Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

косьё

  • 1 косьё

    greizums

    Русско-латышский словарь > косьё

  • 2 косьё

    кісся (-сся) и кіся (-сяти).
    * * *
    диал.
    кісся́

    Русско-украинский словарь > косьё

  • 3 Кось

    1) см. Косость;
    2) см. Косогор;
    3) см. Косина.

    Русско-украинский словарь > Кось

  • 4 косьё

    -я ουδ. (διαλκ.)
    βλ. косовище.

    Большой русско-греческий словарь > косьё

  • 5 Косьёвый

    кіссьовий.

    Русско-украинский словарь > Косьёвый

  • 6 на-кось!

    [ná-kos'!] interiez. (на-кося):

    на-кось!, выкуси! — un corno! (un cavolo!)

    Новый русско-итальянский словарь > на-кось!

  • 7 ну-кось

    κ. ну-кося
    βλ. ну-кась.

    Большой русско-греческий словарь > ну-кось

  • 8 как-нибудь

    тж. как-ниб`удь; нареч.
    1) як-не́будь, я́кось
    2) (кое-как, небрежно) як-не́будь, аби́як, сяк-та́к, так-ся́к, я́кось, на гала́й-бала́й
    3) ( когда-нибудь) як-не́будь, я́кось и яко́сь, коли́-не́будь, коли́сь

    Русско-украинский словарь > как-нибудь

  • 9 как-то

    нареч.
    1) (каким-то образом; не совсем ясно, как) я́кось
    2) (когда-то, некогда, однажды) яко́сь и я́кось, коли́сь
    4) (в знач. част.: при перечислении) я́к-от, як; ( а именно) а са́ме; ( например) напри́клад

    Русско-украинский словарь > как-то

  • 10 некоторый

    мест. неопр.
    1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];
    2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;
    3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];
    4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;
    5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].
    * * *
    мест.
    1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

    \некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час

    \некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість

    \некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось

    с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су

    2) (кое-какой, незначительный) де́який

    до \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось

    3)

    \некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі

    \некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас

    4)

    \некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого

    \некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́

    Русско-украинский словарь > некоторый

  • 11 странный

    I
    чудни́й, ди́вний; ( удивительный) дивови́жний; ( с причудами) чудерна́цький; ( причудливый) химе́рний; ( непонятный) непе́вний

    \странныйое де́ло — вводн. сл. жарг. ди́вна річ; чудасі́я

    \странныйый вид — чудни́й (дивови́жний, чудерна́цький, химе́рний) ви́гляд

    \странныйый челове́к — ди́вна (чудна́) люди́на, дива́к

    \странный ым о́бразом — ди́вним спо́собом, я́кось ди́вно, я́кось чу́дно

    II
    стра́нний, стра́нній; см. странствующий

    Русско-украинский словарь > странный

  • 12 единожды

    один раз; см. Однажды.
    * * *
    нареч.
    1) ( один раз) раз, оди́н раз
    2) (однажды, как-то раз) раз, одно́го ра́зу, коли́сь, я́кось и яко́сь
    3) (в сочетании с числ.) оди́н на

    Русско-украинский словарь > единожды

  • 13 когда-то

    нареч.
    1) ( некогда) коли́сь, коли́сь-то, я́кось и яко́сь

    Русско-украинский словарь > когда-то

  • 14 кое-как

    аби-як, так-сяк, сяк-так, будь-як, як-не-як; (как-нибудь) як-небудь, якось, якось-то. [Розташувавшись аби-як нашвидку в своїх покоїках, Раїса рано лягла у ліжко (Коцюб.). Взяв сокиру, та й полагодив аби-як (Сл. Ум.). Б'ється, як риба об лід, щоб хоч так-сяк обтесати хлопців (Грінч.)]. Перебиваться, существовать кое-как - сяк-так перебуватися.
    * * *
    нареч.
    1) абия́к; ( как-нибудь) як-не́будь, я́кось; бу́дь-як; диал. де́як
    2) (еле-еле, с трудом) ся́к-та́к, та́к-ся́к

    Русско-украинский словарь > кое-как

  • 15 необъяснимый

    непоясне́нний, непоясни́мий; ( неизъяснимый) нез'ясо́вний; ( непонятный) [зо́всім] незрозумі́лий

    \необъяснимый ым образо́м — [я́кось] незрозумі́ло, незрозумі́лим чи́ном (спо́собом)

    не́что \необъяснимыйое — щось незрозумі́ле

    Русско-украинский словарь > необъяснимый

  • 16 однажды

    раз, одного разу, одного часу, одного дня, якось. -жды утром, вечером - одного ранку, одного вечора. -жды в воскресенье - одної неділі.
    * * *
    нареч.
    1) ( один раз) оди́н раз, раз
    2) ( как-то раз) одно́го ра́зу, оди́н раз, раз, яко́сь и я́кось, я́ко́сь-то; ( когда-то) коли́сь, коли́сь-то; ( в один из дней) одно́го дня

    Русско-украинский словарь > однажды

  • 17 раз

    I
    1) сущ. раз, -у

    \раз за два — разі́в зо́ два

    \раз з — -два и

    гото́во — раз-два та й край (та й го́ді, та й усе́)

    \раз з-друго́й — раз-дру́гий

    \раз з за \раз зом — раз у ра́з, раз по́ раз, раз по ра́зу

    \раз з [и] навсегда́ — раз [і] наза́вжди

    \раз з на \раз з не прихо́дится — раз на раз не випада́є (не вихо́дить, не припада́є)

    \раз з от \раз зу — раз по́ раз, раз у ра́з

    бессчётное число́ \разз — бе́зліч разі́в (раз)

    в пе́рвый \раз з — у пе́рший раз, пе́рший раз, пе́ршого ра́зу; ( впервые) упе́рше

    в после́дний \раз з — в оста́нній раз, оста́нній раз, оста́ннього ра́зу, во́станнє

    в са́мый \раз з — са́ме в раз; ( впору) якра́з; ( вовремя) вча́сно

    в сто \раз з — у сто разі́в (раз)

    в тако́м \раз зе — у тако́му ра́зі (ви́падку)

    в тот \раз з — у той раз, тоді, тим ра́зом, того́ ра́зу, той раз

    в (на) э́тот \раз з — у цей раз, на цей раз, цим ра́зом, цього́ ра́зу, цей раз

    ка́ждый (вся́кий) \раз з — ко́жного ра́зу, ко́жний (ко́жен) раз, щора́зу, щора́з

    много \раз з — бага́то разі́в (раз)

    не \раз з — не раз

    ни \раз зу — ні ра́зу, жо́дного ра́зу

    таки́е \раз зы́ быва́ли — такі́ ви́падки бува́ли (трапля́лися, були́), таке́ бува́ло (трапля́лося, було́)

    2) ( количественное число) раз, оди́н;

    \раз з, два, три — раз (оди́н), два, три

    II нареч.
    раз, одного́ ра́зу, оди́н раз; яко́сь [раз] и я́кось [раз], я́ко́сь-то; ( однажды) одного́ дня

    ка́к-то \раз з — одного́ ра́зу; я́ко́сь раз, я́ко́сь, я́ко́сь-то

    III союз
    1) ( условный) коли́, якщо́; раз

    \раз з пришёл, то поговори́м — коли́ (якщо́, раз) вже прийшо́в, то погово́римо

    2) ( причинный) раз

    \раз з нет дождя́, то можно́ уже́ идти́ — раз нема́є дощу́, мо́жна вже́ йти́

    IV
    1) в знач. сказ. лясь, лусь, бах, бух, трах
    2) в знач. част. раз

    давать, дать \раз за́ — ( ударить) дава́ти, да́ти стусана́ (ля́паса, ляща́)

    Русско-украинский словарь > раз

  • 18 судьба

    1) до́ля; ( фортуна) форту́на; ( участь) тала́н, -у; ( предопределение) прире́чення

    го́рькая (несча́стная) \судьба ба́ — гірка́ (лиха́; щерба́та) до́ля, недо́ля, безтала́ння, гірки́й тала́н

    каки́ми \судьба ба́ми? — ( при неожиданной встрече) яки́м по́битом?, яки́м ві́тром?

    каки́ми-то \судьба ба́ми — яки́мсь чи́ном, я́кось

    не ба́ — не суди́лося; не суди́ла до́ля

    счастли́вая \судьба ба́ — щасли́ва (ща́сна) до́ля, тала́н; поэз. ща́стя-до́ля

    от \судьба бы́ не уйдёшь — посл. до́лі не мину́ти

    2)

    \судьба бы — (мн.: история существования, развития чего-л.) до́ля; ( будущее) майбу́тнє, -нього

    Русско-украинский словарь > судьба

  • 19 ужо

    нареч. прост.
    1) ( вот) ото́; ( как-нибудь) як-не́будь, яко́сь и я́кось; ( потом) по́тім
    2) (в знач. межд.: дай срок, погоди) уже́, вже, стрива́й

    Русско-украинский словарь > ужо

  • 20 накось

    I нареч. разг. II = на́кося

    на́кось, вы́куси! разг. — no way!; like hell I will!; you can whistle for it!

    Новый большой русско-английский словарь > накось

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • косьё — косьё, я …   Русский орфографический словарь

  • косьё — косьё …   Словарь употребления буквы Ё

  • Кось — Характеристика Длина 25 км Площадь бассейна 119 км² Бассейн Каспийское море Бассейн рек Сара → оз. Неро → Вёкса → Которосль → Волга …   Википедия

  • Кось-Ю — Характеристика Длина 22 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Вычегда  · Местоположение 93 …   Википедия

  • -кось — част. разг. сниж. 1. Употребляется при смягчении приказания (в сочетании с глаголами в форме повелительного наклонения). 2. Употребляется при выражении побуждения, просьбы, приглашения и т.п. совершить какое либо действие (в сочетании с глаголами …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • кось — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • косьё — косье сущ., кол во синонимов: 6 • древко (16) • косовище (5) • косовье (4) • …   Словарь синонимов

  • Кось-Вор-Вож — Характеристика Длина 19 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Лём Ю  · Местоположение …   Википедия

  • КОСЬ-КОСЬ — зап. кося курск. призывная кличка жеребят. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • кось-кось — вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • кось-мось — нареч, кол во синонимов: 2 • абы что (2) • хухры мухры (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»