-
1 конфлікт
contravention, conflict, dispute -
2 конфлікт
чconflict, clash; dispute -
3 конфліктний
1) ( пов'язаний з конфліктом) conflict; contentious2) ( схильний до конфліктів) contenious; quarrelsome, disputatious -
4 конфлікт законів
-
5 конфлікт із законом
( злочинця тощо) brush with the law, ( про злочинця) trouble with the lawУкраїнсько-англійський юридичний словник > конфлікт із законом
-
6 конфлікт між рекламодавцями
Українсько-англійський юридичний словник > конфлікт між рекламодавцями
-
7 конфліктна комісія
conflict commission, conflictings commission, ( на підприємстві) mediation boardУкраїнсько-англійський юридичний словник > конфліктна комісія
-
8 конфліктна ситуація
conflict situation, situation of conflictУкраїнсько-англійський юридичний словник > конфліктна ситуація
-
9 конфліктний
-
10 конфліктні інтереси
Українсько-англійський юридичний словник > конфліктні інтереси
-
11 конфліктувати
( з законом) be in trouble, (в т. ч. про інтереси) clash, come into collision, war -
12 конфліктувати із законом
( про злочинця тощо) brush with the lawУкраїнсько-англійський юридичний словник > конфліктувати із законом
-
13 конфліктна комісія
-
14 конфліктна ситуація
competitive environment, conflict situation -
15 конфліктна справа
disputed matter/case -
16 конфліктувати
-
17 конфлікт інтересів
conflict of interests; clashing interests; colliding interests; clash of interests; collision of interests -
18 конфліктна комісія
grievance commission; mediation board -
19 конфліктні вимоги
competing claims; clashing claims; conflicting claims; clash of claims -
20 конфліктні потреби
См. также в других словарях:
конфлікт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
конфлікт — у, ч. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. || Ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички. || Суперечність, сутичка, покладена в основу сюжету художнього твору.… … Український тлумачний словник
конфліктний — прикметник … Орфографічний словник української мови
конфліктність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конфліктогенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
конфліктологія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конфліктувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
конфліктний — а, е. Стос. до конфлікту. Конфліктна справа. || В основу сюжету якого покладено гострий конфлікт. Конфліктний твір. || Признач. для розгляду конфлікту … Український тлумачний словник
конфлікт-реакція — ї, ж. Реактивний стан, який виникає внаслідок психічного або ситуаційного конфлікту … Український тлумачний словник
конфліктність — ності, ж. Абстр. ім. до конфліктний … Український тлумачний словник
конфліктно — Присл. до конфлікт … Український тлумачний словник