-
1 клерикал
ч -
2 клерикалізм
-
3 клерикал
-аклерика́л -
4 клерикалізм
-уклерикали́зм -
5 клерикал
klerykalч.klerykal реліг. -
6 клерикалізм
klerykalizmч.klerykalizm реліг. -
7 секуляризація
СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (франц. secularisation, від лат. secularis - мирський, світський) - суспільна тенденція, яка відображає зменшення впливу церкви, її інституцій та релігійної ідеології на життя суспільства в усіх його проявах. Зростання масштабів і глибини С. є одним із визначальних векторів загальносвітового розвитку, формою соціальної емансипації, чинником всеохопної модернізації, що трансформує (і почасти руйнує) усталену цілісність традиційних суспільств. Проявами С., зокрема, вважаються: відокремлення церкви від держави (а також освіти від церкви), законодавче обмеження впливу церковних інституцій на духовне, ідеологічне і політичне життя. Передумови С. формувалися за доби Відродження, Реформації, всією багатовіковою історією вільнодумства і скептицизму. Філософські засади С. особливо активно розроблялися за часів європейського й амер. Просвітництва, у річищі якого зусиллями Вольтера, Дидро, Монтеск'є, Д'Аламбера, Гельвеція, Кондорсе, Руссо, Кондильяка, Пейна та ін. були створені умови для виникнення і подальшого розвитку нерелігійних ідеологій. С. є однією із важливих складових сучасного загальноцивілізаційного еталона, позаяк передбачає індивідуальну моральну автономію, свободу совісті, віротерпимість і толерантність, невтручання держави у релігійні справи громадян, повагу до релігійних переконань і почуттів тощо. Розвиток С. сприяє звільненню суспільства від крайніх форм клерикалізму і релігійної дискримінації, свободі самовизначення людини у сфері віри і сумління. Характерний прояв С. в умовах сучасності - зростання релігійного та атеїстичного індиферентизму, послаблення впливу релігійної свідомості на поведінку людей, переплетення (а то й підміна) зацікавлень нетрадиційними (зокрема східними) релігіями із пошуками екзотики й езотерики.В.Заблоцький
См. также в других словарях:
КЛЕРИКАЛ — приверженец римской курии или вообще разделяющей образ мыслей духовенства и защищающий его власть над мирянами. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907. КЛЕРИКАЛ сторонник духовенства, поддерживающий его… … Словарь иностранных слов русского языка
клерикал — а, м. clérical m., > нем. Klerikal. 1. Приверженец духовенства; принадлежащий к духовенству. Толль 1864. Принадлежащий к духовенству. БАС 1. Столкновение между папством и светской властью могло произойти только из за личных, узких и мелких… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
КЛЕРИКАЛ — (от позднелат. clericalis церковный) сторонник клерикализма; член клерикальной партии … Большой Энциклопедический словарь
КЛЕРИКАЛ — КЛЕРИКАЛ, клерикала, муж. (полит.). Сторонник клерикализма; член клерикальной партии. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КЛЕРИКАЛ — КЛЕРИКАЛ, а, муж. Приверженец клерикализма; член клерикальной партии. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Клерикал — сторонник политического течения, добивающегося первенствующей роли церкви и духовенства. Большой толковый словарь по культурологии.. Кононенко Б.И.. 2003 … Энциклопедия культурологии
клерикалізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
КЛЕРИКАЛ — приверженец господства духовенства (клира) в обществе и государстве … Юридическая энциклопедия
клерикал — а; м. Неодобр. Сторонник клерикализма. // Член клерикальной партии. * * * клерикал (от позднелат. clericalis церковный), сторонник клерикализма; член клерикальной партии. * * * КЛЕРИКАЛ КЛЕРИКАЛ (от позднелат. clericalis церковный), сторонник… … Энциклопедический словарь
клерикал — а, ч. 1) Представник церкви, що має духовний сан. 2) Прибічник клерикалізму; член клерикальної партії … Український тлумачний словник
клерикал-патриот — клерикал патриот, клерикала патриота … Орфографический словарь-справочник
