квапитися

См. также в других словарях:

• квапитися — плюся, пишся; мн. ква/пляться; недок. 1) Старатися, намагатися робити що небудь швидше; поспішати, хапатися; прот. гаятися. || з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити. 2) на кого – що. Мати бажання до чого небудь; спокушатися ким , чим… …   Український тлумачний словник

• квапитися — [ква/пиетиес а] пл ус а, пиес :а, пиец :а, пл ац :а; нак. а/пс а, а/птеис а …   Орфоепічний словник української мови

• квапитися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• квапитися — 1. квапіцца, пасягаць, імкнуцца; 2. спяшацца …   Старабеларускі лексікон

• квапитися — кваплюся, пишся, Пт. Поспішати, хапатися …   Словник лемківскої говірки

• бігти — біжу/, біжи/ш; мин. ч. біг, бі/гла, бі/гло; наказ. сп. біжи/, біжі/мо, біжі/ть; недок. 1) Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого , чого небудь; поспішати, поспинатися,… …   Український тлумачний словник

• галитися — лю/ся, ли/шся, недок., діал. Квапитися …   Український тлумачний словник

• заквапитися — плюся, пишся; мн. заква/пляться; док. Почати квапитися …   Український тлумачний словник

• кваплення — я, с. Дія за знач. квапити 1) і квапитися …   Український тлумачний словник

• поквапливий — а, е. 1) Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапний. 2) Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапний …   Український тлумачний словник

• поквапний — а, е. 1) Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. 2) Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапливий …   Український тлумачний словник