Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

кӣнчи

  • 1 тӧгӱнчи

    обманщик, лжец

    Русско-алтайский малый словарь > тӧгӱнчи

  • 2 покончить

    (работу, дело) скінчити, викінчити, покінчи[а]ти, доробити що, обробитися з чим. [Ми вже зовсім обробилися на полі]. Это дело -чено - цю справу скінчено; цій справі доведено кінця (зроблено кінець). -чить многое - покінчати, покінчити, подоробляти, подороблювати. [Покінчали (подоробляли) все, що розпочали]. -чить с чем - упоратися з чим, відбути що. -чить на чём - скінчити, погодитися на чому. Со всеми делами -чили - з усіма справами впоралися. -чили с сенокосом - відбули косовицю. С этим у меня -чено - з цим у мене скінчено. -чить с кем дело - скінчити з ким справу. -чить счёты с кем - поквитуватися з ким. Все наши счёты -чены - всі наші рахунки поквитовано. -чить с кем (убить кого) - зробити кінець кому. -чить жизнь самоубийством - заподіяти собі смерть; кінець собі зробити. -чить ссору миром - перевести сварку на мир. Поконченный - скінчений, покінчений, дороблений, упораний.
    * * *
    покінчи́ти; ( окончить) скінчи́ти, кінчи́ти; ( закончить) закінчи́ти

    Русско-украинский словарь > покончить

  • 3 покончиться

    1) покінчи́тися; ( закончиться) закінчи́тися; ( окончиться) скінчи́тися, кінчи́тися
    2) ( умереть) поме́рти; ( скончаться) скінчи́тися

    Русско-украинский словарь > покончиться

  • 4 кончать

    кончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, докінчити и докінчати, закінчувати, закінчи[а]ти, (о мн.) покінчати, подокінчувати; срвн. Оканчивать. [У розкоші кінчають вік щасливий (Сл. Гр.). Я ще не кінчив (Київ). Весілля вже, бачте, закінчали (Г. Барв.)]. -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать - дописати, -чить мыть - домити, -чить говорить - доказати, -чить тереть - дотерти и т. п. -чай его - кінчай, рішай його. -чить книгу - скінчити книжку. -чать дело - робити кінець (справі), доробляти що. Подождите, пока я кончу завтракать - заждіть, доки я доснідаю. И не -чивши говорить, она заплакала - і не доказавши, вона заплакала. Книга -чает печататься - книжка додруковується. -чил дело, гуляй смело - справив діло, гуляй сміло. Начать-то так, а -чить как? - запрясти - так, допрясти як? високо літає, а де сяде? Ни почать, ни -чать - ні тпру, ні ну. -чайте скорее - докінчайте швидше. -чить работу - (с)кінчити, доробити працю, обробитися, упоратися (з чим). Конченный - (с)кінчений, докінчений. -ный человек - пропаща людина. Жизнь -чена - життя минулося. И -чено - і край; та й годі. Всё -чено - (вже) по всій справі. И -чен бал (иносказ.) - вже й по гулянці; та й по справі; та й уже.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончить
    1) кінча́ти, кінчи́ти и скінчи́ти и скі́нчити, мног. покінча́ти, поскі́нчувати; ( оканчивать) закі́нчувати, закі́нчити, сов. покінчи́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути
    2) ( лишать жизни) ріша́ти, ріши́ти; сов. поріши́ти

    Русско-украинский словарь > кончать

  • 5 кончаться

    кончиться
    1) (приходить к концу) кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчитися и докінчатися, доходити, дійти (кінця, краю), виходити, вийти, о мн. покінчатися; срвн. Оканчиваться. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). Кінчивсь рік (Рудч.). Рік виходить. Виходить і другий год (Рудч.). Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу (Пирят.)]. Время -чилось - час вийшов, минув. Запасы хлеба -чаются - хліб виходить. Уже и лето -лось - вже й літо минуло(ся). Вечерняя служба -чается - вечірня відходить. Ужин -чился - вечеря (с)кінчилася, відійшла. -ться чем, на ком, чём - кінчатися, (с)кінчитися чим, на кому, на чому. [Чим суд кінчивсь? (Мирний)]. Гора -ется острой верхушкой - гору вивершує гострий шпиль. Худое худым и -чится - лихе на лихе й вийде. Это чем-нибудь да -чится - це на щось таки вийде;
    2) (умирать) кінчатися, кінчитися, доходити, дійти, відходити, відійти, конати, сконати. [Живий ще?.. Дише, але доходить (Кон.). Якби були води не дали, то я-б дійшов уже (Сл. Гр.). Ще дихає, але вже одходить (Звин.). Сім рік будеш хорувати, а осьмий конати (Пісня)]. Он -чается - він кінчається, доходить, конає.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончиться
    1) кінча́тися, кінчи́тися, сов. скі́нчитися и скінчи́тися; ( оканчиваться) закі́нчуватися, закінчи́тися
    2) ( умирать) умира́ти, уме́рти, помира́ти, поме́рти; кінчатися, кінчи́тися, дохо́дити, дійти́, кона́ти, скона́ти

    Русско-украинский словарь > кончаться

  • 6 отметать

    I. -ся, отмести, -ся відмітати, -ся, відмести, -ся. [Та не збирайте руками - віником одмететься]. Отметенный - відметений.
    II. и отмётывать отметнуть відкидати, відкинути. Отмётываемый - відкиданий. Отмётнутый - відкинений, відкинутий. Срв. Откидывать.
    * * *
    I несов.; сов. - отмест`и
    1) відміта́ти, відмести́
    2) перен. відкида́ти, відки́нути, відміта́ти, відмести́
    II
    (несов.: кончить бросать) кінчи́ти (скінчи́ти) ки́дати (мета́ти)
    III несов. портн.
    кінчи́ти (скінчи́ти) мета́ти

    Русско-украинский словарь > отметать

  • 7 приканчивать

    прикончить
    1) что (работу, дела) - кінчати и кінчити, скінчити (кінчити), прикінчати, прикінчити (працю, справи), робити, зробити кінець чому, (о мн.) покінчати (всі справи); см. Кончать, Оканчивать. [Цензори аж тепер здужають зробити кінець українській справі (Єфр.)];
    2) кого (добить, умертвить) - кінчати, кінчити, докінчати, докінчити, (только сов.) упорати, рішити кого. [А ввечері мій Ярема покинув Оксану: ляхів кінча (Шевч.). А Виговський Пушкарівців докінчав, без ощадку рубав (Куліш). Як піймаю, дак я його там і рішу (Борз.)].
    * * *
    несов.; сов. - прик`ончить
    1) ( что - кончать) кінча́ти, кінчи́ти (що), несов. скінчи́ти (що), покінчи́ти (що, з чим)
    2) ( добивать) добива́ти, доби́ти; прикі́нчувати, прикінчи́ти; (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти

    Русско-украинский словарь > приканчивать

  • 8 заканчивать

    -ся, закончить, -ся закінчувати, -ся, закінчити, -ся (и закінчати, -ся), викінчувати, -ся, викінчити, -ся; срвн. Оканчивать, -ся. [Викінчувати картину (Франко). День закінчився весільним бенкетом (Стор.)]. Законченный - закінчений, викінчений.
    * * *
    несов.; сов. - зак`ончить
    закі́нчувати, закі́нчи́ти, кінча́ти, кінчи́ти и скі́нчити и покінчи́ти, мног. поскі́нчувати; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити

