Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

котрий-будь

  • 1 который-нибудь

    котрий-небудь, которий-небудь, кот(о)рий, котрийсь, которийсь; (-рый бы ни было) будь-котрий, будь-которий, котрий-будь, которий-будь, (который из…) кот(о)рий; см. Который 2. [«На віщо ви силуєте?» казала котра-небудь з дочок батькові (Мирн.). Напишіть мені котра-небудь (Куліш). Той князь та до тих трьох сестер їздив гулять і думав котрусь із них сватать за себе (Рудч.). Поклав-би на місці, як пса, нехай-би зваживсь котрий, не побоявся-б гріха (Коцюб.)]. -рый-нибудь из братьев - котрий-небудь (котрий-будь) з братів. Который из них должен ехать? - Который-нибудь - котрий з них має їхати? - Котрий-небудь (котрий-будь). Если бы это было, то -рый-нибудь историк упоминал бы б этом - коли-б це було, то котрийсь історик був-би згадував про це.
    * * *
    мест.; тж. кот`орый-либо
    котрий-не́будь, род. п. котрого-не́будь, котрий-бу́дь; ( какой-нибудь) який-не́будь, яки́йсь, род. п. якогось

    Русско-украинский словарь > который-нибудь

  • 2 какой

    Каковой
    1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];
    2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].
    * * *
    мест.
    1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    Русско-украинский словарь > какой

  • 3 любой

    1) (нравящийся) котрий до вподоби, уподі[о]бніший, мил(ьн)іший. [Кавунів багато, вибирайте котрий до вподоби (Полт.)]. Берите -бой - беріть уподобніший, (перен.) що на вас дивиться. Из двух дорог, выбирайте -бую - з двох шляхів вибирайте, котрий до вподоби. Надо платить долг или идти в тюрьму: выбирайте -бое - сплачуйте борг чи йдіть до в'язниці: вибирайте що миліше;
    2) (первый попавшийся) перший-ліпший, котрий- будь, будь-який, усякий, кожний, кожнісінький. [Жити не сила, ладен повіситися на першій- ліпшій осиці! (Крим.). Перший-ліпший школяр дасть на це відповідь (Крим.)]. -бой ребёнок вам укажет - будь-яка дитина вам покаже. Мне и -бой нелюб - мені всі не до вподоби. -бая вещь 15 коп. - геть усяка (кожна) річ по злоту;
    3) см. Любимый 2.
    * * *
    1) прил. будь-яки́й, будь-котри́й, пе́рший-лі́пший, род. п. пе́ршого-ліпшого; ( всякий) уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́жен

    в любо́е вре́мя — у будь-яки́й (в уся́кий, в уся́к) час, повсякча́с, повсякча́сно

    2) в знач. сущ. кожний, -ого, ко́жен, -жного, будь-хто́, род. п. будь-кого́, пе́рший-лі́пший

    Русско-украинский словарь > любой

  • 4 Который-либо

    котрийсь, которийсь, котрий-будь, которий-будь. [Не постеріг ти, щоб було лицарство в котромусь більше, ніж у других двох? (Крим.). Важко котромусь з них дати перевагу (Єфр.)].

    Русско-украинский словарь > Который-либо

  • 5 Который-угодно

    Который-попало котрий-будь, которий-будь.

    Русско-украинский словарь > Который-угодно

  • 6 кто

    мест.
    1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?
    2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;
    3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.
    * * *
    мест.
    хто, род. п. кого́

    кто бы ни... — хоч би хто

    кто кого́ — хто кого́

    Русско-украинский словарь > кто

  • 7 which

    1. adj
    1) який; котрий

    she knew which were the best shops — вона знала, які магазини найкращі

    2) будь-який; той, який

    take which of these books you please — візьміть будь-яку книжку, яка вам подобається

    2. pron

    which will you take, milk or cream? — що ви візьмете (що вам дати) — молоко чи вершки?

    2) який з; котрий з (of — про речі); хто з (of — про людей)

    which would you like best? — який (з них) вам подобається більше?

