коренитися

См. также в других словарях:

• коренитися — и/ться, недок. 1) Пускати коріння; вкорінюватися. 2) у чому, перен. Мати що небудь своїм коренем, джерелом; походити від чого небудь, мати щось своєю причиною …   Український тлумачний словник

• коренитися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• викорінюватися — юється і викоріня/тися, я/ється, недок., ви/коренитися, иться, док. 1) Винищуватися, усуватися, зникати. 2) тільки недок. Пас. до викорінювати і викоріняти …   Український тлумачний словник

• гніздитися — и/ться, недок. 1) Жити де небудь (про птахів, тварин); мостити, мати гнізда. || перен. Мати притулок; міститися (про людей). || Влаштовувати житло. 2) перен. Розміщуватися де небудь купкою. 3) перен. Міцно триматися в чому небудь, десь;… …   Український тлумачний словник

• прийматися — I = прийнятися (про рослини починати рости після посадження, пересадження), приживатися, прижитися, приживлюватися, приживлятися, приживитися (про пересаджене); у[в]корінюватися, у[в]корінятися, у[в]коренитися (укріплятися корінням у ґрунті) II ▶ …   Словник синонімів української мови

• усталитися — усталюватися (закріпитися в певній формі), узвичаїтися, узвичаюватися, у[в]становитися, у[в]становлюватися, у[в]становлятися, у[в]коренитися, у[в]корінюватися, у[в]корінятися, прижитися, приживатися, повестися безос.; закореніти (про щось… …   Словник синонімів української мови

• викоренитися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови