-
1 компроміс
-
2 компроміс
-
3 компроміс
arbitration memorandum, composition, compromise clause, concord, terms of submission -
4 компроміс
-укомпроми́сс -
5 компроміс
kompromisч. -
6 компроміс
კომპრომისი -
7 компроміс
kompromiss, razılaşma, uzlaşma -
8 компроміс в законодавстві
Українсько-англійський юридичний словник > компроміс в законодавстві
-
9 компромісне вирішення
( проблеми тощо) compromise settlement, settlement by compromiseУкраїнсько-англійський юридичний словник > компромісне вирішення
-
10 компромісне вирішення спорів
Українсько-англійський юридичний словник > компромісне вирішення спорів
-
11 компромісне законодавство
Українсько-англійський юридичний словник > компромісне законодавство
-
12 компромісне рішення
( проблеми тощо) compromise solutionУкраїнсько-англійський юридичний словник > компромісне рішення
-
13 компромісне формулювання
Українсько-англійський юридичний словник > компромісне формулювання
-
14 компромісний
compromissary, half-way -
15 компромісна угода
-
16 компромісне рішення
-
17 компромісний
-
18 компромісна угода боржника з кредиторами
composition arrangement; composition to creditors; composition with creditors; deed of arrangementУкраїнсько-англійський словник > компромісна угода боржника з кредиторами
-
19 компромісний
компроми́ссный -
20 компромісний
kompromisnyjприкм.kompromisowy, ugodowy
См. также в других словарях:
компроміс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
компроміс — у, ч. Згода з ким небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети. •• Іти/ (піти/) на компромі/с поступатися чимось заради досягнення мети … Український тлумачний словник
компромісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
компромітація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
компромітований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
компромітування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
компромітувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
компромітуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
компромісний — а, е. Прикм. до компроміс; який є компромісом … Український тлумачний словник
компромісарний — а, е, діал. Стос. до компромісу … Український тлумачний словник
компроміс — [компроум’і/с] су, м. (на) с і, мн. сие, с іў … Орфоепічний словник української мови