    3. conj
    що, хто; який, котрий

    will you advise me which to take? — чи ви не порадите мені, який (з них) узяти?

    take the book which is on the table — візьміть книжку, яка лежить на столі

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що його значно затримало

    after which, upon which — після чого

    they are so alike, I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    * * *
    I a
    1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

    say which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє

    which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який

    I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич

    he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому

    he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який

    take which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається

    II
    pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє
    Ex:
    which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавує
    which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який
    tell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивє
    will you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel
    1) який, яка, які

    take the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі

    the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо

    the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий

    this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало

    he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав

    he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці

    2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

    there is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня

    3) в неправ. використ., де which зайве

    this is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне

    after which, upon which — після чого

    which is which — є котрий /який/ з них хтоє

    they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    English-Ukrainian dictionary > which

  • 8 which

    I a
    1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

    say which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє

    which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який

    I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич

    he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому

    he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який

    take which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається

    II
    pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє
    Ex:
    which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавує
    which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який
    tell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивє
    will you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel
    1) який, яка, які

    take the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі

    the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо

    the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий

    this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало

    he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав

    he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці

    2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

    there is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня

    3) в неправ. використ., де which зайве

    this is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне

    after which, upon which — після чого

    which is which — є котрий /який/ з них хтоє

    they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    English-Ukrainian dictionary > which

  • 9 whether

    1. n
    вказує на вибір (з двох можливостей)
    2. pron
    1) котрий з двох; котрий з кількох

    whether is heavier, water or oil? — що важче — вода чи олія?

    2) будь-який з двох
    3. conj
    чи

    I don't know whether he is here — я не знаю, чи він тут

    he is in doubt whether he should wait — він сумнівається, чи потрібно йому чекати

    this is what I think, whether right or wrong — правильна чи ні, але така моя думка

    whether shall we stay or go? — (чи) залишимося ми чи підемо?

    * * *
    I n
    apx. один з двох; будь-який з двох
    II
    pron apx.
    1) inter який з двохє, котрий з декількохє

    whether is heavier, water or oil — є що важче, вода чи маслоє

    whether of these men... — є котрий з них... є

    2) indef будь-який з двох

    put the wine into glasses or pots, whether you have — налий вина в склянки або кухолі, що в тебе є під рукою

    III
    cj
    1) вводить непряме питання (часто whether... or not;-... or whether); чи

    he asked whether he could help — він спитав, чи може намдопомогти; підметові, додаткові, атрибутивні або предикативні підрядні речення, що виражають сумнів, невпевненність, вибір; чи

    I am not interested in whether you approve of it or not — мене не цікавить, чи схвалюєте ви це

    he is in doubt whether he should wait — він сумнівається, чи потрібно йому чекати

    I am not informed as to whether he did the work — мені невідомо, чи виконав він роботу

    I wonder whether he will go himself or he will send you — цікаво, чи поїде він сам або відішле вас

    whether he comes or not, we shall leave — (чи) прийде він чи ні, ми поїдемо

    I shall go whether it is fine or not — я поїду, яка б не була погода

    he was completely ignored, whether by accident or design — навмисне це трапилося чи ні, але вони не звернули на нього ніякої уваги

    whether or no — в будь-якому випадку, що б не сталося; так чи інакше

    I will do it, whether or no — так чи інакше, я це зроблю; (чи)... чи

    whether or no it is possible, I cannot say — я не можу сказати, можливо це чи ні

    English-Ukrainian dictionary > whether

  • 10 whether

    I n
    apx. один з двох; будь-який з двох
    II
    pron apx.
    1) inter який з двохє, котрий з декількохє

    whether is heavier, water or oil — є що важче, вода чи маслоє

    whether of these men... — є котрий з них... є

    2) indef будь-який з двох

    put the wine into glasses or pots, whether you have — налий вина в склянки або кухолі, що в тебе є під рукою

    III
    cj
    1) вводить непряме питання (часто whether... or not;-... or whether); чи

    he asked whether he could help — він спитав, чи може намдопомогти; підметові, додаткові, атрибутивні або предикативні підрядні речення, що виражають сумнів, невпевненність, вибір; чи

