-
1 Кося(ч)ковый
клинцюватий. -
2 Кося(ч)ковый
клинцюватий. -
3 нескладный
1) незграбний, нескладний, (неповоротливый, угловатый) неповоротний, неповороткий, (диал.) клинцюватий, (несоразмерно высокий и худой, диал.) гандраба(с)тий; срв. Неуклюжий. [Важка ґава перелітала двір, махаючи своїми незграбними крилами (Грінч.). (Сонце) незграбні яри проміж скель запинало синястим серпанком (Дніпр. Ч.). Нескладна постать (Звин.). Той чоловік - якийсь клинцюватий, неначе із клинців стулений (Павлогр.). Дочка у його була негарна - гандрабаста якась, довга та худа (Звин.)];2) нескладний, недоладни[і]й, незграбний; срв. Несвязный. [Нескладні (незграбні) вірші (Київ). Нескладні звуки собачого розпачу з далеких вулиць (Микит.). Недоладні старі вірші (Куліш). Замість гімну танець недоладний зачув (Самійл.). Недоладня мова (Корол.)].* * *нескла́дний; ( об изложении) недола́дний; ( неуклюжий) незгра́бний -
4 cuneate
adjклиноподібний, клинцюватий* * *[`kjuːniit]a; бот.клиноподібний, клинчастий -
5 клиновидный
См. также в других словарях:
клинцюватий — а, е. Формою, виглядом схожий на клинець (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
клинцюватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
клинуватий — клинцюватий, клинкуватий, клинчастий … Словник синонімів української мови
клинцюватість — тості, ж. Абстр. ім. до клинцюватий … Український тлумачний словник
клинцювато — Присл. до клинцюватий … Український тлумачний словник
