краянин

См. также в других словарях:

• краянин — а, ч. Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк …   Український тлумачний словник

• краянин — (мешканець певного краю / країни стосовно іншого мешканця того ж краю / країни), земляк, співвітчизник, одноземець; одноплемінник, одноплемінець …   Словник синонімів української мови

• краянин — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• земляк — (уродженець однієї з ким н. місцини); краянин, одноземець …   Словник синонімів української мови