ковнір

См. также в других словарях:

• ковн. — ковн. (abbreviation) слово из Ковенской губернии Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

• ковнірець — іменник чоловічого роду, істота комірець рідко …   Орфографічний словник української мови

• ковнірчик — іменник чоловічого роду рідко …   Орфографічний словник української мови

• ковнір — Глибокий перехват, западина у нижній частині бані над дерев яним зрубом …   Архітектура і монументальне мистецтво

• ковнір — Ковнір: комір [21;33] …   Толковый украинский словарь

• ковнір — іменник чоловічого роду комір рідко …   Орфографічний словник української мови

• ковнір — ніра, ч. Пр. Комір; частина одягу навколо шиї …   Словник лемківскої говірки

• ковнір — комір …   Лемківський Словничок

• виліковність — ності, ж. Здатність до вилікування …   Український тлумачний словник

• невиліковність — ності, ж. Абстр. ім. до невиліковний …   Український тлумачний словник

• виліковність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови