-
1 карбід
-
2 карбід
ч хім. -
3 карб
-у1) зару́бка, насе́чка; спец. надсе́чка; ме́ткакла́сти ка́рби — де́лать зару́бки (насе́чки; надсе́чки)
2) (перен.: след от раны) рубе́ц, зару́бка -
4 карбід
-у; хим.карби́д -
5 карбіж
-бежу́би́рки -
6 карб
karbч. -
7 карбід
karbidч.karbid хім. -
8 карб
техн. вы́рез (о камне, дереве), насе́чка, надсе́чка, ри́фель -
9 карбід
техн.; физ. карби́д -
10 карб
ჭდე -
11 карбід
კარბიდი -
12 карбід
-
13 карбід ніобію
ru\ \ карбид ниобияen\ \ niobium carbidede\ \ Niobkarbidfr\ \ \ carbure de niobiumхімічна сполука вуглецю з ніобієм NbC; тугоплавкий матеріал з характерним рожевим блиском; застосовується як захисне й антикорозійне покриття для виробів з металу і графіту, що працюють при високих температурах, як конструкційний матеріал у ракетобудуванні; структурна складова легованих сталей, надає їм високої твердості -
14 карбід
-
15 карб
см. караб -
16 карбідка
карбідка, -і ж. разм.Карбидная лампа.Маркін адарваўся ад папер, разы два міргнуў - яго твар з густаватай шчэццю пры скупым святле карбідкі выглядаў амаль чорным. Быкаў. У думках не раз пасылала (Алеся) вітанне Андрэю свайму. Пры цьмянай карбідцы вязала зімой рукавічкі яму. Прыходзька.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > карбідка
-
17 карбідна смужковість
= карбідна рядковістьru\ \ [lang name="Russian"]карбидная полосчатость, карбидная строчечностьen\ \ carbide stringersde\ \ Karbidzeilenfr\ \ \ bandes de carburesнеоднорідність структури, що виражається в розподілі карбідів у вигляді рядків (ланцюжків) уздовж напрямку деформації металу -
18 карбідний
= карбі́довий; хим.карби́дный -
19 карбідосталь
ru\ \ карбидостальen\ \ sintered carbide steelde\ \ Karbidstahlfr\ \ \ carburyacierпорошковий (спечений) матеріал на основі стальної матриці, наповненої карбідами, наприклад, карбідом титану -
20 карбідовий
см. карбідний
См. также в других словарях:
карб — карбон, карбюлятор – карбюратор. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 … Автомобильный словарь
карб — Карб: зарубка, рубчик [51] … Толковый украинский словарь
карб — іменник чоловічого роду зарубка, рубець; палиця, на якій зроблені позначки для рахунку; слід, спогад минулого … Орфографічний словник української мови
карбід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
карбіди — карбиды carbide, carbonide *Karbide сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід кальцію). Тверді речовини, нерозчинні без руйнування в жодному з розчинників. Застосовують у виробництві металокерамічних і вилитих твердих… … Гірничий енциклопедичний словник
карб — у, ч. 1) Виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого небудь; зарубка, рубець. || Знак, позначка, тавро. 2) Палиця, на якій зроблено позначки для рахунку, для лічби; бирка (див. бирка II 1)). •• Ста/вити кому… … Український тлумачний словник
карбівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
карбівничий — іменник чоловічого роду, істота лісник рідко … Орфографічний словник української мови
Карбівське — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
карбівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
карбідка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови