керунок

См. также в других словарях:

• керунок — нку, ч., рідко. Те саме, що напрям 1) …   Український тлумачний словник

• керунок — іменник чоловічого роду напрям рідко …   Орфографічний словник української мови

• керунок — напрямок …   Лемківський Словничок

• напрям — 1) (простір, куди спрямовано певну дію, рух / де перебуває хто н., міститься що н.), напрямок; бік, сторона (напрям / місцевість, що лежить у цьому напрямі) 2) (лінія руху кого / чого н.), напрямок, керунок; курс (лінія руху судна, літака тощо);… …   Словник синонімів української мови

• напрямок — мку, ч. (керунок, нку, ч. ), Пр. Лінія руху або лінія розміщення кого , чого небудь …   Словник лемківскої говірки