    Русско-украинский словарь > заканчивать

  • 9 истекать

    истечь
    1) откуда, из чего (вытекать, изливаться) - витікати, витекти, випливати, випливти; см. Вытекать 1. [З озера витікає річка (Ком.)];
    2) (в отвл. знач.) випливати, випливти, (происходить) виходити, вийти, виникати, виникнути; см. Вытекать 2, Происходить 2. Из этого -кают важные последствия, -кает много следствий - з цього виходять, випливають важливі наслідки, з цього виходить, виникає багато висновків;
    3) кровью (истощаться) - стікати, стекти, спливати, спливти, сходити и зіходити, зійти кров'ю; срвн. Исходить 5 (кровью). [Люди стікали кров'ю (Коцюб.). Голова Алі билась об гостре каміння і спливала кров'ю (Коцюб.). Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю (Олесь)];
    4) (приходить к концу) виходити, вийти, сходити, зійти, кінчатися, (с)кінчитися, (проходить) минати(ся), минути(ся). [Сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.)]. Срок его найма -кает на Иванов день - строк (термін) його наймам виходить на Івана. Срок векселя -кает завтра - термін векселеві виходить завтра. Уже год -тёк с того времени, как … - уже рік минув з того часу, як … Исте[ё]кший - що витік, виплив; що виник, вийшов; (кровью) стеклий, зійшлий, сплилий кров'ю; (о времени) минулий (тиждень, рік), (о сроке) вийшлий, зійшлий, минулий (термін). В -шем году - минулого року; см. Прошлый.
    * * *
    несов.; сов. - ист`ечь
    1) (вытекать, выливаться), витіка́ти, ви́текти, -тече; (перен.: выходить, появляться) вихо́дити, -дить, ви́йти, -йде и мног. повихо́дити; ( проистекать) виника́ти, ви́никнути
    2) ( о времени) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, закінчи́тися и закі́нчитися, вихо́дити, ви́йти; ( уплывать) сплива́ти, спливти́ и сплисти́ (спливе́) и спли́нути
    3) (исходить кровью, слезами) стіка́ти, стекти́ (стечу́, стече́ш) и мног. постіка́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш, сплива́ти, спливти́ и сплисти́

    Русско-украинский словарь > истекать

  • 10 ограничиваться

    ограничиться чем
    1) бути обмежованим чим. С двух сторон поле -валось лесом - з двох боків поле було обмежоване лісом;
    2) бути обмеженим, обмежуватися, обмежитися чим и на чому. Власть короля была ограничена сеймом - влада короля була обмежена (и обмежована) сеймом. Я ограничусь лишь краткими замечаниями - я обмежуся на самі-но коротенькі уваги или самими коротенькими увагами. Я -ваюсь половиною этой суммы - я обмежуюсь на половині цієї суми, я задовольняюся половиною цієї суми. Он этим не -чился - на цьому він не обмежився, на цьому він не став. Этим дело и -чилось - на цьому все й стало (скінчилося).
    * * *
    несов.; сов. - огран`ичиться
    1) (удовлетворяться чем-л.) обме́жуватися, обме́житися
    2) ( оканчиваться) кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, -чується, закінчи́тися; (сводиться к чему-л.) зво́дитися, -диться, звести́ся (зведе́ться) (до чого)
    3) строит. (несов.) обме́жуватися; обмежо́вуватися, обме́жуватися, ото́чуватися

    Русско-украинский словарь > ограничиваться

  • 11 оканчивать

    окончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, сов. докінчати и докінчити, закінчувати, сов. закінчати, закінчити, викінчувати, викінчити, (о многих) покінчати, покінчити, подокінчувати и подокінчати и т. д., (завершить) виве[і]ршувати, вивершити, дове[і]ршувати, довершити, заве[і]ршувати, завершити, повершити, доходити, дійти кінця, доводити, довести (до) краю, доходити, дійти, подоходити чого. Начал и не -чил - почав і не скінчив. -чивая свою речь… - кінчаючи (закінчуючи) своє слово (свою промову)… -чивая обзор истории украинской литературы - доводячи до краю огляд історії українського письменства (Єфр.). Едва -чил - ледві дійшов кінця. Не -чили высшей школы - не покінчали вищої школи, вищих шкіл не подоходили (Куліш). -чить курс (наук) - добути курсу (навчання). -чить дело, работу - (с)кінчити, докінчити справу, діло, роботу, доробити роботу. -чить дела, работы - покінчати, покінчити, поробити справи, діла, (все) діло, (всю) роботу. Начал и не -чил делать - почав і не доробив. -чить произведение, сочинение - докомпонувати твір. [Я докомпонував «Чорну Раду» (Куліш)]. -вать, -чить полевые или другие хозяйств работы - оброблятися, обробитися. Срв. Обсеяться, Обжинаться и т. п. -вать, -чить жизнь - віку доживати, дожити, віку добивати, добити, довікувати. Оконченный - скінчений, докінчений, закінчений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ок`ончить
    кінча́ти, кінчи́ти и покінча́ти, скінча́ти ( редко) и скі́нчувати, скінчи́ти и скі́нчити и поскі́нчувати; ( заканчивать) закі́нчувати, закі́нчи́ти; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити

    Русско-украинский словарь > оканчивать

  • 12 отстраивать

    -ся, отстроить, -ся відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся, вибудовувати, -ся, вибудувати, -ся, (о мног.) повідбудовувати, -ся, повибудовувати, -ся. Отстроенный - відбудований, вибудуваний.
    * * *
    несов.; сов. - отстр`оить
    1) (строить наново, перестраивать) відбудо́вувати, відбудува́ти; ( строить) будува́ти, збудува́ти и побудува́ти, ста́вити и станови́ти и ста́вляти, поста́вити; ( выстраивать) вибудо́вувати, ви́будувати
    2) (несов.: кончить строить) кінчи́ти (скінчи́ти, закінчи́ти) будува́ти (будівни́цтво, ста́вити); ( кончить строить наново) відбудува́ти, ( построить) збудува́ти, побудува́ти, ви́будувати, поста́вити
    3) радио відстро́ювати, відстро́їти

    Русско-украинский словарь > отстраивать

  • 13 разделываться

    несов.; сов. - разд`елаться
    1) (с кем-чем - оканчивать дело, избавляться от кого-чего-л.) кінча́ти, покінчи́ти и скінчи́ти и кінчи́ти (з ким-чим); ( рассчитываться) розрахо́вуватися, -хо́вуюся, -хо́вуєшся, розрахува́тися, -раху́юся, -раху́єшся и мног. порозрахо́вуватися, сов. порахува́тися (з ким-чим); (отделываться от кого-чего-л.) збува́тися, збу́тися (збу́дуся, збу́дешся), позбува́тися, позбу́тися (кого-чого), сов. спе́катися (кого-чого, від кого-чого)
    2) ( сводить счёты) розрахо́вуватися, розрахува́тися и мног. порозрахо́вуватися, сов. порахува́тися; ( расправляться) розправля́тися, розпра́витися, -влюся, -вишся и мног. порозправля́тися
    3) страд. несов. роби́тися (ро́биться); обробля́тися, обро́блюватися, -люється; розбира́тися; розши́рюватися, -рюється, розширя́тися

    Русско-украинский словарь > разделываться

  • 14 скончать

    закінчи́ти и закі́нчити, скінчи́ти, кі́нчи́ти

    Русско-украинский словарь > скончать

  • 15 колючий

    -ая; -ее
    1) чәнечкеле; чәнчи торган
    2) чәнчүле, чәнчеп (чеметтереп) ала торган
    3) перен. ( язвительный) агулы, зәһәр, чәнечкеле, ачы
    •
    - боярышник колючий

    Русско-татарский словарь > колючий

  • 16 заканчиваться

    несов.; сов. - зак`ончиться
    закі́нчуватися, -чується, закі́нчитися, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися; викі́нчуватися, ви́кінчитися, добіга́ти кінця́, добі́гти (-біжи́ть) кінця́

