-
1 крата
-и; диал.1) кле́тка2) (только мн. ч.: кра́ти) решётка -
2 Маланюк, Євген
Маланюк, Євген (1897, Ново-Архангельськ, Херсонщина—1968) - укр. поет, публіцист, філософ. У колишньому Єлисаветграді (нині Дніпропетровськ) закінчив реальну гімназію, де раніше навчалися брати Тобілевичі, Кропивницький, Чикаленко. Певний час навчався у Політехнічному ін-ті в Петрограді, потім закінчив Київську військову школу. З проголошенням Української держави у 1917 р. - старшина армії УНР; після її придушення - еміграційні роки до самої смерті (Польща, Чехословаччина, від 1949 р. - США). З огляду на неординарну біографію М. та назву його першої поетичної збірки "Стилет і стилос" (1925), є підстави стверджувати, що життя в еміграції М. - це використання "стилосу" (пера літератора, філософа) як "стилету" (зброя вояка) для обґрунтування й поширення виплеканих ним ідей З. містовий спектр останніх - від вишуканої лірики до глибоких суспільно-патріотичних роздумів та історичних і історіософських нарисів ("Книга спостережень"). На творчості М. відчутно позначився вплив ідей Шпенглера, Куліша, Донцова. Філософські, історичні ідеї М. переважно зосереджені на філософії укр. історії (Шлемкевич), на руйнації пов'язаних з нею соціальних міфів та роздумах про подолання історичної безвиході. М. розглядає укр. історію як історію певного типу ментальності. При цьому він заперечує визначальний вплив на Україну зовнішніх чинників. М'якосердність, лагідність, "розспіваність", "жіночність" характеру українців, їхня схильність до компромісу, до запальної емоційності, яка швидко сходить нанівець, - ці чинники, за М., є руйнівними для українства, оскільки не врівноважуються іншими - раціональними, вольовими, опертими на норми писаного права у створеній власними зусиллями державі. Феномен малоросійства в інтерпретації М. є вітчизняним еквівалентом "втечі від свободи", відмови від самостійної організації культурного і політичного життя. Запоруку вивільнення від "синдрому малоросійства" М. вбачав у побудові системи суспільної еліти на європейських політичних і культурних засадах.[br]Осн. тв.: "Земля і залізо" (1930); "Перстень Полікрата" (1939); "Влада" (1951); "Нариси з історії нашої культури" (1954); "Малоросійство" (1959); "Книга спостережень". У 2 кн. (1962, 1966).
См. также в других словарях:
КРАТА — жен. карать. II. КРАТА жен. раз, употр. во мн. Сколько крат говорено тебе! Три в девяти содержится трикраты. Или при счете: в первую, во вторую крату, раз, након. Трикраты больший, меньший. Кратный, означает известное число разов. Сколькратно… … Толковый словарь Даля
КРАТА — жен. карать. II. КРАТА жен. раз, употр. во мн. Сколько крат говорено тебе! Три в девяти содержится трикраты. Или при счете: в первую, во вторую крату, раз, након. Трикраты больший, меньший. Кратный, означает известное число разов. Сколькратно… … Толковый словарь Даля
крата — сущ., кол во синонимов: 2 • один раз (13) • раз (23) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
крата — КРА´ТА (др. рус. раз) первичная мера правильного метрического стиха, построенного на повторности одной из четырех элементных групп трехдольника, четырехдольника, пятидольника и шестидольника. Как показывает практика поэтов, пределы повторности… … Поэтический словарь
крата — Кратка, крата: грата [21] … Толковый украинский словарь
крата — напр., в первую крату и т. п., сколько крат, три краты, многократный, первонач. *кратъ. Заимств. из цслав.; ср. ст. слав. кратъ в три краты, съто кратъ, сербохорв., двакра̑т, трикра̑т, за први крат в первый раз , словен. kràt, род. п. kratа раз … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Крата — (крат) один раз; до семь крат до семи раз … Краткий церковнославянский словарь
крата — див. крати … Український тлумачний словник
крата — раз … Cловарь архаизмов русского языка
крата — ти, ж. Ол. 1. Грата, регулярне переплетення залізних прутів. 2. Кратка на тканині … Словник лемківскої говірки
крата — един път … Църковнославянски речник
