-
1 вівця
-
2 вівця
-і́овца́заблу́дла (заблука́ла) вівця́ перен. — заблу́дшая овца́
-
3 заблукана вівця
-
4 заяча крівця
( звіробій) бот. діал. tutsan -
5 каракулева вівця
-
6 курдючна вівця
-
7 мериносова вівця
-
8 суягна вівця
-
9 гонорар фахівця
-
10 дрівця
= дровця́; (род. дрове`ць и дріве`ць); уменьш.дровца́; дрови́шки -
11 крівця
-і; фольк.кро́вушка -
12 півслівця
нескл., уменьш.полсло́вца -
13 скототоргівець -вця
см. скстоторговець -
14 вівця
wiwcjaж. -
15 вівця
ცხვარი -
16 вівця
авечка -
17 кровопивець
-вця; м.; = кровопи́вця, -і (м. и ж.)кровопи́йца -
18 острівець
-вця; = острове́ць; (род. острівця); уменьш.острово́к -
19 робітфаківець
-вця; = робфа́ківець, -вцярабфа́ковец -
20 авансодавець
-вця; фин.авансода́тель
См. также в других словарях:
крівця — і, ж., нар. поет. Пестл. до кров 1). •• За/яча крі/вця див. за/ячий … Український тлумачний словник
вівця — іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири вівці … Орфографічний словник української мови
дрівця — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
крівця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
півслівця — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
церківця — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
вівця — і/, ж. 1) Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м ясо, молоко; самка барана. 2) перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину … Український тлумачний словник
дівця — і, ж., зах. Дівчина … Український тлумачний словник
дрівця — дрове/ць і дріве/ць, дровця/, дрове/ць, мн. Пестл. до дрова … Український тлумачний словник
півслівця — незм. Те саме, що півслова … Український тлумачний словник
церківця — це/рковця, і, ж. Зменш. пестл. до церква 2) … Український тлумачний словник