-
1 келія
ж церк. -
2 келія
-ї; церк., перен.ке́лья -
3 келія
-
4 келійний
( таємний) private, secret -
5 келійно
privately, in secret, in camera -
6 келійний
келе́йный -
7 келійник
-а; церк.келе́йник -
8 келійниця
-і; церк.келе́йница -
9 келійність
- остікеле́йность -
10 келійно
нар.келе́йно -
11 нікелін
-у; мет., мин. -
12 нікеліновий
мет., мин. -
13 нікелін
nikelinч.nikelin техн. -
14 нікеліновий
nikelinowyjприкм. -
15 нікелін
ru\ \ никелинen\ \ nickelinde\ \ Nickelinfr\ \ \ nickelineрізновид нейзільберу, містить 54—62% Cu, 18—24% Ni, 18—20% Zn, має високий питомий електроопір (не менше 0,3 мкОм·м). малий температурний коефіцієнт електроопору (≈ 3·10-4 К-1), велику терс у парі з міддю (18,1 мВ·К-1); застосовується для реостатів, максимальна робоча температура не більше 533 К -
16 смолоскип
-афа́кел -
17 смоляник
-афа́кел -
18 факел
-афа́кел -
19 факля
-і; диал.фа́кел -
20 Острозький Клірик
Острозький Клірик (?-?) - укр. письменник-полеміст, релігійний і освітній діяч. Про життя О.К. майже нічого невідомо. Невідомим залишається і його справжнє ім'я. Існує гіпотеза (Мицько), що О.К. - це острозький протопоп Ігнатій Наливайко. О.К. є автором двох полемічних творів. Ці твори свідчать про непересічний літературний хист автора, про глибину і гостроту його думки. М. Смотрицький, зокрема, оцінював його нарівні із С. Зизанієм та Філалетом З. а філософськими поглядами О.К. був православним християнським неоплатоніком, у творах якого, однак, елементи містики співіснують з ренесансно-гуманістичними ідеями. Так, виходячи з концепції християнського неоплатонізму, він обстоює абсолютну невизначеність Бога, його трансцендентність і водночас іманентність стосовно світу, розділяє людину на "внутрішню" і "зовнішню", підносить у ній духовний розум і вважає, що пізнання істини можливе тільки через самопізнання і містичне осяяння. Звідси заперечення "зовнішньої" - античної і схоластичної вченості, негативне ставлення до світських знань. Водночас самопізнання і містичні пошуки в собі Бога виводять О.К. не на утвердження аскетичного способу життя у монастирській келії, а на ренесансно-гуманістичну ідею необхідності самореалізації людини в земному житті завдяки розвитку закладеного в неї Богом таланту. Цю ідею згодом розвинув Сковорода у вченні про "сродну" працю. Свої здібності людина, на думку О.К., повинна використовувати для спільного блага, для боротьби за релігійні права та культурний розквіт свого народу.[br]Осн. тв.: "Исторія о листрикийском, то єсть, о разбойническомь Ферарскомь або Флоренскомь синоде в коротці правдиве списаная"; "Отпись на листЇ в БозЇ велебного отца Ипатія, володимерского і берестейского єпископа до ясне освецоного княжати Костентина Острозского, воеводьі Киевского - о залецанью и прехваленью восточнои церкви з заходньїм костелом ун^и або згодьі в року 1598 писаньїй".
См. также в других словарях:
келін — құтты болсын. «Келіннің аяғымен үйлеріңізге құт кірсін» деген тілек. Келін түсіргендерге «к е л і н қ ұ т т ы б о л с ы н» деу керек (А. Нүсіпоқасұлы.., Ағаш бесік., 2, 39). Келін табақ. этногр. Келіндерге арналған сыбаға табақ. К е л і н т а б а … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Кел — Хъилы цад Озеро Кел зимой. Вид с севера. Координаты: Координаты … Википедия
келәймә — (КЕЛӘЙМӘЛӘҮ) – 1. Товарда аның сыйфатын, артикулын, эшләп чыгарган предприятиенең исемен һ. б. күрсәткән билге, пичәт. Тәнгә, тирегә яндырып сугып ясалган тамга 2. Келәймә сугу коралы … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
келі — I зат. сөйл. Кило. Қаладағы 57 кафенің әрқайсысы 70 к е л і бауырсақ дайындап, 120 литрден наурызкөже пісіріп, бұларды кеушілерге тегін таратқан (Жас Алаш, 24. 03. 2011, 1). 17 жасар Брук Грицбергтің бойының ұзындығы – 76 см, ал салмағы – 7 к е л … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
келім — I зат. Үйге келген кісі, келуші. К е л і м і мен кетімі көп үйдің кірісі мен шығысы да көп (М. Тиесов, Әңгім., 28). II Келімін келтіріп. Келісті етіп, жақсылап (тәрбиеледі). – Байсал жаман бала өсіруші ме еді, бұл ұлын да кенжесі болғанмен к е л… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
келіндік — зат. Келін болатындық, келінге жарарлық. Біздің тақыр жерге қарап отырған әкейді тең көріп, кім кәмелетке келген саңлақ қызын к е л і н д і к к е ұйғарды дейсің (Жұлдыз, 1973, №5, 6). Қанша шешей «мына екі қыздың қайсысы к е л і н д і к к е… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
келія — (давньорус. < лат. приміщення) Житлове приміщення ченця або монахині у християнському чи іншому монастирі. Звичайно відзначалося маленькими розмірами і скромним вбранням. Існують т. зв.: келія братські приміщення для постійного мешкання… … Архітектура і монументальне мистецтво
келімдәрі — (Алм.: Жам., Кег.; Жамб.: Қорд., Шу; Шымк.: Сайр., Қызылқ.; Түрікм., Мары) қызыл бұрыш. Бұрын біз к е л і м д ә р ін і ұйғырлардан алатын едік (Алм., Жам.). Кеспеге к е л і м д ә р і сап ішкен де жақсы болады (Алм., Кег.). К е л і м д ә р і н і… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
келініп қою — (Монғ.) келу, әкеліну. Сіздердің әдемі чапандарыңыз бізге к е л і н і п қ о йд ы (Монғ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
келітүп — зат. этногр. Келі түйіскен адамға берілетін кәде. Тары жасасқандарға «к е л і т ү п» береді. Соңында ет желініп, шай ішіліп, әзілдесіп, көңіл көтереді (А.Нүсіпоқасұлы, Ағаш бесік., 3, 140) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
келісоқ — зат. этногр. Тары түюді ұжымдасып атқару кезінде жасалатын кәде. К е л і с о қ кәдесін келі түюге көмекке шақырған адамның өзі сұратпай берген (Қаз. этнография., 3, 55) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі