клінгер

ПРИНЦИП УНІВЕРСАЛІЗАЦІЇ - уперше введений Кантом як принцип, що визначає виправданість моральної норми у відповідності до того, наскільки вона може претендувати на всезагальність В. ідповідно до цього Кант формулює категоричний імператив: "Чини так, щоб максима (правило), якою керується твоя воля, могла б стати принципом загального законодавства" (тобто була визнана моральною усіма). В сучасній філософії моралі (Геєр, Зінгер) П.у. поширюється не лише на правила дії, а й на самі дії, визначаючи їх легітимність: не слід чинити дії, всезагальне здійснення яких має негативні наслідки. Відтак цей принцип застосовується не тільки до максим чи норм, а й безпосередньо узагальнює саму діяльність. П.у. відіграє важливу роль і в комунікативній філософії. Поєднуючи телеологічний та деонтологічний виміри етики, Габермас наступним чином формулює загальнозначущість норми: "Кожна значуща норма повинна відповідати умові, що наслідки та побічні наслідки, котрі здогадно виникатимуть із її всезагального застосування при задоволенні інтересів кожного індивіда, можуть бути без примусу прийняті усіма учасниками". Бьолер конкретизує цей принцип: лише ті норми, практика, проекти можуть визнаватися легітимними, які (за умови знання їхніх наслідків та побічних наслідків) могли б бути без примусу визнані в процесі аргументації усіма можливими учасниками дискурсу. П.у. поширюється і на інші інтенції людини - легітимацію проектів, програм, наукових досліджень тощо, які можуть мати негативний вплив на життєвий світ людини.

ТАЛАНТ ( від грецьк. τάλαντον - терези) - яскраво виявлені здібності людини у певній сфері діяльності, міра актуалізації її особистості. Показниками таланту є продукти творчості - цивілізаційно-технічної чи духовно-культурної, які вирізняються оригінальністю та новизною. Особливості Т. вияскравлюються при зіставленні його з феноменом геніальності. Т., як правило, обмежений однією сферою діяльності, геній тяжіє до універсальності. За Гегелем, "талант є специфічною, а геній - загальною здатністю". Вейнінгер зазначає, що талановитість є спадкоємною, іноді родовою особливістю (музично обдарована сім'я Бахів), геній - це суто індивідуальний феномен (Йоганн Себастьян Бах). В залежності від своєї соціальної та моральної спрямованості Т. може мати як конструктивні, так і деструктивні вияви.

ФІКЦІОНАЛІЗМ ( від лат. fictio - вигадка) - ідеалістична філософська концепція, за якою наше уявлення про світ є сукупністю ілюзій, фікцій. Її автором є нім. філософ Файхінгер (1852 - 1933) Ф. ікціоналісти вважають, що мислення не відтворює дійсності, а лише "переробляє" подразнення від людського довкілля. Продуктами мислення, згідно з Ф., є своєрідні "корисні фікції", які не мають нічого спільного з об'єктивною дійсністю і слугують лише інструментами орієнтації у світі. Оскільки фікції свідомості виправдовують своє призначення засобів орієнтації, люди звикають думати, ніби фікції справді є відображеннями. Ф. близький до прагматизму та філософії життя. Ф. однобічно тлумачить той факт, що пізнавальні образи стосуються не тільки зовнішнього, а й внутрішнього світу суб'єкта, детермінуються не тільки матеріальними об'єктами, а й потребами, інтересами, уявою людини.

ЮРИМЕТРИКА ( від лат. juris - право; грецьк. μετριυή - вимірювання) - галузь правового знання, започаткована правовим реалізмом, що полягає в застосуванні символічної логіки та комп'ютерних технологій в дослідженні правових проблем, в здійсненні систематичного правового моніторингу та виявленні закономірностей в масивах правової інформації для передбачення судових рішень, імітаційного моделювання способів мислення, поведінки та взаємодії учасників судового процесу, створення юридичних інформаційно-довідкових систем тощо (Левінгер, Грей).