг. кума, сербохорв. кума, словен. kuma, польск. kuma. Обычная этимология из сокращенной формы от *kъmotra из лат. соmmаtеr не объясняет вокализма у : ъ; см. Бернекер 1, 662 и сл.; см. также литер. на… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
кума — кума, кумы, кумы, кум, куме, кумам, куму, кум, кумой, кумою, кумами, куме, кумах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Кума — (иноск.) своя Кумить дружить, держать чью сторону. (Тверск. Псковск.) Ср. Раскумиться разсориться. Спасибо кума̀, что до кума добра. Ср. «На него не шлись, онъ тебѣ кумитъ». Ср. Какой судьбой Безхвостая здѣсь съ нами засѣдаетъ? И … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
КУМА — КУМА, кумы, жен. 1. женск. к кум. 2. Обычный эпитет лисы в русских народных сказках (нар. поэт.). «Голодная кума лиса залезла в сад.» Крылов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Кума — река, басс. Каспийского моря (обычно не достигает моря); Карачаево Черкесия, Ставропольский край, Дагестан. Распространено объяснение из тюрк, кум песок или из тюрк, этнонима куманы (половцы). Предложена также этимология из др. тюрк, къум волна … Географическая энциклопедия
КУМА — КУМА, ы, жен. Крёстная мать по отношению к родителям крестника и к крёстному отцу. | ласк. кумушка, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
КУМА — КУМА, см. кум. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
кума — ы; ж. Крёстная мать по отношению к родителям крестника и крёстному отцу. ◁ Кумушка (см.). * * * кума называние крёстной матери по отношению к родителям крестника и к крёстному отцу … Энциклопедический словарь
