-
1 кит
ч зоол.сірий кит — devil-fish, grey whale, hardhead
-
2 кит
-
3 кит
kytч. -
4 кит
ვეშაპი -
5 кит
kit -
6 кит-смугач
ч -
7 дао
ДАО (кит. - Бог, шлях, принцип, закономірність) - одна з основних категорій кит. філософії, яка незмінно присутня у багатьох її напрямах, але має різне тлумачення. Д. - центральне поняття даосизму, основна категорія онтологічного та космологічного аспектів цього вчення В. концепції Лао-цзи Д. - абстрактна сутність, яка є одночасно буття і небуття, "наявність" і "відсутність", всеохопнай наскрізна, але недоступна вербальному описові. Для Чжуан-цзи Д. скрізь присутнє; воно створює час та простір. Д. є небуття, але породжує все розмаїття речей та явищ. Представники неодаосизму Хе Янь і Го Сян визначали Д., відповідно, як "небуття" ("відсутність") та "буття" ("наявність"), відкидаючи дуальність в тлумаченні цієї категорії. У вченні Конфуція Д. позбавляється космологічного тлумачення. Носіями Д. виступають індивід, суспільство, держава. Д. залежить від свого носія (для добропорядних людей воно "пряме","велике"; для ницих - "криве", "мале"). Мен-цзи розрізняє небесне Д. (передвизначення) і людське Д. (благочинні вчинки людей) Д. ля Сюнь-цзи Д. всеосяжне, воно створює Всесвіт, і є одночасно моральним законом, дотримуючись якого людина здатна перетворювати свою "злу природу". "Межа" людського Д. - етикет, благопристойність. Засновники неоконфуціанства акцентували увагу на онтологічній характеристиці Д. Чжу Сі ототожнив Д. з "Великою межею" і принципом "лі"; взаємодіючи з Д., сили "інь" та "ян" і "п'ять елементів" "у сін" породжують світ. Категорія Д. знаходить застосування і в сучасній кит. філософії. -
8 даосизм
ДАОСИЗМ (кит. - школа дао) - один з основних напрямів кит. філософії і традиційна релігія Китаю. В сучасній синології використовується традиційне для конфуціанства розрізнення філософського "дао цзя" та релігійного "дао цзяо" Д. В основі філософського вчення Д. лежить поняття "дао" як первісної, всеосяжної основи, субстанціального начала, загального закону спонтанного буття Всесвіту. "Дао" - єдине та нероздільне, однаково присутнє в усіх об'єктах (людях, речах) - як прекрасних, так і потворних. Для послідовників Д. "дао" - це безперервний потік метаморфоз-трансформацій; життя або смерть є лише одним з його фрагментів. З'єднання із цим потоком дарує мудрецю безсмертя. Необхідність дотримання природного закону "дао" виражена в концепції "недіяння" ("у вей") та "природності" ("цзи жань"), в основі якої лежить принцип заперечення штучного перетворення світу, яке призводить до порушень світової гармонії та, відповідно, виявляється в різних соціальних, економічних та політичних відхиленнях. Витоки Д. сягають давніх релігійних уявлень (магії, шаманства), філософське осмислення яких (серед. I тис. до н. е.) стало основою ідейної концепції цього напряму. Першозасновником Д. вважається міфічний імператор Хуан-ді. Оформлення ідей, які стали центральними для школи, приписується напівлегендарному мислителю Лао-цзи (VI - V ст. до н. е.), якого вважають автором трактату "Дао де-цзін" ("Канон "дао" та "де"). Його ідеї були розвинуті філософом Чжуан-цзи (твір "Чжуан-цзи", IV - III ст. до н. е.) і пізніше Ле-цзи (прибл. IV - III ст. до н. е.) та Хуайнань-цзи (Лю Ань, II ст. до н. е.). Д. справив значний вплив на різні галузі кит. культури (літературу, поезію, мистецтво); сприяв розвитку наукових знань (хімії, медицини). Вплинув на філософію Кореї, Японії.А. Усик -
9 лі
ЛІ (кит. - принцип, закон, істина, атрибут) - 1) Одна з основних категорій кит. філософії, визначає ідею загального, універсального упорядкувального начала, закону, властивого Всесвітові, а також кожному об'єктові або явищу. У філософському сенсі зустрічається, починаючи з Мен Цзи, Мо-Цзи, Сюнь Цзи. Для Хань Фея Л. є загальною "культурою формування речей". 2) Етикет, церемонії, ритуали. Використовувалась у найстаріших пам'ятках "Ши цзин" та "Шу цзин" в значенні релігійних та придворних ритуалів, обрядів. Для Конфуція Л. означає комплекс ознак поведінки людини як на особистому, так і на державному рівні. Дотримання нормативного набору Л. є головним показником пристойності людини і основною характеристикою ідеального типу особи - цзюнь-цзи. В цьому значенні категорія Л. використовувалась представниками раннього конфуціанства, що дало привід для критики конфуціанців з боку інших філософських шкіл (моїзм, легизм, даосизм), які вбачали інші важелі регуляції поведінки людей в суспільстві. В таких творах кит. філософії, як "Лі Цзи", "Чжоу Лі" категорія Л. набуває значення соціального, етичного та загальнокультурного нормативу, стає в один ряд із категоріями "гуманність", "доброчесність" та ін.А. Усик -