    I am not interested in whether you approve of it or not — мене не цікавить, чи схвалюєте ви це

    he is in doubt whether he should wait — він сумнівається, чи потрібно йому чекати

    I am not informed as to whether he did the work — мені невідомо, чи виконав він роботу

    I wonder whether he will go himself or he will send you — цікаво, чи поїде він сам або відішле вас

    whether he comes or not, we shall leave — (чи) прийде він чи ні, ми поїдемо

    I shall go whether it is fine or not — я поїду, яка б не була погода

    he was completely ignored, whether by accident or design — навмисне це трапилося чи ні, але вони не звернули на нього ніякої уваги

    whether or no — в будь-якому випадку, що б не сталося; так чи інакше

    I will do it, whether or no — так чи інакше, я це зроблю; (чи)... чи

    whether or no it is possible, I cannot say — я не можу сказати, можливо це чи ні

    English-Ukrainian dictionary > whether

  • 11 феноменологія

    ФЕНОМЕНОЛОГІЯ - термін, здебільшого використовуваний нині для позначення започаткованого Гуссерлем філософського руху, головною метою якого було проведення безпосереднього споглядально-рефлексивного дослідження феноменів свідомості на рівні точної науки та розробка відповідного йому методу аналізу предметно-смислових структур людського світоусвідомлення. Сам термін "Ф." з'являється у XVIII ст., коли швейц.-нім. математик і філософ Ламберт (1728 - 1777) у кн. "Новий органон" (1764) використав його як "теорію ілюзій" для іменування тієї частини своєї гносеології, котра відмежовувала істину від хиби. Кант використав слово "Ф." лише двічі, але надав поняттю "феномен" ширшого значення, що мало своїм наслідком інакше розуміння Ф. У XIX ст. цей термін в основному пов'язується з працею Гегеля "Феноменологія духа" (1807), у якій простежується розвиток свідомості від "чуттєвої вірогідності" до "абсолютного знання". Надалі значення поняття "феномен" розширюється, воно стає синонімом "факту" чи будь-чого спостережуваного суб'єктом явища, а термін "Ф." завдяки працям Гамільтона, Гартмана, Мейнонга, Штумпфа та інших набуває смислового навантаження, близького до сучасного. Поняття "Ф." виникає у Гуссерля як противага "психологізмові" в логіці й теорії пізнання, як альтернатива "натуралізмові" (позитивізмові усіляких ґатунків) та як протилежність "історизмові" Дильтея. Ф. розглядається Гуссерлем як метод з'ясування смислових структур та зв'язків свідомості, як споглядання тих інваріантних її характеристик, які уможливлюють сприйняття об'єкта та інші різновиди пізнання. З цього погляду основні її характеристики наступні: 1) феноменологічна редукція (або "епохе"), під якою мається на увазі опис актів свідомості у спосіб, котрий є вільним від прийняття теорій та засновків про самі ці акти чи про існування корелятивних їм предметів у світі; 2) ейдетична редукція, через яку завдяки рефлексії про окремішний акт свідомості і з допомогою уявного варіювання певних його рис може бути піддана спогляданню сутність, або ейдос, не просто цього окремішного акту, а будь-якого порівнюваного з ним (напр., бачення як такого); 3) нарешті, феноменологічний підхід бере до уваги процес, завдяки якому предмети конституюються або розбудовуються свідомістю у їхньому пізнанні. Чільними проблемами роздумів Гуссерля у річищі Ф. від початку 30-х рр. стають проблеми подолання соліпсизму та інтерсуб'єктивності основоположень феноменологічної концепції філософії. Мірою розгортання цих досліджень він доходить висновку, що світ існує не для одиничного "Ego", а конституюється у своєму смислобутті спільнотою монад, внаслідок чого завданням Ф. стають роздуми про цей інтерсуб'єктивно значущий світ та спільний у своїх сутнісних структурах для багатьох людей досвід такого світу. На підставі цих роздумів народжується поняття "життєвого світу", світу безпосереднього життєвого досвіду, похідним якого є світ науки. Позаяк феномен життєвого світу виявився наскрізно історичним утворенням, звернення Гуссерля до його осмислення історизує трансцендентально-філософську рефлексію пізньої Ф., методологічні імперативи якої перетворюються на історичну редукцію. Вплив Ф. на сучасну західну філософію був широким і різнобічним. Її екзистенціалістські послідовники, особливо Гайдеггер, Сартр і Мерло-Понті, називали себе феноменологами, водночас відкидаючи такі гуссерліанські риси Ф., як бачення філософії як "точної науки", орієнтація на розробку теорії пізнання, методологічна вимога "епохе" та визнання трансцендентального "Ego". На основі філософської спадщини Гайдеггера розробляються також концепції герменевтичної Ф. Її основними постатями стають Гадамер, який в онтологічній площині розробляє герменевтичні проблеми в царинах естетичної, історичної та мовної свідомості, та Рикер, котрий досліджує питання "прищеплення" герменевтичної проблеми до феноменологічного методу на трьох стратегічних рівнях: семантики багатозначних (символічних) виразів (теорія пізнання), рефлексії (методологія) та на рівні людського існування (онтологія).
    С. Кошарний

