крига

гидр.; техн.; физ. лёд (на поверхности реки, моря и т. п. - ещё)

крига

лід

льодяний

лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.

* * *

1. n

1) крига, лід

2) звич. pl морозиво

3) кул. цукрова глазур)

4) розм. алмаз, діамант

5) амер., розм. хабар; могорич

2. v

1) покривати льодом; сковувати кригою

2) перен. морозити, холонути

3) заморожувати

4) замерзати; перетворюватися на кригу

5) охолоджувати

6) кул. покривати цукровою глазур'ю, глазурувати

7) амер., розм. заморожувати, відкладати

* * *

1) лід; крига

2) pl морозиво; aмep. фруктове морозиво

3) = icing I 1

4) стриманість; холодність

5) aмep.; cл. алмази, діаманти; коштовності

6) aмep.; cл. хабар; відступне; могорич

1) (ice up, ice over) заморожувати; покривати кригою, сковувати кригою; замерзати, покриватися кригою; перетворюватися на лід, заморожуватися

2) обмерзнути, обледеніти (ice up, ice over)

3) охолоджувати

4) леденити

5) мовчати, тримати язик за зубами

6) не звертати уваги; ігнорувати; холодно поводитися

7) покривати глазур'ю, глазурувати

8) aмep.; cл. відкладати, заморожувати; убити

торосисте крижане поле; суцільна крига

* * *

I. вскрыть

1) викривати, викрити, виявляти, виявити (напр. буржуазну натуру меншовизму);

2) (конверт) розрізувати, розрізати, розпечатувати, розпечатати; (посылку, тюк) розпаковувати, розпакувати;

3) (нарыв) розрізувати, розрізати;

4) (труп) розбирати, розібрати, пороти, требушити, потрошити, розчиняти, (сов.) розчинити, секціонувати (гал.);

5) (козырь в картах) висвічувати, висвітити (світку). Вскрытый -

1) викритий, виявлений;

2) розрізаний, розпечатаний, розпакований;

3) (о нарыве) розрізаний;

4) (о трупе) розпоротий, розчинений, секціонований (гал.);

5) (о козыре) висвічений.

II. -ся, вскрыть, -ся

1) (о реке) пускати, пустити. [На провесні от-от річка Горинь пустить]. Река вскрылась - крига скресла, кригу поламало, крига пішла;

2) (о нарыве) пухир прорвало;

3) (о ране) рана розкрилася, рану пустило (мед. слов.).

* * *

несов.; сов. - вскрыть

1) ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( распечатывать) розпеча́тувати, розпечатати и мног. порозпеча́тувати; ( распаковывать) розпако́вувати, розпакува́ти и мног. порозпако́вувати

2) (перен.: обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти, виявля́ти, ви́явити; ( разоблачать) викрива́ти, викрити; ( показывать) пока́зувати, показа́ти

3) ( анатомировать) розрі́зувати и розріза́ти, розрі́зати, розтина́ти, розтяти и розітну́ти; розчиня́ти, розчини́ти

4) карт. розкрива́ти, розкри́ти, висві́чувати, ви́світити

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

крижина, крига. Вода с -шами - вода з кригою. Руки как -ши - руки як крига.

дрейфуюча крига; пливуча крижина

* * *

1) прибережна крига, припай

2) материковий лід

* * *

n розм.

бита крига біля берега

* * *

1. n

1) пака, тюк; в'язка, пакунок; вузол, клунок

2) пакет, пачка; стос; купа

3) короб

4) військ. спорядження; викладка; ранець

5) зграя, гурт, стадо

6) група, купка

7) банда, ватага

8) безліч, сила-силенна, маса

9) пак, паковий лід

10) кількість заготовлених за сезон фруктів (овочів); сезонне виробництво консервів (рибних, м'ясних)

11) комплект клепок

12) колода (карт)

