кипень

кафк

1) см. Кипяток;

2) (пена от кипения или волнения воды) кипень (-пню), джерело, жер(е)ло. [Руки білі як кипень (Харківщ.). У горщику вгору джерело вискакує (Волч. п.)].

* * *

1) пі́на; ки́пень, -пню

2) диал. см. кипяток

ж кафк; кипень прибоя кафки мавҷҳои баҳр; белый как кипень кафк барин сап-сафед

-и θ. κ. -пня α. άσπρος αφρός•

skum (hidrørende fra kogning).

verdošs ūdens, vārošs ūdens; [baltas] putas

ж., м.

* * *

gener. espuma

1) (пена) пена, -ны жен.

2) (кипяток) кіпень, -пню муж., кіпецень, род. кіпетню муж., вар, род. вару муж.

kobrutis; valge vaht

gener. blanco como la espuma

1. пена, кипень; пузырчатая масса, образующаяся на поверхности некоторых жидкостей

2. пена; пузырчатая загустевшая слюна, выступающая на губах, при некоторых болезненных припадках, гневе и т. п

3. пена; сгустившийся белыми хлопьями пот, выступающий на теле лошади

4. перен. пена, кипень; нечто пышное, белое, подобное кипени

5. в поз. опр. пенный, кипенный; относящийся к пене, кипени

– шоҥ лекмешке, шоҥ налмешке

мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].

* * *