квапливий

См. также в других словарях:

• квапливий — а, е. 1) Який поспішає, хапається; поспішливий, хапливий. 2) Який робиться, відбувається, виконується з поспіхом, хапливо; поспішний. 3) рідко. Схильний до чого небудь …   Український тлумачний словник

• квапливий — (про людину схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), поспішливий, поквапливий, поквапний, сквапливий, сквапний, хапливий, похапливий …   Словник синонімів української мови

• квапливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• квапливість — вості, ж. Властивість за знач. квапливий 1), 2); поспішливість, хапливість …   Український тлумачний словник

• квапливо — Присл. до квапливий 1), 2) …   Український тлумачний словник

• квапний — а/, е/. 1) розм. Те саме, що квапливий 1), 2); поспішний, хапливий. 2) діал. Спокусливий …   Український тлумачний словник

• поспішливий — а, е. 1) Який завжди поспішає, квапиться; квапливий. Поспішлива людина. 2) Швидкий, поспішний. Поспішлива хода …   Український тлумачний словник

• сквапливий — а, е. Те саме, що квапливий …   Український тлумачний словник

• сквапний — а/, е/. 1) Те саме, що квапливий. 2) діал. Швидкий, спритний …   Український тлумачний словник

• спішний — а, е. 1) Який вимагає негайного виконання; терміновий. 2) Який здійснюється, робиться швидко, квапливо. || Швидкий, квапливий (про ходу, кроки і т. ін.). || рідко. Який минає, проходить швидко, непомітно. •• Спі/шним поря/дком терміново, негайно …   Український тлумачний словник

• торопкий — а/, е/, розм., рідко. Те саме, що квапливий 1), 2) …   Український тлумачний словник