    Філософський енциклопедичний словник > феноменологія

  • 12 какой-нибудь

    мест.
    1) який-не́будь, род. п. якого-не́будь, котрий-не́будь, род. п. котрого-не́будь, котри́й-будь; ( какой-то) яки́йсь, род. п. яко́гось, котри́йсь, -ро́гось; ( любой) будь-яки́й
    2) (незначительный, ничтожный) яки́йсь, який-не́будь
    3) (в сочетании со словами, обозначающими количество) яки́йсь

    Русско-украинский словарь > какой-нибудь

  • 13 лес

    1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник
    I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;
    2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.
    * * *
    ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́

    Русско-украинский словарь > лес

  • 14 Могила, Петро

    Могила, Петро (1596, Молдова - 1647) - діяч укр. церкви і культури XVII ст., богослов і мислитель. Освіту здобув у школі Львівського братства, а потім в закордонних ун-тах, можливо, у Франції і Голландії. 1627 р. М. обирають архімандритом Києво-Печерської лаври, 1632 р. - митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі, на цій посаді він стає також екзархом Константинопольського патріарха. М. був високоосвіченою людиною, значно розширив сферу вживання укр. мови в книгодрукуванні, богослужбах, перекладах, зокрема, він готував укр. видання Біблії. Толерантно ставлячись до різних віросповідань, до ідеї зближення всіх християнських церков, М. підпорядковує свою діяльність зміцненню православ'я, розбудові духовної єдності укр. народу через такі інституції, як церква, школи, колегії, друкарні, бібліотеки, мистецькі заклади. За допомогою проведених реформ, спрямованих на піднесення освіти, моральності, дисципліни, організації кліру, він вивів православну церкву з кризи та занепаду. Його твори були спрямовані на уніфікацію, систематизацію і розробку єдиних правил церковного життя, догматичного вчення, чину богослужб. У 1632 р. М. заснував колегію - перший вищий навчальний заклад на землях східних і південних слов'ян, котрий відігравав провідну роль у розвитку освіти, науки і культури в Україні впродовж майже двох століть. У колегії вперше в Україні був здійснений перехід від духовно-практичного до теоретичного способу освоєння світу, розпочато викладання філософії і богослов'я як певних розгалужених теоретичних систем. У роздумах М. як мислителя доби Бароко виразно помітна тенденція до поєднання середньовічної схоластики й ідей Ренесансу та Реформації, античних та християнських авторів. Синтез західної і східної вченості та культури є їх найприкметнішою ознакою. Здійснюючи цей синтез на основі вітчизняної духовної спадщини, селективно, М. сприяв прилученню укр. народу до здобутків світової цивілізації, культурних надбань усього людства Ф. ундаментальним принципом єдності Бога, світу і людини є, за М., любов, а відтак милосердя і терплячість. Ідея серця як осердя тілесного, душевного і духовного життя людини посідає в його творах вельми поважне місце, з нею він пов'язує ідею діяльної любові або доброчинства, що, в свою чергу, стає основою суспільної злагоди і єдності, наслідком котрих є побудова "спільного блага"; досягнення останнього пов'язується ним з діяльністю держави. М. був одним із перших православних мислителів в Україні, який, виходячи із вчення про природне право, почав думати про майбутню укр. державу. Основним державотворчим чинником М. вважав не якийсь окремий стан, а злагоду, єдність усіх станів, етнічних угруповань і конфесій в Україні. Його ідеалом була сильна монархічна влада в Україні, однак обмежена законом. Закон і право М. підносив вище будь-якої земної влади, і царської, і церковної, говорячи, що вони є не лише дар Божий, а й сам Бог, котрий його дав. У його творах, так само яків творах Ліпсія та Греція, спостерігається тенденція до зближення права і моралі. Ідеї і діяльність М. сприяли духовній єдності укр. народу, творенню єдиного комунікативного простору його культури, що було необхідною передумовою подальшої політичної консолідації, здійсненої Богданом Хмельницьким.
    [br]
    Осн. тв.: "Номоканон" (1629); "Антологіа сиріч молитвьі" (1636); "Евангеліє учительное" (1637); "Літос" (1644); "Православне сповідання віри" (1640-1645); "Требник" (1646).