13) мед. простирадло для обгортання; тампон

14) косметична маска із в'язких речовин

15) буд. бутове мурування; напаковування

16) гірн. закладання

17) мет. цементуючий засіб

18) начиняння сальника

19) тех. вузол, блок

2. v

1) пакувати, упаковувати; запаковувати; складати (укладати) речі; укладатися

2) піддаватися упакуванню; легко складатися

3) консервувати; закупорювати (в банки)

4) заповнювати, набивати; переповнювати

5) набиватися, скупчуватися

6) нав'ючувати

7) перевозити багаж

8) носити при собі

9) завдавати сильного удару

10) збиратися зграями

11) ущільнювати (ся); трамбувати (ся)

12) затискати; законопачувати

13) мед. тампонувати

14) обгортати, обкутувати

15) гірн. закладати виробку

16) заповнювати своїми прихильниками (з'їзд тощо)

17) тенденційно підбирати склад присяжних

18) підтасовувати карти

* * *

1) тюк; в'язка, вузол; в'юк; пакет; упаковка; стос; пачка; короб ( коробейника); кoм. кіпа ( як міра)

2) вiйcьк. спорядження, викладка; ранець

3) зграя

4) група; купка; банда

5) велика кількість, маса

6) паковий лід, пак

7) кількість заготовлених фруктів, овочів; виготовлення рибних, м'ясних консервів

8) комплект клепки

9) кapт. колода

10) мeд. обгортання в мокрі простирадла; простирадло для обгортання

11) мeд. тампон

12) косметична маска з в'яжучих речовин

13) бyд. бутова кладка; набивка

14) гipн. закладка; породна стінка; костер, заповнений породою

15) метал. цементуючий засіб, карбюризатор

16) = packing II,

17) тex. вузол, блок

18) cпopт. нападаючі, нападники ( у регбі)

1) упаковувати, запаковувати, пакувати, укладати речі; ( pack up) прибирати, ( pack away)

2) який можна упакувати

3) консервувати

4) заповнювати, переповняти ( pack out)

5) набиватися, скупчуватися ( pack up)

6) збирати карти в колоду

7) нав'ючувати ( коня)

8) перевозити багаж

9) тягати, носити при соб

10) cл. завдавати сильного удару

11) шворити ( гончаків)

12) збиратися зграями ( про вовків)

13) ущільнювати; трамбуватися

14) затикати, законопачувати; консервувати (м'ясо, фрукти)

15) мeд. тампонувати

16) обгортати, огортати; мeд. загортати ( пацієнта) у мокрі простирадла

17) гipн. закладати виробку

18) xiм. заповнювати насадкою, насажувати

1) заповнювати своїми прихильниками (збори, з'їзд)

2) icт. підтасовувати карти

пакова крига, паковий лід, пак

* * *

n амер.

1) крижане поле, суцільна крига

2) кам'янистий тракт

* * *

n; сл.

1) кам'янистий тракт

2) крижане поле, суцільний лід

n (pl shelves)

1) полиця

2) уступ (скелі)

3) мілина; шельф

* * *

1) полиця

2) мop. внутрішній привальний брус, клямс

1) шельф, обмілина

2) уступ, виступ

3) гeoл. бедрок, корінна порода

1) густа грязь, болото, сльота; мул; баговиння

2) осад, осадок

3) тех. відстій

4) гірн. бурова грязь

5) сало, дрібна крига

6) хім. кислий гудрон

7) мед. аглютинація червоних кров'яних тілець

* * *

1) грязь, сльота; мул

2) осад; тex. відстій; гipн. бурова грязь

3) "сало", дрібний лід

4) cпeц. кислий гудрон

5) мeд. аглютинація червоних кров'яних тілець

1) фруктове морозиво (на воді); шербет

2) річкова (морська) крига

* * *

1) шербет, фруктове морозиво ( на воді)

2) річний або морський лід

стан видимості, коли лід, небо і горизонт зливаються (тж Arctic whiteout)

* * *

1) геол. крижаний покрив

2) полярний лід; крига центральної Арктики

3) мед. пузир з льодом для голови