10 неодаосизм
НЕОДАОСИЗМ (кит. - вчення про потаємне) - прийнята в сучасній термінології назва кит. філософської школи сюань сюе (III - IV ст.). Для Н. характерне відродження ранньодаоської традиції шляхом синтезу з конфуціанською проблематикою та термінологією. Н. виник в умовах політичної нестабільності після падіння імперії Хань (III ст. до н. е. - III ст. н. е.) і став реакцією на ідеологічну монополію ханьського конфуціанства. В Н. виділяються два напрями: філософія "відсутності" і філософія "наявності"; предметом їх розбіжностей стало співвідношення "буття" і "небуття"; "наявності" та "відсутності". Згідно з філософією "відсутності", першоосновою світу є "небуття" ("Дао - це назва небуття"). "Небуття" безформне, чуттєво не сприймається; воно є субстанцією, яка первісна стосовно "тьми речей", або "буття". Мета "досконаломудрого" - осягнення "небуття" як основи всього існуючого Н. а противагу цьому представники філософії "наявності" єдиною дійсністю визнають "буття", або "тьму речей", які народжуються із самих себе, а не з абстрактного "небуття". Рух та зміни іманентні самим "речам", а не є результатом діяльності зовнішньої по відношенню до них субстанції. Філософія Н. становить опосередковану ланку між традиційною кит. філософією і буддизмом, який застосовував філософсько-релігійну термінологію, зрозумілу для китайців.А. Усик -
11 Мін Цзя
МІН ЦЗЯ (кит. - школа імен) - філософський напрям V - III ст. до н. е., одна з основних стародавньокит. філософських шкіл. Предмет вивчення - зв'язки "імен" (мін) з "реаліями" (ши), співвідношення між поняттями та речами. Представники М.ц. зажили слави вмінням сперечатися, майстерно використовуючи парадоксальні докази. М.ц. належить заслуга формування в кит. філософській думці елементів логіки (поряд з школою моїзму та Сюнь цзи). -
12 моїзм
МОЇЗМ (Мо Цзя) (Школа Мо) - напрям давньокит. філософії, засновником якого був легендарний давньокит. мислитель і політичний діяч Мо Ді (див. Мо-Цзи). Школа моїстів існувала в епоху Чжаньго (V - III ст. до н. е.). Найбільш продуктивні ідеї моїстів були органічно сприйняті і запозичені даосизмом та конфуціанством. З часів Мо Ді школа моїстів існувала у вигляді специфічної організації з жорсткою ієрархією, дисципліною та чітко визначеними політичними цілями. Член моїстської організації мав повністю коритися волі виборного "великого мужа" (цзюй-цзи) й вести аскетичний спосіб життя. Школа моїстів користувалася великою популярністю в тогочасному кит. суспільстві, що завдячувало основним принципам М., сформульованим іще Мо Ді. До них належали наступні принципи: всезагальної любові, всезагальної користі, уникання та заборони надмірностей і пишноти, піднесення кмітливих і мудрих, силового протистояння війнам. Як основу, уособлення, найзагальніший приклад та гарант своїх принципів моїсти розглядали Небо (Тянь). Серед людей таким прикладом був досконаломудрий Юй - міфічний прадавній правитель Китаю та засновник першої кит. династії Ся. На поч. III ст. до н. е. школа моїстів розкололася на дві (або три) гілки. Здобутки пізніх моїстів лежать здебільшого в сфері онтології та гносеології, що відрізняє їх від соціально-етичної спрямованості раннього М. Зокрема, до проблем, котрими опікувались пізні моїсти, відносяться проблеми: відповідності імені й речі, критерію істинності та можливостей людського пізнання загалом.О. Бойченко -
13 неоконфуціанство
НЕОКОНФУЦІАНСТВО (кит. лі сюе - вчення про принцип; сінь сюе - "вчення про серце"; дао сюе - "вчення істинного шляху"; Сун сюе - "вчення епохи Сун") - прийнятий у західній науці термін для визначення напряму в кит. філософії, що виник за правління династії Сун (960 - 1279). Використовується у вузькому та широкому сенсі: у вузькому - це вчення філософів XI - XII ст.: Чжан Цзая, Чжоу Дуньі, братів Чен, Чжу Сі та їх послідовників, що займалися розробкою нових понять та їх впровадженням у конфуціанство в умовах широкої популярності даосизму та буддизму, в широкому сенсі Н. являє собою сукупність вчень, які розвивалися в загальному руслі конфуціанства в Китаї та за його межами з XI ст. до сучасності. -
14 ці