    Русско-украинский словарь > заканчиваться

  • 17 исполняться

    исполниться
    1) виконуватися, виконатися, сповнятися, сповнитися, справлятися, справитися, відбуватися, відбутися; (делаться) робитися, зробитися; бути виконаним, сповненим, справленим. Работа -ется кое-как - працю виконують аби-як, праця виконується (робиться) аби-як;
    2) (осуществляться) сповнятися, сповнитися, обычно: справджуватися, справдитися, здійснюватися и здійснятися, здійснитися, (сбываться) збуватися, збутися, (редкий пров.) стаковитися; срвн. Осуществляться, Сбываться. [Ще-ж не сповнився й давній заповіт (Л. Укр.). Той сон твій справдиться (Шевч.). От і справдилося його передчуття (Коцюб.). Як проти неділі присниться та до вечора не стаковиться, то й минеться (Козелеч.)]. Предсказание моё -лось - провість моя справдилася, здійснилася. Все его желания -ются - а) усі бажання його виконуються, виконують, вволяють; б) усі бажання його справджуються, здійснюються;
    3) (о времени) виходити, вийти, сповнятися, сповнитися. [Сьогодні виходить як раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.). Ще тільки дванадцять років сповнилось після того (Куліш)]. Ему -лось двадцать пять лет - йому вийшло двадцять п'ять років. Годы его -лись (возмужал) - йому вийшли вже роки;
    4) (наполняться) сповнятися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися чого и (реже) чим. [Його душа вщерть сповняється солоденької сантиментальности (Крим.). Вже відро сповнилось водою (Сл. Гр.)]. Сердце его -лось радости - серце його сповнилося радости (радощів) или радістю (радощами). Мера терпения моего -нилась - міра терпіння мого сповнилася (переповнилася, виповнилася).
    * * *
    I несов.; сов. - исп`олниться
    1) вико́нуватися несов.; зді́йснюватися, -нюється, здійсни́тися, спра́вджуватися, спра́вдитися и справди́тися
    2) (истекать - о времени, сроке) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися; спо́внюватися, -нюється и сповня́тися, спо́внитися; (о достижении какого-л. возраста) зрі́внюватися, зрівня́тися
    II несов.; сов. - исп`олниться
    (чем, чего - наполняться) спо́внюватися и сповня́тися, спо́внитися (чим, чого); ( проникаться) пройма́тися, пройня́тися, -йму́ся, -ймешся, перейма́тися, перейня́тися (чим)

    Русско-украинский словарь > исполняться

  • 18 отборонить

    с.-х.
    кінчи́ти (скінчи́ти) боронува́ти (волочи́ти, скоро́дити)

    Русско-украинский словарь > отборонить

  • 19 отбривать

    отбрить
    1) доголювати, до[по]голити кого;
    2) кому - відрізувати, відрізати, відтяти, відрубати кому, давати, дати одсіч кому. [Я йому так одрізав, що вдруге не сікатиметься].
    * * *
    несов.; сов. - отбр`ить
    1) (несов.: кончить брить) доголи́ти, добри́ти, поголи́ти, побри́ти, кінчи́ти (скінчи́ти) голи́ти (бри́ти)
    2) ( сбривать) відбрива́ти, відбри́ти
    3) перен. відбрива́ти, відбри́ти, відрі́зувати, відріза́ти, дава́ти ві́дсіч, да́ти ві́дсіч

    Русско-украинский словарь > отбривать

  • 20 отбриться

    доголи́тися, добри́тися, поголи́тися, побри́тися, кінчи́ти (скінчи́ти) голи́тися (бри́тися)

    Русско-украинский словарь > отбриться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Операция Линда Нчи — Гражданская война в Сомали Политическая ситуация в Сомали к началу …   Википедия

  • гуа́нчи — гуанчи, нескл., м. и ж …   Русское словесное ударение

  • кома́нчи — команчи, ей …   Русское словесное ударение

  • кӣнчи — чайка …   Нанайско-русский словарь

  • ЛЕОНÁРДО ДА ВИ́НЧИ (Leonardo da Vinci) — (Leonardo da Vinci) (1452–1519), итал. живописец, скульптор, архитектор. учёный, инженер. Сочетая разработку новых средств худ. языка с теоретич. обобщениями, создал образ человека, отвечающий гуманистич. идеалам Высокого Возрождения. В… …   Биографический словарь

  • Война в Сомали — Гражданская война в Сомали …   Википедия

  • клинч — клинч, клинчи, клинча, клинчей, клинчу, клинчам, клинч, клинчи, клинчем, клинчами, клинче, клинчах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ленч — ленч, ленчи, ленча, ленчей, ленчу, ленчам, ленч, ленчи, ленчем, ленчами, ленче, ленчах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • френч — френч, френчи, френча, френчей, френчу, френчам, френч, френчи, френчем, френчами, френче, френчах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • гуанчи — коренное население Канарских островов. После испанского завоевания (XV в.) основная часть была истреблена или вывезена в рабство. Оставшиеся гуанчи смешались с испанцами. * * * ГУАНЧИ ГУАНЧИ, коренное население Канарских о вов. После испанского… …   Энциклопедический словарь

  • команчи — (самоназвание  немена), индейский народ группы шошонов в США (резервации на юго западе штат Оклахома). Численность 6 тыс. человек (1995). Язык команче. Верующие  протестанты. * * * КОМАНЧИ КОМАНЧИ (самоназвание племена), индейский народ группы… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»