    Філософський енциклопедичний словник > Могила, Петро

  • 15 what

    1. adj
    1) який, якого типу (у прямих запитаннях)
    3) скільки; котрий
    2. adv
    навіщо; чому; якою мірою

    but alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?

    3. pron
    1) що

    what do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?

    what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?

    2) хто

    what is he? — хто він такий (за фахом)?, чим він займається?

    3) скільки
    4) емоційне підсилення

    what next? — ну, а далі що?

    have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?

    4. conj
    1) що; те, що

    he does not know what he wants — він (сам) не знає, чого він хоче

    2) хто

    I know what he shall be — я знаю, ким йому бути

    3) скільки

    I'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив

    4) той, який; той самий; всілякий; який

    the copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив

    he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого

    what in the world do you mean? — даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?

    what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!

    what's new? — амер., розм. як справи? (привітання)

    she has what it takes — у неї є все, що потрібно

    what not — і так далі, і тому подібне

    well, what about it? — ну, так що?

    * * *
    I a
    1) в прямих питаннях; якийє; якого родує

    what papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє

    he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки

    I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив

    what a pity! — яка жалість!, як жаль!

    what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!

    what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє

    I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий

    5) емоц.- підсил. наскільки

    what was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав

    II a
    pron викор. з дiєcл. в од. та мн.; inter
    1) в прямих питаннях; щоє; якийє

    what is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє

    what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє

    what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє

    what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє

    what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.

    what next — є ну, що даліє

    what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє

    2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такє

    a clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє

    have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що

    he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче

    he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося

    see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!

    what he says is true — те, що він каже, - правда; хто

    I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив

    4) той, який

    give me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є

    it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора

    6) прост.

    the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях

    what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є

    and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє

    what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…

    well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє

    what is more — більше того; до того ж

    she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди

    he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає

    what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє

    what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)

    what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє

    come what will /may/... — будь що буде

    to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують

    what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети

    she has what it takes — у неї є все, що треба

    III [wot]
    int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта!