ЦІ (кит. - пар, повітря, ефір, подих, енергія, матерія) - одна з основних категорій кит. філософії, яка визначає ідею духовно-матеріальної субстанції з енергетичними та вітальними властивостями. Ц. - первісна матерія, що перебуває в хаотичній суміші елементів на першому етапі розвитку Всесвіту. Надалі, через дотримання світового "принципу" (лі) або "шляху" (дао), під впливом космічних сил (інь та ян) і "п'яти елементів" (у сін), Ц. заповнює собою "тьму речей". Про Ц. вперше згадується у текстах "Промови царств" (VIII ст. до н.е). Систематичне вчення про Ц. викладено в "Гуань-цзи" (IV - III ст. до н. е.), де Ц. тлумачиться як першочастки, що заповнюють світовий простір, а також як найдосконаліші витончені частки - цзін Ц., які створюють нематеріальну субстанцію людини. В "Чжуан-цзи" процес творення світоустрою подано як згущення та розрідження Ц. (синоніми життя та смерті). В XIX - XX ст. Янь Фу, Фен Юлань здійснили спробу співвіднести поняття Ц. з категоріальним апаратом західної філософії.А. Усик -
15 горбатий
-
16 полярний
1) геогр. polar; arctic2) мат., фіз. polar3) polar, diametrically opposed -
17 сірий
1) grey; амер. gray2) (безбарвний, нецікавий) dull3)сірий інфаркт — anemic [pale, white] infarct
сірий кит — devil-fish, grey whale, hardhead
-
18 смугач
-
19 фінвал
ч( кит) fin whale, finback -
20 Ван Янмін
Ван Янмін (1472, повіт Юйяо, провінції Чжецзян - 1529) - кит. філософ, представник неоконфуціанства С. прийняв та розвинув у своїй доктрині "вчення про серце" Лу Цзююаня. Вивчав даоську, конфуціанську та буддійську класику. Філософські погляди В. Я. мають сильну тенденцію до асиміляції елементів буддизму та даосизму. В. Я. вважав, що людське серце - сутність Всесвіту: не існує нічого, чого б серце не вміщувало в собі. Так, "принципи" - будівничі засади всього існуючого - іманентні "серцю" людини, вони перебувають у самому суб'єкті, а не в зовнішньому світі. В гносеології В. Я. висунув теорію інтуїтивного пізнання, яке ґрунтується на виявленні природжених розуму людини ідей, тому процес пізнання тлумачиться насамперед як самопізнання. Вчення В. Я. та його послідовників домінувало в Китаї до серед. XVII ст.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
кит — кит, а … Русский орфографический словарь
кит — кит/ … Морфемно-орфографический словарь
КИТ — Колледж информационных технологий с 1 июля 2003 ранее: ПЛИКТ г. Пятигорск http://collegeit.narod.ru/ техн. КИТ «Космос и транспорт» авиакомпания авиа, косм., организация, транс … Словарь сокращений и аббревиатур
Кит — а; м. [греч. kētos] 1. Крупнейшее морское млекопитающее. Гренландский кит. 2. (чего). Разг. Об авторитетном человеке, на котором держится всё дело. Кит науки. Кит русской сцены. ◁ Китовый, ая, ое (1 зн.). К. жир. К. промысел. К. ус (упругие… … Энциклопедический словарь
Кит — Кит, Борис Владимирович В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Кит (значения). Кит, Борис Владимирович Дата рождения … Википедия
КИТ — (греч.). 1) млекопитающее животное, сем. беззубых китообразных, живущих в воде, до 20 метров длины. Охотятся на него из за ворвани и китового уса. 2) сказочное животное русского народного эпоса. 3) одно из обширнейших созвездий южного неба.… … Словарь иностранных слов русского языка
КИТ — муж., греч. лежас церк. кулёма камч. морское молочное животное, огромнейшее из всех нынешних животных, Cete; китов несколько видов, составляющих род или семейство китовиков, китовидных. К. настоящий, ловецкий, Balaena mystecutus, до 10 ·саж.… … Толковый словарь Даля
КИТ — муж., греч. лежас церк. кулёма камч. морское молочное животное, огромнейшее из всех нынешних животных, Cete; китов несколько видов, составляющих род или семейство китовиков, китовидных. К. настоящий, ловецкий, Balaena mystecutus, до 10 ·саж.… … Толковый словарь Даля
кит — три кита.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. кит кашалот, стенелла, касатка, полосатик, финвал, горбач, левиафан, рорквал, клюворыл, сейвал, когия, брайда, ремнезуб, акиба,… … Словарь синонимов
КИТ — КИТ, кита, муж. (греч. ketos). 1. Крупнейшее морское млекопитающее. Ловля китов. 2. перен., преим. мн. Одно из главных лиц в каком нибудь деле, на которых это дело держится (от народного сказочного поверья, что земля держится на трех китах) (разг … Толковый словарь Ушакова
КИТ — КИТ, а, муж. 1. Крупное морское млекопитающее с рыбообразным телом. Зубатые киты. Беззубые киты. 2. чаще мн., перен. Человек, на к ром держится всё дело. Киты науки. • Три кита (устар. и книжн.) тройственная основа, сильная опора чего н. [по… … Толковый словарь Ожегова