    English-Ukrainian dictionary > what

  • 16 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 17 буття

    БУТТЯ - термін, що має чотири основні значення. 1) Синонім існування, котрий виражається граматичною і логічною зв'язкою "є". В такому сенсі Б. універсальне, може стосуватися будь-яких природних і штучних утворень, речей, людей тощо. Але воно і беззмістовне, абстрактне, бо байдуже, до чого застосовується. У Гегеля таке Б. в логіці має назву "чисте Б.". 2) Визначене Б., "ось це", існуюче "тут" і "тепер" - дерево, камінь і т. ін.; "наявне Б.". Гегель позначає ним конкретні речі й явища, Гайдеггер - людину. 3) Безпосередня дійсність, ще не роздвоєна на явище і сутність: з неї починається пізнання. Адже сутність на початку не дається, вона прихована, тому відсутня тут і її кореляція - явище. В "Науці логіки" Гегеля на цій підставі розрізняються "Вчення про буття" і "Вчення про сутність". Загальна структура першого подається трьома категоріями: якість - кількість - міра. Вони є головними визначеностями Б. в даному сенсі. 4) Протилежність свідомості, тобто одна з частин опозиційної пари "Б. і свідомість". Воно незалежне від неї і охоплюється багатоманітною діяльністю людини. Має дві найбільш значущі форми: загальнофілософську - співвідношення "Б. і свідомість" становить основне питання і принцип філософії, і соціальну, відому у вигляді опозиції "суспільне Б. і суспільна свідомість", яка набула особливої ваги в історичному матеріалізмі.
    М. Вулатов

    Філософський енциклопедичний словник > буття

  • 18 еволюційна епістемологія

    ЕВОЛЮЦІЙНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ - галузь досліджень пізнавального процесу як продовження еволюції живої природи та її продукту. Основоположником Е.е. вважається австр. етолог Лоренц. У практику філософських досліджень термін "Е.е." був уведений амер. психологом і методологом науки Кемпбеллом (1974). Сучасна Е.е. існує в двох варіантах. Згідно із "сильним" (уніфікаційним) варіантом еволюція наукового знання - це органічна частина єдиного еволюційного процесу, котрий включає в себе як біологічну еволюцію, так і еволюцію людської свідомості. "Слабкий" варіант був розроблений Поппером; він спирається на теоретико-біологічні уявлення про природу знання, а також концепції психо-фізіологічного моделювання когнітивних процесів. В історичний розвиток Е.е. важливий внесок зробили Тулмін, Фолмер, Пеппер, Піаже, Джилскі та ін. До кола проблем, які перебувають у центрі уваги Е.е., входять: прояснення епістемічних питань у річищі біологічної еволюції, побудова ієрархії пізнавальних процесів на різних біологічних рівнях, дослідження еволюції органів пізнання, аналіз еволюційної специфіки когнітивних і концептуальних структур. Стратегія розширення Е.е., здійснена Поппером, трансформує її в епістемологічний еволюціонізм, у контексті якого сама еволюція трактується як пізнавальний процес. Термін "пізнання" в епістемологічному еволюціонізмі Поппера означає процес розв'язання проблем методом спроб і помилок, а будь-який прогрес в органічній адаптації розглядається як зростання знання. В дослідженні проблеми історичного розвитку знання епістемологічний еволюціонізм протистоїть неопозитивізму В. ін прагне створити узагальнену теорію розвитку науки, яка б виявилася спроможною подолати обмеженості протиборчих епістемологічних позицій, зокрема тих, які виникли в результаті дискусії емпіристів і раціоналістів.
    В. Лук'янець

    Філософський енциклопедичний словник > еволюційна епістемологія

  • 19 жах

    ЖАХ - екзистенційна ситуація граничного буття, яка окреслює страх перед метафізичною безоднею, що перевищує межі будь-якої матеріальної небезпеки. У стані Ж. матеріальна, фізична небезпека стає лише символом, який виражає небезпеку метафізичну. Розкриваючи цю особливість Ж., Гайдеггер зазначає, що, переживаючи Ж., людина не прагне рятуватися активністю, а навпаки, поринає у спокій, Ж. - це граничний страх, котрий вже перестає бути страхом і перетворюється на щось інше, на подобу метафізичної тіні страху. Ж., на відміну від страху, завжди супроводжується якимось глибинним подивом, натяком на "чудове-як-дивне-химерне". Цей стан схоплений укр. мовою у слові "чудовисько", що поєднує жахливе з чудовим-дивовижним. Ж. як переживання та буття найчастіше народжується при зустрічі з безоднею Ніщо. Ж. перед Ніщо - це Ж. перед власним безмежжям, незбагненністю власного "Я", можливістю онтологічної деформації, спотворенням своєї особистості. У Ж. перед людиною спалахує руйнівна могутність Ніщо, і разом із тим Ніщо відкриває перед нею можливість переходу у зовсім інший стан "Я". Це дозволяє глибше прояснити сенс власного, автентичного існування і утвердитися у цьому існуванні.
    Н. Хамітов

    Філософський енциклопедичний словник > жах

  • 20 критичний реалізм

    КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ - неоднорідна філософська течія, яка виникла у новоєвропейській культурі наприк. XIX ст. як цаслідок альтернативних спроб "реалістського" переосмислення гносеології Канта. Філософія К.р. приділяє особливу увагу аналізу проблеми взаємозв'язку "об'єкт його гносеологічний образ". У трактовці цієї проблеми К.р. протиставляє себе не тільки "догматичному реалізмові", який бездоказово постулює об'єктивність зовнішнього світу, а й "наївному реалізмові", згідно з яким всі характеристики світу, які дані в нашому життєвому досвіді, адекватної вичерпно повно передають об'єктивну реальність. Представники К.р. (Риль, Кюльпе, Бехер, Сет, Хікс, Дрейк, Лавджой, Пратт, Роджерс, Сантаяна, Селларс та ін.) переконані, що нашій свідомості не може бути дано нічого такого, що раніше не було утворено нею самою. Будь-який зміст людської свідомості вони розглядають як її результат, опосередкований складним пізнавальним процесом взаємодії суб'єкта та об'єкта. За К.р., хоч предметність і створюється самою свідомістю, проте знання має об'єктивні підстави. Онтологія К.р. неоднозначна. Вона припускає існування не тільки реалій предметного світу, а й ідеальних сутностей найрізноманітніших типів. Адекватність знання у філософії К.р. розуміється як відповідність цього знання об'єкту, котрий опосередковується ідеальними структурами і досвідними даними. Оскільки дані досвіду не можуть бути "схожими" на об'єкт, остільки репрезентації його у свідомості є не відображенням об'єкта, а його ієрогліфом. У сучасній філософії ключові ідеї К.р. відтворюються у модифікованому вигляді у деяких версіях наукового реалізму (напр., у концепції "радикального критичного реалізму" Мандельбаума).
    В. Лук'янець

    Філософський енциклопедичний словник > критичний реалізм

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • котрий-будь — займ., неознач., рідко. Те саме, що будь який …   Український тлумачний словник

  • котрий-будь — займенник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • будь-який — займ. (немає значення який), у[в]сяк(ий), хоч який, байдуже який, будь котрий, абиякий, котрий будь; перший ліпший, який [котрий] завгодно, який [котрий] попало, який [котрий] припало …   Словник синонімів української мови

  • будь-котрий — займенник …   Орфографічний словник української мови

  • будь-котрий — а/, е/, займ. неознач. Те саме, що будь який …   Український тлумачний словник

  • котрий — а/, е/, займ. 1) пит. Який саме? Який за порядком? || Який із кількох? 2) неознач. Один із кількох; який небудь, будь який. 3) рідко. У випадках повторення на початку речень означає один, другий. 4) у знач. спол. сл. Те саме, що який …   Український тлумачний словник

  • котрий-небудь — займенник …   Орфографічний словник української мови

  • леда-котрий — ра, ре, Сб. Котрий небудь, будь котрий …   Словник лемківскої говірки

  • хоц-котрий — ра, ре, хоц котрого, хоц котрому, хоц котрим, на хоцкотрім, хоц котрой, хоц котрій, хоц котру, хоц котром, на хоц котрій, мн. хоц котры, Пр. Будь котрий. На весіля возмеш си хоц котру сукенку …   Словник лемківскої говірки

  • який-небудь — займ. неознач. (один із кількох / багатьох), котрий небудь, який, інший, котрий, той чи інший Пор. будь який …   Словник синонімів української мови

  • небезпечний сигнал — небезпе/чний сигна/л, род. небезпечного сигналу, мн. незпечні сигнали, род. м. небезпечних сигналів (від лат. signum знак) сигнал, рівень якого перевищує декотрий небезпечний рівень, норматив, котрий є зазначеним у нормативних документах з… …   Фізико-технічний словник-мінімум

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»